Ухвала суду № 26456545, 25.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-5594/11/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліекспо», Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліекспо» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Поліекспо» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС), Головного управління Державної казначейської служби (далі ГУ ДКС) України у Херсонській області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року №0001760700 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 89 202,77 грн. Крім того позивач просив стягнути на його користь заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2 996 975 грн. та пеню у сумі 269 665,54 грн. за несвоєчасне відшкодування.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивача вказував, що позивач виконав всі вимоги, передбачені законодавством України для декларування бюджетного відшкодування у жовтні та грудні 2010 року та отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 2 996 975 грн., а тому просить її стягнути у судовому порядку. У зв'язку з безпідставною затримкою у здійсненні бюджетного відшкодування позивач також просив стягнути з бюджету у вигляді компенсації пеню у сумі 269 665,54 грн. як це передбачено Податковим кодексом України. Також позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року №0001760700 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 89 202,77 грн., мотивуючи тим, що підставою для винесення спірного ППР зокрема став висновок акту перевірки від 29 квітня 2011 року №1404, відповідно до якого визнані безтоварними угоди позивача із ПП «ТАС Агротранс» та ПП «Альтекс Юг» на загальну суму ПДВ 89 202,77 грн. Позивач вважав безпідставним висновок податкового органу, оскільки операції були фактично виконані (товар поставлений), ПДВ сплачено у ціні товару, придбана продукція використана у власній господарській діяльності, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року позовні вимоги ТОВ «Поліекспо» до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, ГУ ДКС України про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задоволено частково.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року №0001760700 в частині зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ за жовтень 2010 року на 2 956,63 грн.

Стягнуто із державного бюджету на користь ТОВ «Поліекспо» (ЄДРПОУ 19236745, 73010, м. Херсон, вул. Червонофлотська, 30 р/р 2600911578, МФО 352093 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у сумі 2 956,63 грн., за листопад 2010 року у сумі 859 372,82 грн., за грудень 2010 року у сумі 738 062,86 грн., за травень 2011 року у сумі 1 310 338 грн.

Стягнуто із державного бюджету на користь ТОВ «Поліекспо» (ЄДРПОУ 19236745, 73010, м. Херсон, вул. Червонофлотська, 30 р/р 2600911578, МФО 352093 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") пеню у сумі 260 324,19 грн.

Повернуто із державного бюджету на користь ТОВ «Поліекспо» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 083,12 грн.

Повернуто із державного бюджету на користь ТОВ «Поліекспо» суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 716,03 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційних скаргах ТОВ «Поліекспо», ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи та відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ТОВ «Поліекспо», ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги ТОВ «Поліекспо», ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС не підлягають задоволенню.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,який їх регулює.

Так судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року №0001760700 складене на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки позивача від 29 квітня 2011 року №1404/07-0/19236745.

За вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачеві зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року на 2 956,63 грн., за листопад 2011 року на 22 683 грн. та за грудень 2011 року на 86 246,14 грн. Із зменшеної суми бюджетного відшкодування протиправними позивач вважає зменшення за жовтень 2011 року на 2 956,63 грн. та за грудень 2010 року на 86 246,14 грн.

На декларування бюджетного відшкодування по спірним висновкам податкового органу вплинуло формування податкового кредиту по відносинам з ПП «ТАС Агротранс» у сумі 2 956,63 грн. та з ПП «Альтекс -ЮГ» у сумі 86 246,14 грн.

За актом перевірки спільним для цих постачальників позивача є те, що їх відносини з позивачем належним чином задокументовані, ці підприємства у публічній звітності не декларували наявність трудових, фінансових та матеріальних ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачеві. Крім того у відношенні посадових осіб ПП «Альтекс ЮГ» порушено кримінальну справу по факту здійснення фіктивного підприємництва та створення умов для конвертації безготівкових коштів у готівкові.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року №0001760700 в частині зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ за жовтень 2010 року на 2956,73 грн. є необґрунтованим, оскільки ця сума, яка сформована за наслідками господарських відносин з ПП «ТАС Агротранс» підтверджена належно оформленими первинними документами. При перевірці господарських відносин з постачальником, відповідач жодних порушень крім відсутності задекларованих власних можливостей по здійсненню поставок товарів позивачеві не виявив.

Що стосується формування податкового кредиту листопада 2010 року та бюджетного відшкодування грудня 2010 року по господарським операціям позивача з ПП «Альтекс-ЮГ», суд враховуючи факт порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб вказаного контрагента, а також відсутність у нього власних трудових та матеріальних ресурсів, дійшов висновку про неправомірність формування податкового кредиту за вказаний період.

Крім того, суд першої інстанції, враховуючи те, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом передбаченого ст. 200 Податкового кодексу України строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, та на суму такої заборгованості нараховується пеня, дійшов висновку що є підтвердженою та невідшкодованою сума бюджетного відшкодування з ПДВ 2 907 772,86 грн., яку необхідно стягнути з відповідача, а крім того стягнути і пеню в розмірі 260 324,19 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 200 Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.

