Ухвала суду № 26458464, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16774/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.12р. у справі №2а-16774/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю «БК Трансбудінвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «БК Трансбудінвест»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.06.11р. №0002931705/0, №0003992303 та №0004002303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.12р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що контрагенти позивача - ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс» мають ознаки фіктивних, оскільки були зареєстровані на підставних осіб та створені без наміру здійснення господарської діяльності, що встановлено в ході дослідчої перевірки в рамках кримінальної справи № 02-18831, порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а відтак, на думку апелянта, первинні документи, видані та підписані від імені вказаних Товариств не мають юридичної сили та не є документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону, на підставі яких позивач вправі формувати валові витрати та податковий кредит.

Апелянт вказує також і на те, що судом першої інстанції не враховано порушення судом вимог пп. 4.2.9 «е»п. 4.2 ст. 4, пп.«а»п. 17.2 ст. 17, п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки послуги тренувального залу, які надавались працівникам позивача є додатковим благом останніх, а тому мають оподатковуватись податком з доходів фізичних осіб.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БК Трансбудінвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.08.08р. по 31.12.10р., валютного та іншого законодавства за період з 04.08.08р. по 31.12.10р., за результатами якої складено акт перевірки № 1308/23-03/36050234 від 03.06.11р.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 23.06.11р:

№ 0004002303, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 583 336 грн., у тому числі: основний платіж 466 669 грн. та 116 667 грн. штрафні (фінансові) санкції.

№ 0003992303, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 729 171 грн., у тому числі: основний платіж 583 337 грн. та 145 834 грн. штрафні (фінансові) санкції.

№ 000293170510, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 8 349,27 грн., у тому числі: основний платіж 6 679, 41 грн. та 1 669,86 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття вказаних рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 583337грн. (за 4 квартал 2008 р. - 83 337 грн., за 1 квартал 2010 р. - 500 000 грн.); пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок завищення податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 466 669грн. (за грудень 2008 р. - 65 315 грн., за лютий 2009 р. -1 354 грн., за січень 2010 р. - 310 610 грн., за лютий 2010 р. - 83 210 грн., за травень 2010 - 6 180 грн.), а також абз. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп.«а»п. 17.2 ст. 17, п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок заниження грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 6679,41грн.

Висновок про заниження ПДВ та податку на прибуток ґрунтується на тому, що контрагенти позивача - ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс» мають ознаки фіктивних, оскільки були зареєстровані на підставних осіб та створені без наміру здійснення господарської діяльності, що встановлено в ході дослідчої перевірки в рамках кримінальної справи № 02-18831, порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а відтак, на ДПІ, первині документи, видані та підписані від імені вказаних Товариств не мають юридичної сили та не є документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону, на підставі яких позивач вправі формувати дані податкового обліку.

Щодо заниження податку з доходів фізичних осіб, відповідач вважає, що послуги тренувального залу, які надавались працівникам позивача є додатковим благом останніх, а тому позивач, як податковий агент, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з виконання робіт та придбання піску в межах та цілях господарської діяльності позивача, проведення позивачем розрахунків за роботи та товар, документальне підтвердження вказаної господарської операції. Суд першої інстанції не погодився також з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог абз. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. «а» п. 17.2 ст. 17, п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з тих підстав, що послуги тренувального залу, надані працівникам не є додатковим благом в розумінні вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР та «Про оподаткування прибутку підприємств»28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону N 334/94-ВР, згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та Київським Університетом туризму, економіки і права укладено договір підряду від 05.10.09р. № 05/10/09-П, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати за завданням та за рахунок замовника, з використанням своїх інструментів та механізмів роботи з влаштування пальового поля, фундаментної плити ростверку, та влаштування гідроізоляції відповідно до проектної документації.

З метою виконання вказаного договору підряду від 05.10.09р., позивачем було укладено договір субпідряду від 05.01.10р. № 05/01/10-П з ТОВ «ДП Україна», відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати за завданням та за кошти підрядника, з використанням матеріалів підрядника роботи з влаштування пальового поля та виконання земельних робіт, пов'язаних з виведенням ґрунту відповідно до проектної документації.

Окрім того, між позивачем та ПП «ОСОБА_1» укладено договір купівлі -продажу від 14.11.08р. № 01/04-09Ц, відповідно до якого ТОВ «БК Трансбудінвест»зобов'язалось передати у власність покупця пісок річковий та цементну продукцію.

З метою виконання зазначеного договору, позивач уклав договір від 26.12.08р. з ТОВ «Трекс»на придбання піску, який позивач у подальшому передав на користь ПП «ОСОБА_1», що підтверджується накладною від 26.12.08р. (а/с 143).

Придбаний пісок було поставлено ТОВ «Трекс»на складське приміщення позивача за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12. Вказане приміщення позивач орендує відповідно до укладеного з ТОВ «Інвестиційна група «СХІД»договору оренди № 030,08 від 11.11.2008р. (копія договору в матеріалах справи).

ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс»виписало на адресу ТОВ «БК Трансбудінвест» податкові накладні на загальну суму 2 333 345,83 грн., в т.ч. ПДВ 466 669,17 грн., що встановлено перевіркою.

В оплату за виконані роботи та придбаний пісок ТОВ «БК Трансбудінвест»перерахувало на рахунки ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс»грошові кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками банку та не заперечується відповідачем.

Факт виконання робіт за договором субпідряду від 05.01.10р. № 05/01/10-П підтверджується наявними у матеріалах справи двосторонніми актами прийому-передачі виконаних робіт за січень 2010 року, локальним кошторисом №2-1-1 на улаштування буроінєкційних паль та земляних робіт станом на 3 січня 2010 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.01.10р за період 04.01.2010 по 27.01.2010р., які містять обов'язкові реквізити, розкривають зміст та обсяг вказаної господарської операції, підписані та завірені з боку виконавця ТОВ «ДП Україна», а відтак відповідають вимогам вищенаведеної ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які розкривають зміст та обсяг господарської операції.

Доводи апелянта відносно фіктивної діяльності ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс», не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються документально. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Натомість, матеріали справи містять докази того, що такі господарські операції мали реальний, товарний характер.

При цьому, на час здійснення фінансово-господарських операцій позивачем з його контрагентами, останні були право- та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до діючого законодавства України.

Між тим, податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаних господарських операцій внаслідок відсутності у ТОВ «ДП Україна»та ТОВ «Трекс» необхідних умов для вчинення даних господарських операцій, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо. Вказані обставини податковим органом при невиїзній документальній перевірці не перевірялись.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі за податковими зобов'язаннями.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 23.06.11р. № 0004002303 та № 0003992303.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем абз. «е»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп.«а»п. 17.2 ст. 17, п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», стало не включення ТОВ «БК Трансбудінвест», який є податковим агентом, до складу загального місячного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку від працедавця як додаткове благо.

Так, відповідно до пп. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»22 травня 2003 року N 889-IV (чинного на час спірних правовідносин; надалі -Закону N 889-IV), особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону N 889-IV, податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп.«ї»п.1.3 ст.1 Закону N 889-IV дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Згідно з абз. «е»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону N 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті. Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Водночас, за змістом п.п. 1.1, 1.2 ст. 1 Закону N 889-IV додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди), а дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Таким чином, враховуючи, що послуги тренувального залу, які надавались працівникам ТОВ «БК Трансбудінвест» не підпадають під визначення абз. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону N 889-IV та не мають ознак доходу, визначених п. 1.2 ст. 1 Закону N 889-IV , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність у податкового органу правових підстав для висновку про порушення позивачем абз. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп.«а»п. 17.2 ст. 17, п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а відтак і для винесення податкового повідомлення-рішення №0002931705/0 від 23.06.2011.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.12р. у справі №2а-16774/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.12р. у справі №2а-16774/11/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.