Постанова № 26454142, 03.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 жовтня 2012 р. Справа № 2-а-5790/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - Бондаренко І.В., Жданової О.М.,

представників відповідача - Харківської обласної митниці - Шульга В.Т., Турченюк Л.П.,

представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області - не прибув,

представник відповідача - Головне управління Державного казначейства у м. Києві - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, Головного Управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»(надалі за текстом -ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, в якому просить суд: стягнути з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, визначену Харківською обласною митницею, в розмірі 14031635,91 грн., яка є надмірно сплаченою підприємством при розмитненні товару.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що починаючи з березня 2010 року та закінчуючи березнем 2011 року при визначенні митної вартості товару, митний орган не приймав вартість, визначену підприємством за положеннями ст. 267 Митного кодексу України (надалі за текстом -МК України) (метод 1 «за ціною договору»), застосовуючи при цьому у «Рішенні про визначення митної вартості»положення ст. 268 МК України - метод 2 -«за ціною угоди щодо ідентичних товарів»та визначаючи митну вартість 1907,00 (рос.) руб/тн..

З метою запобігання простою при безперервному виробництві на підприємстві, згідно з положеннями ст. 264 МК України та відповідно до положень «Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», затвердженого наказом Державної митної служби України за № 230 від 17.03.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 259/14950 від 27.03.2008 року, у січні 2011 року позивачем було проведено заходи по випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. З боку позивача були здійснені оскарження рішень про визначення митної вартості, що доведені листами митного органу № 20/02-1970 від 17.02.2011 року та № 20/02-2355 від 28.02.2011 року, якими фактично доведено до сплати з 18.03.2010 року по 31.12.2010 року суму ПДВ 10977111,50 грн., рішення про визначення митної вартості, доведене листом № 20/02-2664 від 03.03.2011 року, яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 1768917,99 грн. та рішення про визначення митної вартості, доведене листом № 20/02-5667 від 12.05.2011 року, яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 1285606,42 грн.. Крім того, на момент розгляду даної адміністративної справи оскаржувані рішення митного органу визнано неправомірними та скасовані, рішення судів набрали законної сили.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування позовних вимог, що викладені в адміністративному позові та наявні матеріали адміністративної справи.

Представники Харківської обласної митниці проти задоволення адміністративного позову заперечували в повному обсязі та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у запереченнях проти адміністративного позову.

Представники Головного управління Державного казначейства України в Харківській області та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями. У відповідності до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) відповідачі є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідачі правом участі в судовому засіданні не скористались. Таким чином, суд вважає, що відповідачі є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, їх відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Від Державного казначейства України у м. Києві до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 18.06.2012 року надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, що стосується саме Головного управління Державного казначейства України у м. Києві. Додатково зазначено про слухання адміністративної справи за відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність перешкод для розгляду адміністративної справи.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та Харківської обласної митниці, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 16.03.1994 року № 398002, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно копії довідки з ЄДРПОУ, АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»має код 00293060. Видами діяльності за КВЕД-2010 є: 23.51 виробництво цементу, 08.11 добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, 09.90 надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 35.13 розподілення електроенергії.

Позивача взято на облік як платника податків 30.07.1996 року за № 478, про що свідчить довідка, знаходиться на податковому обліку в СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 002930620019 від 09.07.1997 року.

Відповідач, Харківська обласна митниця, є митним органом, який в спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.

Публічним акціонерним товариством «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»із ЗАТ «ЕВРОЦЕМЕНТ трейд»(Російська федерація) було укладено контракт № ЕЦТ/29с-09 від 27.04.2009 року, на підставі якого впродовж 2010-2011 років проводилась поставка на територію України «Клінкера портландцементного»по ціні 1800 руб (рос) за 1 тону (до 01.07.2009 року), по 1670 руб (рос) -з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, та 1740 (рос) руб/тн. -з 01.01.2011 року.

Протягом зазначеного періоду, відповідно до положень «Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1375 від 28.08.2003 року, позивачем, при перетині кордону, митне оформлення вантажу проводилось на підставі відповідних митних декларацій.

Під час перетину товаром кордону, його випуск здійснювався за положеннями «Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», затвердженого наказом Державної митної служби України за № 230 від 17.03.2008 року, та зареєстрованого в Мінюсті України за № 259/14950 від 27.03.2008 року, який визначає механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, на доведення правомірності заявленої вартості.

Починаючи з березня 2010 року та закінчуючи березнем 2011 року, при визначенні митної вартості товару, митний орган не приймав вартість, визначену підприємством за методом 1 «за ціною договору», застосовуючи при цьому у «Рішенні про визначення митної вартості»положення метод 2 -«за ціною угоди щодо ідентичних товарів»та визначаючи митну вартість 1907,00 (рос) руб/тн..

