Рішення № 26460649, 28.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 р. Справа № 5024/1141/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Довгань О.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД", м. Тульчин, Вінницька область,

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон,

про стягнення 409 742,51 грн.,

за участі представників сторін:

від позивача: Кучма С.М., уповн. представник, дов. № 15 від 13.02.2012р;

від відповідача: не з'явився,

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 409 742,51 грн., з яких 372 493,19 грн. заборгованість з оплати товару та 37 249,32 грн. штраф за затримку оплати товару понад 30 календарних днів, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором № 135-ІФ/ДСТ від 01.01.2012р.

Відповідач надав відзив (вх. № 2/3127) на позовну заяву, за яким позовні вимоги не визнає у повному обсязі у зв'язку із їх необґрунтованістю : за текстом доданих до позовної заяви накладних відсутні вказівки на здійснення поставки товару саме за договором № 135-ІФ/Дст від 01.01.2012р., через що у відповідача відсутнє зобов'язання з оплати переданого за накладними товару саме на умовах цього договору, а також на будь-яких інших умовах, оскільки такі умови сторонами не узгоджувалися. У відзиві вказано, що на думку відповідача, за цих обставин до відносин сторін повинні застосовуватися приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України щодо виконання боржником зобов'язання після пред'явлення кредитором відповідної вимоги, яку до теперішнього часу позивач відповідачу не пред'являв.

Від відповідача до суду не надходило заяв, клопотань щодо судового засідання 28.09.2012р. Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, але явку свого представника у судове засідання 28.09.2012р не забезпечив. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 5024/1141/2012. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, який належно повідомлений про місце, дату та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 16.08.2012р, 30.08.2012р, 13.09.2012р та 28.09.2012р. Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 28.09.2012р, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач та відповідач 01.01.2012р уклали дистриб'юторський договір № 135-ІФ/Дст (надалі - Договір № 135). Згідно з п. 2.1., 4.1.1., 4.1.2. та 5.1.1. цього договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати відповідачу (дистриб'ютору за договором) товар окремими партіями, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати поставлений позивачем товар у передбачені договором строки, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів товару.

Відповідно до п.2.3. Договору № 135 асортимент, кількість, умови передачі товару при кожній поставці обумовлюються у замовленні - специфікації та вказуються у накладних (товарних, товарно - транспортних, видаткових), які є невід'ємними складовими договору. Замовлення - специфікації надаються дистриб'ютором постачальнику в письмовій формі (поштою, факсом, електронною поштою) або усній формі, телефоном.

Договором № 135 для дистриб'ютора передбачено два різні способи оплати отриманого від постачальника товару : при наявності наданої банком на користь постачальника безвідкличної банківської гарантії, яка є забезпеченням виконання зобов'язань за договором, та при відсутності такої гарантії.

Відповідач не надавав позивачу банківську гарантію, тому повинен був провести розрахунки за отриманий від позивача товар на умовах п. 8.3.2. Договору № 135, а саме - на умовах 100 % попередньої оплати вартості кожної партії товару.

Відповідно до п.10.2. Договору № 135 у випадку прострочення оплати товару на умовах цього договору дистриб'ютор зобов'язаний сплатити на користь постачальника неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 календарних днів, дистриб'ютор додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10 % вартості неоплаченого в строк товару.

Протягом періоду часу з 26.01.2012р. по 14.05.2012р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 372 493,19 грн., що підтверджується видатковими накладними у кількості 10 одиниць (а.с.17-26), а саме :

- від 26.01.2012р № 437 на суму 46 384,33 грн.;

- від 02.02.2012р №/№ 24, 25, 40 на суми, відповідно, 96 657,62 грн., 72 350,12 грн. та 12 821,40 грн.;

- від 15.03.2012р №/№ 318, 319, 326 на суми, відповідно, 43 709,24 грн., 43 292,68 грн. та 710,00 грн.;

- від 14.05.2012р №/№ TF5IФ-276, TF5IФ-277, TF5IФ-287 на суми, відповідно 34 978,64 грн., 13 501,88 грн. та 1 697,28 грн.

Факт отримання від позивача товару за цими накладними відповідач не заперечує.

Спірним є питання стосовно строків оплати товару, оскільки у всіх цих накладних вказано як підставу передачі товару договір № 135-ІФ/ДСТ від 01.11.2011р, а не Договір №135. Позивач стверджує, що оплата мала бути проведена у відповідності до умов Договору № 135 (тобто, - 100 % попередня оплата), а відповідач - у відповідності до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України (тобто, у семиденний строк від дня пред'явлення відповідної вимоги).

Під час розгляду справи, а саме 07.08.2012р, відповідач сплатив на користь позивача 100 000,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с.62-64), в якій призначенням платежу вказано - "оплата за масло селянське зг. накл. № 438 від 26.01.12 - № 24 від 02.02.12р, в т.ч. ПДВ", та листом позивача (вх. № 2/3134). У цьому ж листі, позивачем вказано, про зарахування зазначеного платежу в рахунок погашення заборгованості за Договором № 135.

Згідно із наданими позивачем письмовими поясненнями та додатковими матеріалами (вх. № 2/3336, 2/3528) дату договору "01.11.2011р" вказано в усіх десяти видаткових накладних помилково. Раніше між позивачем та відповідачем був укладений інший дистриб'юторський договір № 135-ФТДІФ/ДСТ від 11.11.2011р (а.с.70-77), який діяв до 31.12.2011р. Саме дату цього договору помилково вказано у видаткових накладних. За фактом цієї помилки позивачем проведено відповідне службове розслідування. Наявність у відповідача заборгованості з оплати товару саме за Договором № 135 підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. Умови оплати товару за дистриб'юторським договором № 135-ФТДІФ/ДСТ від 11.11.2011р. є аналогічними умовам оплати товару за Договором № 135. Додатково, позивач повідомив про направлення 31.08.2012р відповідачу вимоги про сплату 272 493,19 грн. заборгованості з оплати товару (а.с.78), що підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку та описом вкладення у цінний лист від 31.08.2012р (а.с.79,80). За даними Інтернет - ресурсу "Розшук поштових відправлень" УДППЗ "Укрпошта" відповідне поштове відправлення вручено адресату 05.09.2012р (а.с.81).

У зв'язку із сплатою відповідачем 100 000,00 грн., які зараховано позивачем в погашення заборгованості з оплати товару за Договором № 135, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн. з загальної суми заявлених до стягнення позовних вимог в частині стягнення такої заборгованості у розмірі 372 493,19 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмету спору. Суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Після припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн. з загальної суми 372 493,19 грн. основного боргу ціна позову становить 309 742,51 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, до укладання Договору № 135 взаємовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані дистриб'юторським договором № 135-ФТДІФ/ДСТ від 11.11.2011р., який за своїми умовами, зокрема, стосовно порядку розрахунків за товар є аналогічним Договору № 135.

Проте, позовні вимоги мотивовано твердженнями про неналежне виконання відповідачем умов саме Договору № 135, а не будь-якого іншого, у тому числі згаданого договору від 11.11.2011р.

Акт звірки стану взаєморозрахунків між сторонами не є первинним бухгалтерським документом у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У зв'язку із цим вказаний акт не може виступати доказом наявності у відповідача заборгованості перед позивачем (як за Договором № 135, так і будь-якої іншої заборгованості), при відсутності інших первинних документів, зокрема, накладних.

Реквізити договору у видаткових накладних, які додано до позовної заяви як доказ обґрунтованості позовних вимог не відповідають реквізитам Договору № 135 (в частині дати договору).

Як видно з наданої позивачем банківської виписки (а.с.62-64) та слідує з листа позивача (вх. № 2/3134), позивач зарахував в погашення заборгованості за Договором № 135 платіж, що був здійснений в оплату товару за двома накладними - одну з яких вказано у переліку накладних за текстом позовної заяви та додано до неї як доказ існування спірної основної заборгованості за Договором № 135, а інша накладна - від 26.01.2012р № 438 у вказаному переліку відсутня. У письмових поясненнях представника позивача (вх. № 2/3336) стверджується про наявність помилки у номері накладної від 26.01.2012р у банківській виписці.

За вказаних обставин, а також з урахуванням того, що позивачем було направлено відповідачу 31.08.2012р, в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, окрему вимогу про сплату 272 493,19 грн. заборгованості з оплати товару, суд не вважає доведеним позивачем наявність у відповідача обов'язку щодо сплати вказаної суми заборгованості саме на умовах Договору № 135.

З огляду на приписи ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, строк протягом якого відповідач мав сплатити позивачу заборгованість у розмірі 272 493,19 грн. з оплати вартість товару за раніше вказаними десятьма видатковими накладними розпочався 06.09.2012р. та сплинув 12.09.2012р. Доказів сплати на користь позивача вказаної заборгованості відповідачем не надано.

На підставі викладеного та наведених норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 272 493,19 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача передбаченого Договором № 135 штрафу у розмірі 37 249,32 грн. має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі припинення провадження у справі.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073,00 грн. Позивач у липні 2012 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з відповідача 409 742,51 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073,00 грн.

За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 409 742,51 грн. позивач повинен був сплатити та фактично сплатив судовий збір у розмірі 2 % від вказаної ціни позову. Тобто, (409 742,51 грн. / 100) х 2 = 8 194,86 грн. Як доказ сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви додано платіжне доручення від 25.07.2012р. № 2349.

Після припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу ціна позову становить 309 742,51 грн. За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 309 742,51 грн. сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 % від вказаної ціни позову. Тобто, (309 742,51 грн. / 100) х 2 = 6 194,86 грн. Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору, яку було визначено виходячи із первинного розміру позовних вимог (первинної ціни позову), та сумою судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 309 742,51 грн. відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить (8 194,86 -6 194,86) грн. = 2 000,00 грн.

Таким чином, у зв'язку із припиненням провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн., підлягає поверненню позивачу 2 000,00 грн. із сплаченої ним суми судового збору.

Судовий збір у розмірі 6 194,86 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 87,08 %.

87,08 % = (272 493,19 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) /309 742,51 грн. (розмір позовних вимог після припинення провадження в частині стягнення 100 000,00 грн. основного боргу)) х 100,00 %

Відповідно, 87,08 % судового збору або 5 394,48 грн. покладаються на відповідача, решта - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження в частині стягнення 100 000,00 грн. основного боргу у зв'язку із відсутністю предмета спору.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім - 97" (місцезнаходження - вул. Ілліча, 86, кв.88, м. Херсон; ідент. код ЄДР - 24121211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" (місцезнаходження - вул.П.Ганжі,16, м. Тульчин, Вінницька обл.; ідент. код ЄДР - 35438742) - 272 493 (двісті сімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 19 коп. основного боргу та 5 394 (п'ять тисяч триста дев'яноста чотири) грн. 48 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" (місцезнаходження - вул.П.Ганжі,16, м. Тульчин, Вінницька обл.; ідент. код ЄДР - 35438742) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) -2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. сплаченого, згідно із платіжним дорученням від 25.07.2012р № 2349, судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.10.2012 року

Суддя К.В. Соловйов