Рішення № 26460648, 24.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. Справа № 5024/1214/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,

про стягнення 13 920,00 грн.

за участі представників сторін :

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 12 000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 720,00 грн. у якості річних (3 %), 1200,00 грн. втрат від інфляції у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за усним договором між позивачем та відповідачем.

Заяв, клопотань щодо судового засідання 24.09.2012р. від сторін до суду не надходило.

Позивач належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, але явку свого представника у судове засідання 24.09.2012р. не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, але явку свого представника у судове засідання 24.09.2012р., як і у попередні два засідання, не забезпечив, про причини неявки жодного разу не повідомив.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за відсутності цих представників неможливо розглянути певну справу. Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 5024/1214/2012. Розгляд справи за відсутності представників сторін, яких належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду від 16.08.2012р документи не надав, про причини вказаного не повідомив. Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 30.08.2012р., 13.09.2012р., 24.09.2012р.

Вивчивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість про купівлю - продаж товару, шафового газорегуляторного пункту ШРП RTG 311.120.03, вартістю 17 000,00 грн., після чого вказаний товар було передано відповідачу, що підтверджується видатковою накладною від 22.06.2010р. № 32.

Відповідач здійснив оплату вказаного товару частково, на суму 5 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 16.11.2010р. № 53.

Сторонами фактично було укладено усну угоду про купівлю-продаж вказаного товару, що підтверджується письмовими доказами.

У зв'язку із здійсненням відповідачем лише часткової оплати товару позивач вручив відповідачу 21.03.2012р. письмову претензію, а 02.04.2012р. лист - вимогу № 1 про сплату вказаної, у розмірі 12 000,00 грн., заборгованості, які (претензія та лист-вимога) залишилися без відповіді. Сплату залишку вартості придбаного у позивача товару, у розмірі 12 000,00 грн., відповідачем не здійснено по теперішній час. Доказів іншого відповідачем не надано.

Факт наявності у відповідача обов'язку перед позивачем щодо оплати вказаної, у розмірі 12 000,00 грн., заборгованості підтверджується такими первинними документами як видаткова накладна від 22.06.2010р. № 32 та прибутковий касовий ордер від 16.11.2010р. № 53.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно із ст.174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до п.п.2,3 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем за текстом позовної заяви стверджується про досягнення між ним та відповідачем домовленості про здійснення повної оплати отриманого відповідачем за видатковою накладною від 22.06.2010р. № 32 товару у строк до листопада 2010 року. Проте, такі твердження позивача не підтверджено будь-якими доказами. Вказаний позивачем строк оплати не встановлений у видатковій накладній від 22.06.2010р. № 32, а також не згадується у вручених позивачем відповідачу 21.03.2012р. письмовій претензії та 02.04.2012р. листі - вимозі про сплату вказаної заборгованості.

Оскільки позивачем не доведено, що сторонами було обумовлено строк повної оплати товару саме до листопада 2010 року або ж будь-який іншій строк оплати товару, зокрема, в день передачі товару, у своїх взаємовідносинах сторони повинні керуватися приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. За цією нормою Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Першим письмовим зверненням позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 12 000,00 грн. є лист - вимога від 02.04.2012р. № 1, який позивач вручив відповідачу 02.04.2012р. Факт вручення вказаного листа відповідачу підтверджується розпискою відповідача про отримання цього листа на його другому примірнику. Виходячи із приписів ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був виконати зобов'язання до 09.04.2012р. Тому, зобов'язання зі сплати відповідачем на користь позивача 12 000,00 грн. слідує вважати простроченим з 09.04.2012р., у зв'язку із чим з вказаної дати можливим є нарахування відповідачеві втрат від інфляції та річних (3%) за прострочення виконання зобов'язання.

За вказаних обставин та з урахуванням приписів наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12 000,00 грн. з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача річних (3%) за період часу з 22.06.2010р. по 10.08.2012р., у розмірі 720,00 грн. Вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково за період часу з 09.04.2012р. по 10.08.2012р., у розмірі 121,97 грн., оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 09.04.2012р.

121,97 грн. = (12 000,00 грн. х 124 дні х 3 %) / 366 днів

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період часу з липня 2010 року по червень 2012 року, у розмірі 1 200,00 грн. Вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 09.04.2012р. З огляду на це у позивача наявні правові підстави для нарахування вказаних втрат лише за квітень, травень та червень 2012 року.

Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступним - за квітень 2012 року - 100,0%, за травень 2012 року - 99,7%, за червень 2012 року - 99,7%. Середній індекс інфляції за квітень, травень та червень 2012 року складає - 0,994.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

0,994 = (1,000 х 0,997 х 0,997).

Тобто, втрати від інфляції за квітень, травень та червень 2012 року відсутні.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивач у серпні 2012 року подав до господарського суду позовну заяву з майновими вимогами у розмірі 13 920,00 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р становив 1073,00 грн. За подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати або 1 609,50 грн. = (1,5 х 1073,00 грн.).

Як доказ сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення від 10.08.2012р. № 108 на сплату 1 653,00 грн. судового збору. Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить (1 653,00 - 1 609,50) грн. = 43,50 грн. За вказаних обставин зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 43,50 грн. підлягає поверненню.

Судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 87,08 %.

87,08 % = ( 12 121,97 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) /13 920,00 грн. (розмір позовних вимог згідно із позовною заявою)) х 100,00 %

Відповідно, 87,08 % судового збору, або 1 401,55 грн., покладаються на відповідача, решта - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження - АДРЕСА_2; ідент. номер - НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження - АДРЕСА_1; ідент. номер - НОМЕР_2) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 121 (сто двадцять одна) грн.97 коп. в якості 3 % річних, а також 1 401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 55 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (місцезнаходження - АДРЕСА_1; ідент. номер - НОМЕР_2) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 43 (сорок три) грн. 50 коп. сплаченого, згідно із платіжним дорученням від 10.08.2012р. № 108, судового збору.

Суддя К.В. Соловйов