Ухвала суду № 26461350, 25.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5877/12/0170/2

25.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд"- Матяш Руслан Вікторович, довіреність № 0/43 від 16.02.12

відповідач, начальник Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби Хотенко Андрій Миколайович- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 05.07.2012 у справі № 2а-5877/12/0170/2

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до начальника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби Хотенко Андрія Миколайовича (вул. Мате Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд»задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Сімферополі не надіслання (не направлення) на адресу Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" (місто Сімферополь, вул.Кечкеметська184/1, код ЄДРПОУ 03450620) податкових повідомлень-рішень про розрахунок грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами вивчення матеріалів документальної позапланової перевірки, зафіксованих в акті № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі прийняти та надіслати на адресу Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" (місто Сімферополь, вул.Кечкеметська184/1, код ЄДРПОУ 03450620) податкові повідомлення-рішення про розрахунок грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами вивчення матеріалів документальної позапланової перевірки, зафіксованих в акті № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В порядку статті 55, частини шостої, сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія здійснила заміну відповідача-Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної на належного- Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі Автономної Республіки Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Південшляхбуд" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі-відповідач) щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень по акту № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012 документальної позапланової виїзної перевірки, зобов'язання начальника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Хотенка Андрія Миколайовича (далі-начальник державної податкової інспекції), Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі прийняти податкові повідомлення- рішення по акту №1496/22-8/03450620 від 25.04.2012 на протязі трьох робочих днів з моменту вступу рішення суду в законну силу.

Вимоги обгрунтовані тим, що відповідачі в порушення вимог Податкового кодексу України відмовляються прийняти податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки позивача, що позбавляє його можливості відстоювати свої права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважає доведеним факт того, що перевірку, за результатами якої складено 25.04.2012 акт № 1496/22-8/03450620, не можна вважати такою, що була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим не є обґрунтованими доводи відповідача, викладені в листі 08.06.2012 за №9210/10/22-1 щодо направлення податкових повідомлень-рішень на адресу позивача за її результатами стосовно податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість тільки після набрання законної сили відповідного рішення суду по карній справі № 69-0146.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, відповідачем на виконання наказу №457 від 10.04.2012 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій: з ТОВ БВП "Строітель плюс", ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", ПП "Гранд-М", ПП "Райс-М", ПП "Грандпродукт", ТОВ "ВТК "Окнополь", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Сіті Буд", ПП "Спікер", ПП "Добре місто", ПП "Комманд", ПП "Мобкримторг", ПП "Визит Торг", ПП "Нантехімидж", ПП "Кримторг", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь", ПП "Базіс Торг", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар-Крим", ТОВ "Кримстройіндустрія", ТОВ "Аквамарін", ПП "Євроградстрой", ПП "Прима Торг", ТО "ТМ Компані", Фірма "Капітель Плюс", КП "Алянс", ПП "Пан Буд", ПП "Беллатрикс", ПП "Севелітстрой", ПП "Мастер Торг",ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар-Крим"за період часу з 01.01.2009 по 31.03.2012,за результатами якої 25.04.2012 був складений акт № 1496/22-8/03450620.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту138.6, пункту138.8, підпункту 138.8.1 пункту 138 статті138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2009 року у сумі 17000491,00грн., за 3 квартали 2009 року у сумі 17111232,00грн., за 2009рік у сумі 18506217,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 17255330,00 грн., за 2010рік у сумі 28528298,00грн., за 1 квартал 2011року у сумі 43333263,00 грн., та занижено податок на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.03.2012 у загальній сумі 11376782,00 грн., також встановлено порушення підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.2 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту185.1, статті 185, пункту198.1, пункту 198.3, пункту198.6 статті198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення у сумі 4389020,00 грн., та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 78333821,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з висновками зазначеної перевірки не погодився, надіслав на адресу відповідача 28.04.2012 заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач надіслав на адресу платника податків лист № 6707/10/22-1 від 04.05.2012, в якому зазначив, що висновки акту перевірки № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012 відповідають діючому законодавству та не підлягають скасуванню чи зміні.

Позивач 25.05.2012 звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що згідно з положеннями Податкового кодексу України за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №1496/22-8/03450620 від 25.04.2012, податковий орган має прийняти податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду цього листа на адресу позивача була надіслана відповідь (вих. №9210/10/22-1 від 08.06.2012), якою до його відома доводилось, що перевірка проводилась по кримінальній справі №69-0146, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення по акту перевірки не приймаються до дня набрання законної сили відповідного рішення суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення-письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 Податкового кодексу України).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, що повністю узгоджується з приписами пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідно до положень пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомленнь-рішеннь. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (пункт 86.8. статті 86 Податкового кодексу України).

Судова колегія відмічає, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що державна податкова інспекція, будучи контролюючим органом, при здійсненні податкового контролю проводить перевірки платника податків при наявності підстав та в порядку, встановленими цим Кодексом, має обов'язок відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України щодо визначення суми грошового зобов'язання за результатами перевірки як в разі встановлення факту заниження податкового зобов'язання, так і його завищення.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що податковий орган не приймає податкове повідомлення-рішення тільки у рази проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, під час розслідування кримінальної справи, порушеної відносно платника податків або його посадових осіб.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позапланову виїзну перевірку позивача, результати якої зафіксовані у акті № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012, було проведено на виконання наказу №457 від 10.04.2012, прийнятого у відповідності до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС від 06.04.2012 в кримінальній справі № 69-0146 .

Слід зазначити, що при прийнятті постанови від 06.04.2012 про призначення позапланової документальної перевірки позивача слідчий керувався підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, статтями 22, 66, 114, 130 Кримінально-процесуального кодексу України.

Згідно пункту 6 частини першої статті 5, частини третьої статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Колегія суддів зауважує, що зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до частини першої статті 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції.

Державні податкові інспекції в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу.

Колегія суддів відмічає, що листом від 25.01.2012 №1754/7/23- 8017 Державна податкова адміністрація України визначила, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (статті 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосовування положень статті 86.9 Податкового кодексу України за умови дотримання інших положень Податкового кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України можливо лише у разі призначення та проведення перевірки того платника податків, стосовно якого (або посадових осіб якого) порушено кримінальну справу.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що кримінальна справа № 69-0146 порушена стосовно інших осіб, відомостей щодо порушення кримінальної справи стосовно позивача або його посадових осіб не надано.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги щодо направлення податкового повідомлення-рішення на адресу позивача за її результатами стосовно податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість тільки після набрання законної сили відповідного рішення суду по карній справі № 69-0146, оскільки доведеним є факт того, що перевірку, за результатами якої складено 25.04.2012 акт № 1496/22-8/03450620, не можна вважати такою, що була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідачем не надані докази правомірності неприйняття державною податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень щодо визначення позивачу грошових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість, внаслідок чого існують підстави для визнання такої бездіяльності протиправною, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії відповідача щодо неприйняття та не надіслання на адресу позивача податкових повідомлень-рішень про розрахунок грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами вивчення матеріалів документальної позапланової перевірки, зафіксованих в акті № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012 суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частики першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, приймаючи до уваги визнання бездіяльності державної податкової інспекції протиправною, керуючись наведеними вище положеннями Податкового кодексу України, існують підстави для спонукання державну податкову інспекцію щодо прийняття податкових повідомлень-рішень внаслідок розгляду матеріалів перевірки, їх надіслання на адресу позивача.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 у справі № 2а-5877/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко