Рішення № 26459921, 17.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.12 Справа № 36/5005/7162/2012

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 1 009, 72 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Cекретар судового засідання Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Миткалик Є.В., довіреність № 00.01.0092 від 08.09.2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) з позовною заявою про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 1009,72 грн. за договором №1034л на відпуск теплової енергії від 01.10.2006.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію в період з жовтня 2009 по квітень 2010 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №1034л на відпуск теплової енергії від 01.10.2006, листи вих. №00.09.0332/1 від 12.03.2010, №00.09.0029/1 від 14.01.2010, №00.09.1333/1 від 05.10.2011, акти про постачання теплової енергії за жовтень 2009 року - квітень 2010 року, рахунки за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року, платіжні вимоги за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року.

Позивач керуючись п.5.1. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 938,02 грн., пеню в сумі 70,21 грн. за період прострочення з 17.04.2012 по 16.10.2012.

Відповідач у призначені на 06.09.2012, 27.09.2012, 16.10.2012 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 11.05.2004 підтверджено місцезнаходження Відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи 06.09.2012, 27.09.2012 відкладався відповідно на 27.09.2012, 16.10.2012 в зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 комунальне підприємство «Дніпродзержинськтепломережа» (Позивач, Постачальник) та суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач) уклали договір №1034л на відпуск теплової енергії (надалі - Договір), предметом якого є продаж Постачальником Споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в Договорі (п.1.1. Договору). Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах Споживача за адресою АДРЕСА_2, Джерело -ЛБК (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, або в іншій формі згідно з чинним законодавством. На дату укладення Договору рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 16.12.2003 №740 був встановлений тариф за 1 Гкал в сумі 84,99 грн. з ПДВ.

Інформація про зміну тарифів доводиться до Споживача через засоби масової інформації і не є основою для перезаключення договору. Постачальник має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із Споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у Постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Згідно з п.9.1. Договору, встановлений строк дії з дня його підписання обома Сторонами до 01.10.2007, в частині проведення розрахунків -до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією зі сторін.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, актів про постачання теплової енергії за жовтень 2009 року - квітень 2010 року, рахунків за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року, Відповідач спожив в квітні 2010 року 0,026 Гкал теплової енергії, в березні 2010 року - 0,22 Гкал, в лютому 2010 року - 0,34 Гкал, в січні 2010 року - 0,28 Гкал, в грудні 2009 року - 0,2 Гкал, в листопаді 2009 року - 0,14 Гкал, в жовтні 2009 року - 0,02 Гкал, загальною вартістю 938,02 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 938,02 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків та теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться Постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця при наявності заборгованості у Споживача.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 938,02 грн., пені -70,21 грн. (за період прострочення з 17.04.2012 по 16.10.2012 (182 дні))

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір №1034л на відпуск теплової енергії від 01.10.2006 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 5.1. Договору умови оплати - 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Позивач в жовтні 2009 року - квітні 2010 року здійснив на адресу Відповідача постачання теплової енергії обсягом 1,226 Гкал, загальною вартістю 938,02 грн. з ПДВ, що підтверджується актами про постачання теплової енергії за жовтень 2009 року - квітень 2010 року, рахунками за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року, платіжними вимогами за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію не здійснив.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 938,02 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків та теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться Постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця при наявності заборгованості у Споживача.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 70,21 грн. за загальний період прострочення з 17.04.2012 по 16.10.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені не відповідає п.5.1. Договору та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, оскільки період нарахування пені визначений з 17.04.2012 по 16.10.2012, в той час як період мав бути визначений з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано (тобто за жовтень 2009 року пеня мала нараховуватися з 21.11.2009, за листопад 2009 року - з 21.12.2009, за грудень 2009 року - з 21.01.2010, за січень 2010 року - з 21.02.2012, за лютий 2010 року - з 21.03.2010, за березень 2010 року - з 21.04.2010, за квітень 2010 року - з 21.05.2010). Таким чином вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, код ЄДРПОУ 03342573, п/р 26009060011288 у КБ «Приватбанк» в м. Дніпродзержинську, МФО 305965) 938,02 грн. (дев'ятсот тридцять вісім гривень 02 копійки) заборгованості, 1 495,21 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять гривень 21 копійка) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Повне рішення складено 17.10.2012

Суддя А.Є. Соловйова