Ухвала суду № 26456543, 16.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 1570/1666/2012

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі Артеменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Златен край» до Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

05.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Златен край» (далі - ТОВ «Златен край») звернулось з позовом до Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Позивач зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки, яка проводилась з 24 по 30 січня 2012 року, ДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем Податкового кодексу в частині заниження податку на додану вартість. Висновки відповідача ґрунтуються на несвоєчасній реєстрації позивачем податкової накладної № 14 від 15.11.2011 року, виданої ПП «Діоніс» на суму 605 185,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 864,17 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000262300 від 22.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 151 296,26 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 100 864,17 грн., та штрафними санкціями - на суму 50 432,09 грн.

На думку позивача такі висновки податкового органу є необґрунтованими, оскільки відповідачем не враховано, що позивачем при складанні реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року була допущена технічна помилка та включена податкова накладна № 14 від 15.11.2011 року від ТОВ «Діоніс» на суму 605 185,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 864,17 грн., в якій підсумовані показники податкової накладної № 14 від 15.11.2011 року на суму 548 185 грн., в т.ч. ПДВ - 91 364,17 грн., а також податкової накладної № 16 від 15.11.2011 року на суму 57 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 500 грн. від того ж контрагента. З цих підстав 05.01.2012 року позивач направив до ДПІ відкоригований реєстр податкових накладних на листопад 2011 року. Оскільки загальна сума операції, в т.ч. ПДВ за податковою накладною № 14 від 15.11.2011 року, відображеною в первинному реєстрі податкових накладних, ідентична сумі операції за податковими накладними № 14 і № 16 від 15.11.2011 року, які реально існують, позивач вважав, що не допускав порушення податкового законодавства, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 20.05.2011 та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000262300 від 22.02.2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

19.12.2011 року позивачем подана до ДПІ податкова звітність за листопад 2011 року, в т.ч. реєстр виданих та отриманих податкових накладних, у якому допущена помилка та включена податкова накладна № 14 від 15.11.2011 року від ПП «Діоніс» на суму 605 185,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 864,17 грн., в якій підсумовані показники податкової накладної № 14 від 15.11.2011 року на суму 548 185 грн., в т.ч. ПДВ - 91 364,17 грн., а також податкової накладної № 16 від 15.11.2011 року на суму 57 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 500 грн. від того ж контрагента (а.с.52).

05.01.2012 року на запит ДПІ від 04.01.2012 року був направлений уточнений реєстр виданих та отриманих накладних, в якому вірно визначені отримані від ПП «Діоніс» податкові накладні (а.с.54,24-25).

В період з 24.01.2012 року по 30.01.2012 року працівником ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Златен Край» щодо встановлених розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2011 року, за результатами якої 06.02.2012 року складений акт № 102/23-33189386.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 100 864,17 грн., що сталося внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту з ПДВ вартість суми ПДВ у листопаді 2011 року по податковій накладній № 14 від 15.11.2011 року, отриманої від ПП «Діоніс».

22.02.2012 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000262300, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 151 296,26 грн., в т.ч. за основним платежем 100 864,17 грн., за штрафними санкціями - 50 432,091 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з відсутності порушень в діях позивача при формуванні ним сум податкового кредиту за листопад 2011 року. При цьому суд зазначав, що позивачем у відповідності з вимогами п.201.6 ст.201 ПК України з метою доведення правомірності внесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту 05.01.2012 року направлений вірний (уточнюючий) реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, є податкова накладна.

Позивач, маючи податкові накладні, видані 15.11.2011 року ПП «Діоніс»: № 14 від на суму 548 185 грн., в т.ч. ПДВ - 91 364,17 грн., а також № 16 на суму 57 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 500 грн., помилково в реєстрі виданих та отриманих накладних зазначив податкову накладну № 14 від 15.11.2011 року на суму, яка підсумовувала дані двох податкових накладних, а саме 605 185,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 864,17 грн.

Відповідачем не заперечується факт існування у позивача двох податкових накладних, виданих 15.11.2011 року ПП «Діоніс» на загальну суму 605 185,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 864,17 грн., що також підтверджується довідкою № 98 від 13.02.2012 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Діоніс» (а.с.18-20).

Оскільки позивачем підтверджений податковий кредит в розмірі 100 864,17 грн., отриманий ним від покупки товару від ПП «Діоніс», двома податковими накладними від 15.11.2011 року № 14 та № 16 (а.с.22-23), висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.201.10 ПК України через відсутність податкової накладної на податковий кредит від ПП «Діоніс» на суму 100 864,17 грн., є безпідставними.

Крім того, помилка в заповненні позивачем реєстру виданих та отриманих податкових накладних не призвела до змін в податковій звітності, в т.ч. щодо зменшення бази оподаткування.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем правомірно сформований податковий кредит за рахунок сум ПДВ, зазначених у податкових накладних №№ 14,16 від 15.11.2011 року.

Апелянтом не доведено, які саме положення Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 та зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 року за № 1402/18697, порушені позивачем при виправленні допущеної помилки. Більш того, відповідно до ч.3,4 п.1 цього Порядку виправлення помилкових записів у Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Златен край» до Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко