Ухвала суду № 26460916, 31.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. справа № 2а-0870/12242/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

сторони та їх представники до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі № 2а-0870/12242/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арні 2010»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправним та нечинними наказу та податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арні 2010»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та нечинним наказ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя №1777 від 11.11.2011р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів ТОВ «Арні 2010»код 37359594»; визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Арні 2010»на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя №1777 від 11.11.2011р.; визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 09.12.2011р. №0004422302, яким ТОВ «Арні 2010»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 207156,25грн., у т.ч. 165725,00грн. за основним платежем та 41431,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України, Акт не містить чіткого викладення змісту порушень, висновки в Акті не відповідають дійсності, а відтак, податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004422302 від 09.12.2011р., винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем призначено та проведено перевірку відповідно до вимог чинного податкового законодавства, висновки в Акті відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя видано наказ №1777 від 11.11.2011р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів ТОВ «Арні 2010»код 37359594». Підставою для призначення перевірки стала Службова начальника ДПІ про відсутність відповіді (з усіма необхідними документами) ТОВ «Арні 2010»на обов'язковий запит податкового органу, який отримано товариством 14.10.2011р.

На підставі наказу №1777 від 11.11.2011р. та направлення від 14.11.2011 року №1365, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Арні 2010»з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

За результатами перевірки складено Акт №257/23-2/37359594 від 21.11.2011р., відповідно до висновків якого, встановлено порушення ТОВ «Арні 2010»пп.198.2, пп.198.6 п.198 Податкового кодексу України, а саме -занижено суму податку на додану вартість задекларованого до сплати на загальну суму 165725грн. за серпень 2011р.

На підставі вказано Акту ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011р. №0004422302, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Арні 2010»за платежем: Податок на додану вартість в сумі 207156,25грн., з яких 165725грн. за основним платежем та 41431,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо призначення позапланової перевірки позивача узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України, позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних інтересів при винесенні податковим органом наказу та складанні акту перевірки, проте податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, відповідачем не доведено правомірність збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 207156,25грн., у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що в якості підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, ненадання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функції, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, податкова служба має право на звернення до платника податків з письмовим запитом про надання інформації.

Відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Отже, право ДПІ щодо направлення запиту кореспондується з обов'язком платника надати інформацію на такий запит.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, встановлено інші строки надання відповіді на запит ДПІ і цей строк становить 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя 13.10.2011р. направлено на адресу позивача запит «Про надання інформації», у якому ставилось питання про надання пояснень та документального їх підтвердження щодо господарських відносин з покупцями та постачальниками при продажі та придбанні товарів, робіт (послуг) за серпень 2011 року. В якості документального підтвердження ДПІ визначено у запиті перелік документів, які необхідно надати позивачу (а.с.7). Вказаний запит отримано позивачем 14.10.2011р.

З огляду на лист позивача (а.с.8), товариством не надано письмових пояснень на запитувану інформацію, не надано позивачем і документального підтвердження запитуваної інформації, перелік якого визначено у запиті.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були правові підстави для призначення позапланової виїзної перевірки, які визначено п.78.1 ст.78 ПК України, а саме отримання ДПІ податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства і відсутність пояснень позивача та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит податкового органу.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, відповідно до п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Арні 2010»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 165725 грн. (за основним платежем), 41431,25 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Проте суд вважає висновки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо наявності підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення помилковими виходячи з наступного.

04.01.2011р. між ТОВ «Арні 2010»(замовник) та ВАТ «Сонячне 2007»(виконавець) укладено договір №0401/2011 на стоянку рухомого складу, за умовами якого замовник надає автомобілі в кількості 4-х одиниць: ГАЗ 5312 цистерна, д.н. НОМЕР_1; ГАЗ 3307 цистерна, д.н. НОМЕР_2; ГАЗ 5201 цистерна, д.н. НОМЕР_3; ГАЗ цистерна, д.н. НОМЕР_4, а виконавець надає місце під стоянку рухомого складу за адресою: м.Запоріжжя, вул. Шушенська, 65 (а.с.52)

01.04.2011р. між ВАТ «Сонячне 2007»(орендодавець) та ТОВ «Арні 2010»(орендар) було укладено договір оренди майна №0104, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно, у тому числі заправочні станції, ємності для паливно-мастильних матеріалів, автозаправочний

блок-пункт, що перебуває на балансі ВАТ «Сонячне 2007». Майно розміщене на території автогаражу ВАТ «Сонячне 2007»за адресою: м.Запоріжжя, вул.Шушенська, 65. Майно передається в оренду з метою використання його для зберігання паливно-мастильних матеріалів (бензину, дизельного пального) (а.с.53-55)

Відповідно до акту приймання-передавання майна в оренду від 01.04.2011р., ВАТ «Сонячне 2007»передало, а ТОВ «Арні 2010»прийняло в оренду майно, відповідно до умов договору №0104 (а.с.56)

01.05.2011р. між ТОВ «Амос»(послугодавець) і ТОВ «Арні 2010»(замовник) був укладений договір №01-05/1, за умовами якого послугодавець надає замовнику у тимчасове користування підземне сховище-склад (бензин, дизтопливо) у двох залізодорожніх ємностях по 60 тон, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, 3.

14.07.2011 року ТОВ «Арні 2010»(покупець) укладено з ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»(продавець) договір № 07/11. Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець -прийняти і оплатити нафтопродукти (а.с.33-34).

В матеріалах справи містяться копії рахунків-фактури №52 від 09.08.2011р., №55 від 16.08.2011р., №59 від 22.08.2011р. та податкових накладних №5 від 09.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 342650,16грн., №8 від 17.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 321100,15грн., №11 від 22.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 80000грн., №14 від 23.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 250600грн., відповідно до яких ТОВ «Арні 2010»придбало у ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»дизельне пальне об'ємом 107800л. (а.с.61, 63, 65, 18,19,20,21)

Згідно витратних накладних №51 від 09.08.2011р., №54 від 17.08.2011р., №58 від 23.08.2011р. ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»передало позивачу даний товар (а.с.61, 63, 65).

Також на виконання вказаного договору ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»виписано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) №51 від 09.08.2011р., серії 01ААА №003550 від 17.08.2011р., №23/2 від 23.08.2011р., відповідно до яких вантажоодержувачем вказано саме ТОВ «Арні 2010», пунктом розвантаження вказано м.Запоріжжя (а.с. 62, 64, 66).

Відповідно до актів приймання-передачі нафтопродуктів від 09.08.2011р., 17.08.2011р., 23.08.2011р. в рамках дії договору №01-05/1 від 01.05.2011р., ТОВ «Арні 2010»передало на відповідальне зберігання зберігачу ТОВ «Амос»дизельне пальне, яке перевозилось згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних (а.с.58,59,60).

Відповідно до листа вих.№07 від 13.01.2012 року, ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»підтвердила факт поставки у серпні 2011 року підприємству ТОВ «Арні 2010»за Договором №07/11 від 14.07.2011р. наступних об'ємів нафтопродуктів: 09.08.2011р. дизельне пальне об'ємом 38500 літрів, 17.08.2011р. -дизельне пальне об'ємом 38000 літрів, 23.08.2011р. -дизельне пальне об'ємом 38000 літрів. (а.с.73)

Перевізником виступило ТОВ «Петроль РЗС», з яким ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»укладено договір №258/11 ТР від 20.07.2011р. на перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом (а.с.74-76)

Оплату позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»в повному обсязі, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

В ціні придбаних товарів ТОВ «Арні 2010»сплатило своїм контрагентам податок на додану вартість, суми якого включило до складу податкового кредиту.

Суд погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кредит відповідно до п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, Ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом ( п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови

щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до

складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача, зареєстрований у встановленому порядку, не був виключений з ЄДРПОУ, перебував на обліку в органах державної податкової служби та був зареєстрований як платник податку на додану вартість, здійснював свою діяльність відповідно із законодавством.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім того, правомірність включення ТОВ «Арні 2010»до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на виконання господарських зобов'язань із зазначеним вище контрагентом, як і факт реального здійснення сторонами господарських зобов'язання (отримання позивачем товарів), підтверджується належними первинними документами, які відповідають вимогам законодавства (податкові та видаткові накладні), відображенням позивачем придбаних товарів в бухгалтерському обліку, а також фактами використання частини товарів у власній господарській діяльності.

Суд не приймає доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, про те, що наданими позивачем первинними документами фактично не підтверджено постачання товарів від ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»до ТОВ «Арні 2010»з тих обставин, що постачальник (ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія») знаходиться в м.Полтаві, а згідно товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження товару є м.Харків чи Харківська область, оскільки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя не надала жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Позивачем доведено наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення господарських операцій з придбання та реалізації нафтопродуктів. Безпосередньо, господарські операції між ТОВ «Арні 2010»та ТОВ «Українська нафтова торгівельна компанія»у серпні 2011 році підтверджено первинними документами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі №2а-0870/12242/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов