Постанова № 26460809, 15.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5023/1769/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Плахов О.В.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

прокурора -Бабанян Г.Л. (копія наказу №744Н від 05.06.2012р.)

1-го позивача -не з'явився,

2-го позивача -Счастливої Я.О. (дов.№38-1867 від 28.05.10р.),

відповідача -Білоуса О.М. (наказ №69 від 31.08.2011р.),

розглянувши апеляційну скаргу ДКП "Харківський завод електроапаратури" (вх.№2558Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 26 червня 2012 року по справі №5023/1769/12 (суддя Смірнова О.В.),

за позовом Прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків; Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків

про стягнення 30121,20 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Фрунзенського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків; Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" м. Харків, 17197,37 грн. заборгованості, 12923,83 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 1541 від 01.03.2002 р. неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати теплової енергії.

11 червня 2012 року позивач надав заяву, прийняту судом першої інстанції, про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 13579,78 грн. заборгованості, 12923,83 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.12р. по справі №5023/1769/12 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 5, р/р № 26003301780083 в Красноб. ВІД. ПІБ., МФО 351287, код ЄДРПОУ 22676620) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823, код ОКПО 31557119) 4048,40 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, 3760,26 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань. Стягнуто з Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 5, р/р № 26003301780083 в Красноб. ВІД. ПІБ., МФО 351287, код ЄДРПОУ 22676620) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1212,14 грн. В частині стягнення боргу за невиконання договірних зобов'язань в сумі 9819,52 грн. та боргу за безпідставно спожиту теплову енергію в сумі 5056,65 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 3816,78 грн. в позові відмовлено (а.с.17-а.с.21, том 2).

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2012р. по справі №5023/1769/12 скасувати в частині стягнення з ДКП "ХЗЕА"4048,40 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, 3760,26 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань. А також просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2012р. по справі №5023/1769/12 в частині стягнення з ДКП "ХЗЕА" судового збору в сумі 1212,14 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оплата за договором №1541 ведеться за двома особовими рахунками: 1030 і 1032. Як стверджує апелянт, на момент прийняття рішення судом першої інстанції (26.06.2012р.) по особовому рахунку 17300 1030 сальдо рівне нулю, заборгованість відсутня. Водночас апелянт зазначає, що борг може існувати по особовому рахунку 17300 1032, аналіз розрахунків по якому проводить в додатку №2 (а.с.68, том 2).

У судовому засіданні 09.10.2012р. апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник КП "Харківські теплові мережі" також вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, зазначених у відзиві (вх.№7132 від 11.09.2012р.) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що КП «Харківські теплові мережі»свої розрахунки з позивачем проводить по основному особовому рахунку 17300-1032. У зазначеному особовому рахунку йдуть нарахування як за неналежне виконання договірних обов'язків, так і за безпідставно спожиту теплову енергію. Другий позивач зазначає, що розрахунок стягуваної суми складається з безпідставно спожитої теплової енергії та з заборгованості за неналежне виконання договірних обов'язків, а не стягнення заборгованості по особовому рахунку 17300-1030 та 17300-1032, як вказує в апеляційній скарзі апелянт. Просить суд залишити без змін рішення господарського суду Харківської області, а апеляційну скаргу ДКП «Харківський завод електроапаратури»без задоволення.

У судове засідання не з'явився представник Харківської міської ради. Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання сторони Харківська міська рада була повідомлена належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яку отримала 14.09.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.10.2012р. було оголошено перерву до 09.10.2012р. до 10:30 год.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

01 березня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", м. Харків, (другий позивач) та Державним комунальним підприємством "Харківський завод електроапаратури" м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 1541 про постачання теплової енергії (а.с.31-а.с.33, том 1).

Відповідно до умов договору другий позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме: розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.3. договору споживач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії.

Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме, договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2002 р.

Згідно з п.10.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (а.с.33, том 1).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією в спірний період у приміщенні відповідача за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 193-А, підтверджується актами про включення та відключення опалення, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, не оплатив спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем за період з березня 2011 року по квітень 2011 року та з жовтня 2011 року по листопад 2011 року, лютий 2012 року виникла заборгованість за невиконання договірних зобов'язань в сумі 17197,37 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2010 року Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" була здійснена перевірка об'єкту системи теплоспоживання приміщень відповідача. Система опалення зазначених приміщень відповідача у зазначений періоди знаходилася в роботі, а централізована система водопостачання була відключена, про що був складений акт від 02.11.2010 року, з якого вбачається відсутність у приміщенні централізованого гарячого водозабезпечення, на дільницях трубопроводах від стоків гарячого водозабезпечення до водорозбірних точок зафіксовані видимі розриви (а.с.30, том 1).

Судом першої інстанції встановлено, що при повторній перевірці стану системи опалення приміщень відповідача 04.01.2011 року, представниками КП "Харківські теплові мережі" було встановлено та зафіксовану у акті 04.01.2011 року № 173/4520 "Про обстеження системи теплоспоживання об'єкту", що приміщення відповідача, а саме: гуртожиток, підключені до централізованої системи та водопостачання. Таким чином, відповідач самовільно, без дозволу другого позивача підключився до системи гарячого водопостачання та споживав теплову енергію на потреби гарячого водопостачання без укладання договору з позивачем. Даний факт підтверджується актом обстеження №173/4520 від 04.01.2011року, актом №173/4551 від 18.01.2011 року (а.с. 28,29, том 1). Вищезазначені акти підписані представниками КП "Харківські теплові мережі", відповідач від підпису актів відмовився. 02.06.2011 року система гарячого водопостачання відповідача була відключена, що підтверджується актом №173/18464 від 02.06.2011 року, який підписаний та скріплений печатками представників КП "Харківські теплові мережі" а Державним комунальним підприємством "Харківський завод електроапаратури" (а.с.24, том 1).

Матеріалами справи підтверджується, що з 04.01.2011 року по 02.06.2011 року відповідач безпідставно споживав теплову енергію на потреби гарячого водопостачання своїх приміщень. Кількість спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання була розрахована КП "Харківські теплові мережі" розрахунковим способом. На підставі зазначеного відповідачу направлялися рахунки, які він не сплачував, вимога про сплату безпідставно спожитої теплової енергії у порядку ст.530 ЦК України (а.с.38, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, другим позивачем розрахована вартість безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії на потреби гарячого водопостачання за період з листопада 2010 року по 2 червня 2011, яка складає 12 923,83 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який враховуючи часткове погашення відповідачем боргу, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 14876,17 грн., що складається з боргу за невиконання договірних зобов'язань - 9819,52 грн. та боргу за безпідставно спожиту теплову енергію в сумі 5056,65 грн., оскільки вказана сума була погашена відповідачем під час судового провадження.

Також судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 3816,78 грн. за період з листопада по грудень 2010 р., оскільки з акту від 02.11.2010 року, складеного позивачем, вбачається відсутність у приміщенні відповідача централізованого гарячого водозабезпечення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що по особовому рахунку 17300-1030 ведеться облік розрахунків за спожиту теплову енергію на опалення приміщень гуртожитку, а по особовому рахунку 17300 1032 ведеться облік розрахунків на потреби опалення приміщень загального користування і адміністрації. Відповідач стверджує, що по особовому рахунку 17300-1030 у відповідача відсутня заборгованість.

На підтвердження своїх доводів апелянт подав акти звірки розрахунків по особовим рахункам 17300-1030 та 17300-1032.

Щодо актів звіряння відпуску-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «Харківські теплові мережі»та ДКП «Харківський завод електропапаратури», які надані сторонами на вимогу суду, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що з даних актів звіряння не вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість перед другим позивачем (а.с.121-а.с.129, том 2).

В ході судового розгляду другий позивач пояснив, що КП «Харківські теплові мережі»свої розрахунки з відповідачем проводить по основному особовому рахунку 17300-1032, в який включені рахунки 17300-1032 та 17300-1030. У зазначеному особовому рахунку здійснюються нарахування як за неналежне виконання договірних обов'язків, так і за безпідставно спожиту теплову енергію. Другий позивач зазначив, що стягувана з відповідача сума складається саме з безпідставно спожитої теплової енергії та з заборгованості за неналежне виконання договірних обов'язків, а не стягнення заборгованості по особовому рахунку 17300-1030 та 17300-1032.

В матеріалах справи міститься щомісячний розрахунок стягуваної суми з урахуванням оплат відповідача, з якого вбачається, що нарахування здійснені за основним особовим рахунком 17300-1032 з розшифровкою по особовим рахункам, які включені до основного, за період з листопада 2010 року по лютий 2012 року, відповідно до якого заборгованість за неналежне виконання договірних обов'язків за вказаний період складає 3760,26 грн. та за безпідставно спожиту теплову енергію у розмірі 4048,40 грн. (а.с.116 - а.с.118, том 2).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 4048,40 грн. та заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 3760,26 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Харківської області від 26 червня 2012 року по справі №5023/1769/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 червня 2012 року по справі №5023/1769/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.10.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Плахов О.В.