В апеляційній скарзі ТОВ «Поліекспо» вказується, що воно не згідно з постановою суду в частині незадоволених позовних вимог, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року в частині зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ за грудень 2010 року на 862 46,14 грн.

При цьому апелянт зазначає, що позивачем надано суду всі первинні документи, що свідчать про фактичне здійснення господарських товарних операцій позивача з ПП «Альтекс-ЮГ» та підтверджують їх реальний характер. Крім того апелянт вважає,що судом першої інстанції взяти до уваги неналежні докази, чим порушено вимоги ст. 70 КАС, оскільки у відношенні посадових осіб ПП «Альтекс-ЮГ» порушено кримінальну справу, але не має в наявності вироку суду стосовно винності вказаних осіб. Апелянт також просив прийняти до уваги постанову слідчого від 25 травня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Поліекспо».

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС вказується, що при винесенні рішення Херсонським окружним адміністративним судом були порушені норми матеріального права, а саме: п.1.8 ст. 1 п.1.6 ст. 1, п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.2.3, п.п7.2.6 п.7.2, п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянтів, виходячи з наступного.

За приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Факт вчинення певних господарських операцій, а також правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вчинення первинних документів платника податків.

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Альтекс-ЮГ» та правомірність зменшення податковим органом бюджетного відшкодування позивачеві за грудень 2010 року у сумі 862 46,14 грн. При укладені договорів з ПП «Альтекс-ЮГ» керівництво позивача зобов'язане було вивчити можливість фактичного виконання договірних відносин та наявність ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та виключити можливість співпраці із підприємствами, що мають ознаки фіктивності. При цьому суд прийняв до уваги, що у відношенні посадових осіб ПП «Альтекс-ЮГ» порушено кримінальну справу за фактом здійснення фіктивного підприємництва посадових осіб цього підприємства, зокрема директор ОСОБА_4 надавав пояснення, що він, будучи посадовою особою, фактично не здійснював керівництво підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, та акту перевірки, у вересні 2010 року позивач здійснював господарські операції з придбанням товарів з контрагентом ПП «ТАС Агротранс». Цей постачальник задокументував поставку товарів на загальну суму 17 739,78 грн. у тому числі ПДВ 2 956,63 грн. За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ «Поліекспо» сформувало податковий кредит, в підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надані первинні документи про здійснення господарських операцій.

В акті перевірки податкового органу жодних порушень крім відсутності задекларованих власних можливостей по здійсненню поставок товарів позивачеві не вказано.

Дослідивши подані підприємством в підтвердження правомірності формування податкового кредиту документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок стосовно зменшення бюджетного відшкодування позивачеві за жовтень 2010 року на 2 956,63 грн. за наслідками господарських відносин з ПП «ТАС Агротранс».

Відповідно до п.200.7. ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (далі - ПК України) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З аналізу послідуючих пунктів ст. 200 Податкового кодексу України, які регулюють порядок бюджетного відшкодування та строки проведення розрахунків, вбачається, що для здійснення процедур з бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в установі банку передбачено максимальний термін у кількості 70 днів у разі повної відповідності заявленої суми відшкодування даним податкового органу.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 09 грудня 2011 року відповідач на звернення позивача підтвердив залишки підтверджених та не відшкодованих сум ПДВ у розмір 2 907 772,86 грн. Податковими повідомленнями-рішеннями від 23 лютого 2012 року №0000430700, №0000440700, №0000450700 підтверджена сума бюджетного відшкодування була зменшена на 2 907 772,86 грн., а рішенням ДПС У Херсонській області 28 квітня 2012 року №2296/10/10-206 ці податкові повідомлення-рішення відповідача були скасовані.

Отже підтвердженою та невідшкодованою сумою бюджетного відшкодування з ПДВ є 2 907 772,86 грн. та відновлена за жовтень 2010 року сума бюджетного відшкодування 2 956,63 грн.

Згідно розрахунку позивача сума пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ складає 269 665,54 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення підтверджених державною податковою інспекцією сум бюджетного відшкодування на користь позивача, а саме: за жовтень 2010 року - 2 956,63 грн., за листопад 2010 року - 859 372,86 грн. ,за грудень 2010 року - 738 062,86 грн., за травень 2011 року -1 310 338 грн., та з розрахунками пені за невиплату бюджетного відшкодування за листопад 2010 року, грудень 2010 року, травень 2011 року, які складають відповідно слідуючи суми - 96 562,30 грн.,77 290,35 грн., 86 471,54 грн., на загальну суму 260 324,19 грн.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок стосовно відсутності підстав для нарахування пені за порушення строків бюджетного відшкодування із ПДВ за жовтень 2010 року, оскільки суму зазначеного бюджетного відшкодування було зменшено податковим повідомленням-рішенням №0001760700 від 20 червня 2011 року.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліекспо», Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Танасогло Т.М.

Суддя: підпис Бойко А.В.

Суддя: підпис Яковлєв О.В.