Ухвала суду № 26461353, 25.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4580/12/0170/20

25.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Відрада-Крим"- Лещенок Федор Дмитрович, довіреність № б/н від 11.04.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник заявника апеляційної скарги, Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 30.05.12 у справі № 2а-4580/12/0170/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відрада-Крим" (вул. Винороба Єгорова, 2, Масандра, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98650)

до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим (вул.Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Відрада-Крим" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим від 23.12.2011 №0007681501, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Відрада-Крим"(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0007681501,яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те,що відповідач не надав суду доказів та не довів суду правомірність визначення позивачу суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 23.12.2011 відповідачем стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від №0007681501,яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Передумовою визначення позивачу суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року став акт від 08.12.2011 №3669/33137048/15-1 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України-в уточнюючій податкові декларації на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, у рядку 06.6 -"від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року" зазначена сума 17995893,00 грн., тоді як від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року складає 159579,00грн., що складається з даних рядку 04.9.- "від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року"- 1960980,00 грн. Згідно декларації за 1 квартал 2011 року від 29.04.2011 в рядку 08 "об'єкт оподаткування" складає 1948206,00 грн., у тому числі збиток 2010 року в розмірі 3163809,00 грн., збиток 1 кварталу 2011 року складає 308196,00 грн. Тоді як рядок 06.6 повинен складати збиток 1 кварталу 2011 року - 308196,00 грн.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як свідчать матеріали справи спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3 статті 54, пункту 58.1.статті 58 Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, у рядку 06.6 позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року в розмірі 1799589,00 грн. Згідно декларації за 1 квартал 2011 року від 29.04.2011 від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього року складає 1640010,00 грн.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за 1 квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки згідно підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону(стаття 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яка діяла у 1 кварталі 2011року).

Слід зазначити, що пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судова колегія звертає увагу на те, що у пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без податкового року.

3аявником апеляційної скарги не враховано, що порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де в пункті 150.1 зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судова колегія зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого- четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року."

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення,зокрема, відповідач не надав суду доказів та не довів суду правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0007681501,яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0007681501,яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0007681501,яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1640010,00 грн. за 2 квартал 2011 року, відповідач діяв не на підставі закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2012 у справі № 2а-4580/12/0170/20 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко