Ухвала суду № 26461352, 25.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2233/12/0170/6

25.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерного товариства закритого типу "Вітас"- Горохова Анна Костянтинівна, довіреність № б/н від 10.01.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддів Латинін Ю.А.) від 10.05.12 у справі № 2а-2233/12/0170/6

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (вул. Київська, 4, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0002881502 від 17.02.2012, визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо зменшення Акціонерному товариству закритого типу "Вітас" податкового кредиту за березень 2011 року в сумі 313263,00грн.на підставі акту перевірки від 31.01.2012 №788/15-2/20732633, у задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи Акціонерне товариство закритого типу "Вітас"(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим(далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002881502 від 17.02.2012; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо зменшення податкового кредиту за березень 2011 року на суму 313263,00грн. та визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо прийняття акту №788/15-2/20732633 від 31.01.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 31.01.2012 №788/15-2/20732633, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те,що відповідач не надав суду доказів та не довів суду правомірність дій щодо зменшення податкового кредиту за березень 2011 року на суму 313263,00грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002881502 від 17.02.2012.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 17.02.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002881502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 171248,00 грн.

Передумовою прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення став акт від 31.01.2012 № 788/15-2/20732633 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0002881502 від 17.02.2012 щодо зменшення податкового кредиту за березень 2011 року на суму 313263,00 грн.

Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункти 198.1, 198.2, 198.3пункту 198 статті 198, пункти 200.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що привело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 130000,00 грн.

Податковий кодекс України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Слід зазначити, що лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В порядку частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З акту перевірки вбачається, що у контрагента позивача ПАТ "Пента" анулювано свідоцтво платника податку на додану вартість 19.05.2010, а тому товариство не мало право виписувати податкову накладну.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги про те, що не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними та право на нарахування податку на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, через наступне.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірний період.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2010 у справі №2а-7265/10/5/0170, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента", оформлене актом від 19.05.2010 № 400/15-2.

Більш того, ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 у справі №2а-7265/10/5/0170 було вжито заходи забезпечення адміністративного позову: зупинено дію акту № 400/15-2 від 19.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ "Пента" до ухвалення судового рішення у справі.

Слід зазначити, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, що повністю узгоджується з приписами частини п'ятої статті 124 Конституції України, частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів.

Підставою для внесення до Реєстру запису про скасування анулювання реєстрації, яка відбулася за ініціативою податкового органу, є рішення суду, що набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення з копіями відповідних документів подаються в центральний орган державної виконавчої служби для розгляду прийняття відповідних змін у Реєстр(підпункт 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість).

Пунктом 198.3 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.4 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України .

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо права включення суми сплаченого податку на додану вартість за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за березень 2011 року, що вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002881502 від 17.02.2012.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу податкового кредиту за березень 2011 року на суму 313263,00грн., оскільки зменшуючи позивачу суму податкового кредиту за березень 2011 року в сумі 313263,00 грн., відповідач не надіслав позивачу податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування, вчинив протиправні дії стосовно позивача, позбавивши останнього права на адміністративне або судове оскарження даного рішення.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо зменшення Акціонерному товариству закритого типу «Вітас»податкового кредиту за березень 2011 року на суму 313263,00грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002881502 від 17.02.2012,суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при вчиненні дій щодо зменшення Акціонерному товариству закритого типу «Вітас»податкового кредиту за березень 2011 року на суму 313263,00грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002881502 від 17.02.2012, відповідач діяв не на підставі закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 у справі № 2а-2233/12/0170/6 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко