Постанова № 26452223, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1292/12 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПП «ТЦ «Сепаратор»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 05 січня 2012 року № 000202301 та № 0000192301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ПП «Алівіс»та ПП «Астелікс-2007».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах - задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «ТЦ «Сепаратор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2011 року при проведення взаємовідносин з суб'єктами господарювання, про що складено акт від 23 грудня 2011 року № 2735/23-2/19360899.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 05 січня 2011 року № 000202301, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 60875 грн. 00 коп., з яких 48700 грн. 00 коп. -за основним платежем та 12175 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції, а також від 05 січня 2011 року № 0000192301, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 48700 грн. 00 коп., з яких 38960 грн. 00 коп. -за основним платежем та 9740 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПП «ТЦ «Сепаратор»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «ТЦ «Сепаратор»суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, складених ПП «Алівіс»та ПП «Астелікс-2007».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Алівіс»та ПП «Астелікс-2007»були укладені договори поставки продукції.

На підставі документів, складених за вказаними договорами, позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати.

ДПІ у м. Черкасах вважає, що угоди між позивачем та ТОВ «Алівіс»і ПП «Астелікс-2007»є фіктивними, а тому складені за вказаними договорами документи не можуть бути підставою для формування податкового кредиту та валових витрат. Свої висновки податковий орган обґрунтовує тим, що згідно протоколів допиту директора ТОВ «Алівіс»гр. ОСОБА_2 та директора ПП «Астелікс-2007»гр. ОСОБА_3 вказані юридичні особи були зареєстровані за грошову винагороду без мети зайняття підприємницькою діяльністю. Згідно протоколів допиту гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ТОВ «Алівіс»та ПП «Астелікс-2007»займалися виключно конвертацією безготівкових коштів в готівку та жодних робіт або послуг для підприємств-контрагентів не виконували.

Також податковий орган послався на відсутність ТОВ «Алівіс»та ПП «Астелікс-2007»за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, а також на відсутність у вказаних юридичних осіб можливості здійснити операції, передбачені договорами поставки з огляду на відсутність матеріальних та трудових ресурсів.

Вказані обставини самі по собі не дають підстав вважати договори, укладені з позивачем, безтоварними. Проте, з огляду на отриману інформацію про обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «Алівіс»та ПП «Астелікс-2007» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, складених вказаними контрагентами. позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання вказаних договорів та належним чином підтвердити поставку товарів від продавця до покупця.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

Між ПП «ТЦ «Сепаратор»та ТОВ «Алівіс»були укладені усні договори поставки ванни ВН-600 та пастеризатора скребкового. На підтвердження виконання вказаного договору суду було надано копії податкових накладних та видаткових накладних.

Також між позивачем та ПП «Астелікс-2007»були укладені договори постачання продукції від 15 липня 2010 року та від 11 жовтня 2010 року, предметом яких були сепаратор та маслоутворювач. На підтвердження виконання вказаних договорів суду також були надані копії податкових накладних та видаткових накладних.

Однак, доказів перевезення товару від продавців до покупця позивачем надано не було.

Згідно письмових пояснень директора ПП «ТЦ «Сепаратор»Задніпряного В.П. обладнання доставлялося на підприємство транспортом постачальника і зберігалося на орендованій території. Після появи замовника на даний вид обладнання та попередньої оплати за нього, проводилися розрахунки з постачальником із оформленням документів.

Разом з тим, надані суду письмові докази містять відомості, які суперечать зазначеним поясненням директора ПП «ТЦ «Сепаратор».

Так, п. 3.2 договорів, укладених з ПП «Астелікс-2007», було передбачено, що доставка товару здійснювалася одержувачем самовивозом. Доказів понесення витрат на перевезення товару від ПП «Астелікс-2007»позивач суду не надав.

Крім того, згідно податкових накладних від 13 жовтня 2010 року № 13101 та від 28 жовтня 2010 року оплата маслоустворювача проводилася шляхом перерахування ПП «Астелікс-2007»передплати та доплати.

Також судом встановлено, що в податкових та видаткових накладних містилося посилання на те, що умови поставки визначалися в рахунках (рахунках-фактурах) із зазначенням їх номера і дати. Однак копії таких рахунків суду надані не були.

До матеріалів справи також приєднані копії постанов Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2012 року, якими директора та головного бухгалтера ПП «ТЦ «Сепаратор»було визнано винними у заниженні податку на додану вартість, що призвело до порушень у веденні податкового обліку, які викладені в акті перевірки від 23 грудня 2011 року № 2735/23-2/19360899.

Під час розгляду та вирішення вказаних справ про адміністративні правопорушення директор та головний бухгалтер ПП «ТЦ «Сепаратор»визнали свою вину у вчиненні відповідного правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, факт заниження ПП «ТЦ «Сепаратор»податку на додану вартість по операціях, зазначених в акті перевірки від 23 грудня 2011 року № 2735/23-2/19360899, не підлягає доведенню в межах даної справи.

Згідно вказаного акту заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість відбулося за однаковими операціями.

За таких обставин колегія суддів вважає, що донарахування позивачу податкових зобов'язань шляхом винесення податкових повідомлень-рішень від 05 січня 2011 року № 000202301 та від 05 січня 2011 року № 0000192301 було здійснено правомірно та не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ПП «ТЦ «Сепаратор».

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Черкасах спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 червня 2012 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах -задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах -задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Технічний центр «Сепаратор»-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.