Постанова № 26460927, 02.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5086/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Зв'язок»про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту -ДПІ у Святошинському районі міста Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Зв'язок»(далі по тексту -ЗАТ «НВП «Зв'язок»), в якому просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету суму податкового боргу в розмірі 1 789 428,50 грн., що нарахована із сум податку на прибуток підприємств в розмірі 79 736,00 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 1 709 692,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 01.04.2003 року по 30.04.2003 року працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку ЗАТ «НВП «Зв'язок» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2000 року по 10.01.2003 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог:

- п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8; п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, наслідком чого стало заниження податку на прибуток за 2001 рік на суму 45 000,00 грн. та за 2002 рік на суму 20 490,00 грн.;

- п.п. 3.1.1., п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3; п. 4.1, п. 4.3 ст. 4; п.п. 5.1.22 п. 5.1. ст. 5; п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6; п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, наслідком чого стало заниження підприємством податку на додану вартість за 2001 рік на суму 1 139 795,00 грн.

За результатом проведення перевірки позивачем було складено акт від 30.04.2003 року № 468-2360, на підставі якого прийнято податкові повідомлення форми «Р» №0002072340/0/30433561 від 07.05.2003р. на суму 97 876,00 грн. та №0002062340/0/30433561 від 07.05.2003р. на суму 1 709 692,50 грн.

Крім цього, на адресу ЗАТ «НВП «Зв'язок»позивачем були скеровані податкові вимоги №1/118 від 22.01.2004р. та №2/311 від 04.03.2004р. на загальну суму 1 789 258,50 грн., про що свідчать наявні в справі копії повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 грудня 2005 року порушено провадження у справі №15/26-б про банкрутство за заявою ДПІ у Святошинському районі м. Києва до ЗАТ «НВП «Зв'язок» та призначено розгляд вказаної справи на 12.01.2006 р. (а.с. 89-90).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 березня 2006 року провадження у справі №15/26-б та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів було припинено (а.с. 66-67).

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 березня 2006 року позивач - ДПІ у Святошинському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, а також з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 року, в задоволенні клопотання ДПІ у Святошинському районі м. Києва про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30 березня 2006 року було відмовлено та повернуто без розгляду апеляційну скаргу (а.с. 91-92).

Постановою Вищого господарського суду України від 10 липня 2007 року касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 року по справі №15/26-б - без змін. (а.с. 80-81).

Ухвалою Верховного Суду України від 13 вересня 2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2007 року по справі №15/26-б (а.с. 88).

Відповідач посилаючись на наявність вищевказаних судових рішень вказує на відсутність податкового боргу в загальній сумі 1 789 428,50 грн., оскільки на його думку ухвалою Верховного Суду України від 13 вересня 2007 року остаточно було вирішено спір у даних правовідносинах.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (далі по тексту -Закон N 334/94-ВР), під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 30.04.2003 року № 468-2360, відповідачем до статутного фонду підприємства згідно Акту прийому-передачі від 03.07.1999 року було передано комп'ютерну техніку (ПK Note Book " Pentium - 133,40 Mb RAM, 1 Gb HDD ", вартістю 40 000,00 грн., ПК Note Book " AT & T Globalyst 200 S ", вартістю 30 000,00 грн. та ПК Note-Book " AT & T Globalyst 200 S ", вартістю 30 000,00 грн.) та оприбутковано її на баланс підприємства за первісною вартістю 100 000,00 грн. На вказану техніку ЗАТ «НВП «Зв'язок»нарахувало амортизацію та включило амортизаційні відрахування у рядку 34 декларації про прибуток. На момент проведення перевірки службовими особами позивача було виявлено відсутність на підприємстві облікованої комп'ютерної техніки, на що посадовими особами ЗАТ «НВП «Зв'язок»не було надано жодних пояснень.

Крім цього, в ході проведення перевірки було встановлено відсутність паспорта основних засобів та первинних документів, які визначають вартість комп'ютерної техніки та підтверджують витрати на її придбання, що в свою чергу свідчить про безпідставне нарахування відповідачем амортизації та включення її до декларації у зменшення об'єкта оподаткування.

Що стосується висновків акта перевірки про порушення відповідачем вимог підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону N 334/94-ВР, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону N 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно із пунктом 1.6 статті 1 Закону N 334/94-ВР, товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.31 статті 1 Закону N 334/94-ВР).

Так, з висновків акту перевірки від 30.04.2003 року № 468-2360 зокрема вбачається, що ЗАТ «НВП «Зв'язок» не було включено до складу валового доходу у деклараціях про прибуток (ряд.1) наступні суми:

- у І кв. 2001 р. суму 2162,1 тис. грн. (2 512 120,00 грн. - 350 000 грн. = 2 162 120,00 грн.);

- у II кв. 2001 р. суму 990,1 тис. грн. (1 144 553,64 грн. -154 500 грн. = 990 053,64 грн.).

При цьому, перевіркою правильності визначення валового доходу було встановлено заниження підприємством скоригованого валового доходу за І кв.2001р. в сумі 2162,1 тис. грн. та за ІІ кв. 2001 року - 990,1 тис. грн. Доказів на спростування вищевказаних обставин відповідачем надано не було.

Що стосується висновків акта перевірки про порушення відповідачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів виходить з наступного.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту -Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 3.1.1., п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом;

Пунктом 4.1 статті 4 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пункту 4.3. статті 4 Закон № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно із пунктом 6.1 статті 6 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.97 року N 168/97-ВР).

Відповідно до пункту 7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

З наявних в справі доказів вбачається, що ЗАТ «НВП «Зв'язок»були укладені наступні договори на виконання дослідно-конструкторських робіт:

- договір від 30.12.2000р. №5/01-Д, де "замовником" виступило ЗАТ "НВП "Артур" (Протокол №1 від 30.12.2000р. узгодження договірної ціни І етапу на науково-технічну продукцію у розмірі 2 512 120,00 грн. (без зазначення "генерального замовника" та його підпису);

- договір від 12.03.2001р. №2/01, де замовником виступило ТОВ "Асоціація" Уніком" (Протокол №1 від 12.03.2001р. узгодження договірної ціни І етапу на науково-технічну продукцію у розмірі 319 880,00 грн. (без зазначення "генерального замовника" та його підпису);

- договір від 19.03.2001р. №1-К, де "замовником" виступило ТОВ "Корвет" (Протокол №1 від 19.03.2001р. узгодження договірної ціни І етапу на науково-технічну продукцію у розмірі 824 673,64 грн. (без зазначення "генерального замовника" та його підпису).

Відповідно до п.п. 5.1.22 п. 5.1. ст. 5 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), звільняються від оподаткування операції з: оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

За умовами виконання вищевказаних договорів відповідач у визначеному законом порядку не здійснив оплату із відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ 1170 «Дослідження і розробки, державні програми) та не включив до ціни дослідно-конструкторських робіт наступні суми податку на додану вартість:

- згідно Договору на виконання дослідно-конструкторської роботи №5/01-Д від 30.12.2000р. договірна ціна -2 512 120,00 грн., сума ПДВ складає 502 424,00 грн.;

- згідно Договору на виконання дослідно-конструкторської роботи №2/01 від 12.03.2001р. договірна ціна -319 880,00 грн., сума ПДВ складає 63 976 грн.;

- відповідно Договору на виконання дослідно-конструкторської роботи №1-К від 19.03.2001р. договірна ціна -824 673,64 грн. сума ПДВ складає 164 934,73 грн.

В свою чергу, згідно даними податкового обліку ЗАТ "НВП "Зв"язок" (книга обліку продажу робіт) обсяги продажу підприємства складають: За І кв. 2001р. -2 512 120 грн., за ІІ кв. 2001р. - 1 144 553,64 грн.

У відповідності до пп.7.3.1.п.7.3.ст.7. Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість (за першою подією - датою оформлення Акту здачі-приймання виконаних робіт) складають: за січень 2001р. -502 424,00 грн.; за квітень 2001р.- 164 935,00 грн.; за червень 2001р. -63 976,00 грн.

Крім цього, внаслідок переміщення через митний кордон України об'єкту інтелектуальної власності на підставі Договору виконання дослідно-конструкторської роботи від 30.12.2000р. №2 , де "Замовником" визначено ЗАТ «НВП "Зв"язок", а "Виконавцем" -ТОВ "НВП "Курс" (м.Москва, Р.Ф.) (Протокол №1 від 30.12.2000р. узгодження договірної ціни І етапу на науково-технічну продукцію у розмірі 10656416,78 руб (без зазначення "генерального замовника" та його підпису), відповідачем було порушено вимоги діючого законодавства в частині не включення в декларацію з податку на додану вартість за І кв. 2001р. податкового зобов'язання у сумі 408 460,00 грн. (2042302,28 грн. х 20%= 408460 грн.) та занижено податок на додану вартість за І кв.2001р. у сумі 910 884,00 грн. (502424грн + 408460 грн.) та за ІІ кв. 2001р. у сумі - 228 911,00 грн.

З підстав вищевикладених обставини та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що позивач при винесенні спірних податкових повідомлень форми «Р» №0002072340/0/30433561 від 07.05.2003р. та №0002062340/0/30433561 від 07.05.2003р. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, доказів щодо визнання нечинними, або ж скасування вищевказаних податкових повідомлень форми «Р» матеріали даної справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Зв'язок»про стягнення податкової заборгованості слід задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Зв'язок»про стягнення податкової заборгованості -задовольнити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Зв'язок»на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва заборгованість по сплаті зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 79 736,00 грн. та податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 1 709 692,50 грн., а всього в загальному розмірі 1 789 428,50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.