Відповідно до ч. 1 ст. 264 МК України зазначено, що митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно з ч. 2 ст. 264 МК України зазначено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно з ч. 5 ст. 264 МК України зазначено, що з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України зазначено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п. 6 «Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», затвердженого наказом Державної митної служби України за № 230 від 17.03.2008 року зазначено, що гарантійні зобов'язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.

Зважаючи на наведенні положення ст. 264 МК України та відповідно до положень «Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», затвердженого наказом Державної митної служби України за № 230 від 17.03.2008 року, та зареєстрованого в Мінюсті України за № 259/14950 від 27.03.2008 року, позивачем у січні 2011 року було проведено заходи по випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.

Відповідно до п. 1 «Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України», який затверджений постановою Кабінету Мiнiстрiв України вiд 2 квітня 1998 року № 417 податок на додану вартість під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України сплачувався підприємством вiдповiдно до Закону України "Про податок на додану вартість" у 2010 році та відповідно до Податкового кодексу України у 2011 році за ставками, що діяли на день оформлення вантажної митної декларації, одночасно iз сплатою мита та митних зборів (до або на день подання вантажної митної декларації для митного оформлення).

Згідно з п. 3.1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за № 64/11938) cплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУДК України у місті Києві. Фактична сплата ПДВ та мита підтверджується штемпелями митниці „Сплачено" .

При цьому позивачем податок на додану вартість за період березень 2010 року - березень 2011 року був сплачений з урахуванням відкоригованої митним органом митної вартості товару, зазначена обставина в ході розгляду адміністративної справи не заперечувалась з боку представників Харківської обласної митниці.

Судом встановлено, що АТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»в судовому порядку було ініційовано оскарження Рішення про визначення митної вартості стосовно періоду березень 2010 року -квітень 2011 року.

Згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року по адміністративній справі № 2-а-7321/11/2070 за адміністративним позовом ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»до Харківської обласної митниці, у якому позивач просив: визнати неправомірними дії (бездіяльність) відповідача, які виразились в ненаданні в передбачені строки (після випуску товару під гарантійні зобов'язання) остаточного рішення щодо можливості (або неможливості) застосування визначеної декларантом митної вартості товару; визнати неправомірним дії відповідача по застосуванню збільшеної митної вартості товару -1907 (рос) руб/тн, замість 1670 (рос) руб/тн; визнати неправомірним та скасувати Рішення про визначення митної вартості (доведене листами № 20/02-1970 від 17 лютого 2011 р. та № 20/02-2355 від 28 лютого 2011 р.), якими фактично доведено до сплати з 18 березня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. суму ПДВ 10 977 111, 50 грн.; визнати неправомірним та скасувати Рішення про визначення митної вартості, доведене листом № 20/02-2355 від 28 лютого 2011 р., яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 2 683 532, 33 грн. за грудень 2010 р.; визнати неправомірними та скасувати рішення Харківської обласної митниці від 06 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400448/1, 06 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400450/1, 07 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400459/1, 07 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400461/1, 09 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400468/1, 12 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400479/1, 15 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400488/1.

За результатами розгляду заявлених позовних вимог, суд постановив: адміністративний позов ПАТ "Євроцемент-Україна" до Харківської обласної митниці -задовольнити:

- визнати неправомірною бездіяльність Харківської обласної митниці, які виразились в ненаданні в передбачені строки (після випуску товару під гарантійні зобов'язання) остаточного рішення щодо можливості (або неможливості) застосування визначеної декларантом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" митної вартості товару;

- визнати неправомірним дії Харківської обласної митниці по застосуванню збільшеної митної вартості товару -1907 (рос) руб/тн, замість 1670 (рос) руб/тн.;

- визнати неправомірним та скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості, доведене листами № 20/02-1970 від 17 лютого 2011 р. та № 20/02-2355 від 28 лютого 2011 р., якими фактично доведено до сплати з 18 березня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. суму ПДВ 10 977 111, 50 гривень;

- визнати неправомірним та скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості, доведене листом № 20/02-2355 від 28 лютого 2011 р., яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 2 683 532, 33 грн. за грудень 2010 р.;

- визнати неправомірними та скасувати рішення Харківської обласної митниці від 06 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400448/1, від 06 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400450/1, від 07 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400459/1, від 07 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400461/1, від 09 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400468/1, від 12 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400479/1, від 15 грудня 2010 р. № 807000006/2010/400488/1.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 року по адміністративній справі № 2-а-7321/11/2070 скасована постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012 року за результатами розгляду касаційної скарги постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 року - скасовано, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року -залишено без змін.

Згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року по адміністративній справі № 2-а-3536/11/2070 за адміністративним позовом ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»до Харківської обласної митниці, у якому позивач просив: визнати неправомірними дії Харківської обласної митниці по застосуванню збільшеної митної вартості товару -1907,00 (рос) руб/тн, замість 1740,0 (рос) руб/тн та визнати неправомірним та скасувати Рішення про визначення митної вартості, доведене листом № 20/02-2664 від 03.03.2011р., яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 1768 917,99 грн., визнати неправомірними та скасувати рішення Харківської обласної митниці від 05.01.11 року № 807000006/2011/400002/1, від 06.01.11 № 807000006/2011/400030/1, від 10.01.2011 року № 807000006/2011/400007/1, від 24.01.2011 року № 807000006/2011/400030/1.

За результатами розгляду заявлених позовних суд постановив: адміністративний позов ПАТ "Євроцемент -Україна" до Харківської обласної митниці -задовольнити частково:

- скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товару від 05.01.2011 року № 807000006/2011/400002/1, від 06.01.2011 року № 807000006/2011/400005/1, від 10.01.2011 року № 807000006/2011/400007/1, від 24.01.2011 року № 807000006/2011/400030/1.

- скасувати Рішення Харківської обласної митниці, доведене листом Харківської обласної митниці № 20/02-2664 від 03.03.2011р., яким повідомлено про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом;

- в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Харківської обласної митниці по застосуванню збільшеної митної вартості товару - 1907,00 (рос) руб/тн., замість 1740,0 (рос) руб/тн -відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року по справі № 2-а-3536/11/2070, апеляційна скарга залишена без задоволення постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року - без змін.

Згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року по адміністративній справі № 2-а-6706/11/2070 за адміністративним позовом ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»до Харківської обласної митниці, у якому позивач просив: визнати неправомірними дії Харківської обласної митниці по застосуванню збільшеної митної вартості товару -1907 (рос) руб/тн, замість 1740 (рос) руб/тн; визнати неправомірним та скасувати рішення про визначення митної вартості доведене листом № 20/02-5667 від 12 травня 2011 р., яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 1 285 606, 42 грн.; визнати неправомірними та скасувати рішення Харківської обласної митниці від 03 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400058/1, 03 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400062/1, 07 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400069/1, 08 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400073/1, 13 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400082/1, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

За результатами розгляду заявлених позовних суд постановив: адміністративний позов ПАТ "Євроцемент -Україна" до Харківської обласної митниці -задовольнити:

- визнати неправомірними дії Харківської обласної митниці по застосуванню збільшеної митної вартості товару -1907 (рос) руб/тн, замість 1740 (рос) руб/тн.;

- визнати неправомірним та скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості, доведене листами №20/02-5667 від 12 травня 2011 р., яким фактично доведено до сплати суму ПДВ 1 285 606, 42 грн.;

- визнати неправомірними та скасувати рішення Харківської обласної митниці від 03 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400058/1, 03 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400062/1, 07 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400069/1, 08 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400073/1, 13 лютого 2011 р. № 807000006/2011/400082/1.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року по справі № 2-а-6706/11/2070, апеляційна скарга задоволена частково постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року скасована в частині визнання неправомірними дій Харківської обласної митниці по застосуванню збільшеної митної вартості товару -1907 (рос) руб/тн, замість 1740 (рос) руб/тн. Прийнята в цій частині нова постанова, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»- відмовлено. В іншій частині постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року по справі № 2-а-6706/11/2070 залишена без змін.

Згідно з п. 3 ст. 254 КАС України зазначено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 255 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на те, що всі суми за вказаними вище судовими рішеннями були сплачені позивачем в підтвердження дії гарантійних зобов'язань, про що мається відмітка митного органу на всіх деклараціях підприємства та зазначено безпосередньо в самих судових рішеннях, за результатом скасування рішень митного органу про збільшення вартості, саме різниця між вартістю позивача та вартістю митного органу в розмірі 14031635,91 грн. набула статусу надмірно сплачених до бюджету платежів.

Крім того, матеріали справи містять Лист Харківської обласної митниці № 08/02-4910 від 18.04.2012 року текст якого формує висновок, що сам факт дійсної сплати у збільшеному розмірі податку на додану вартість в сумі 14031635,91 грн. не є обставиною, спірною між сторонами саме у даній судовій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що Харківська обласна митниця та Публічне акціонерне товариство «ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА»є сторонами в адміністративних справах № 2-а-7321/11/2070, № 2-а-3536/11/2070 та № 2-а-6706/11/2070 про скасування рішень митного органу по яким на час розгляду даної адміністративної справи наявні судові рішення, що набрали законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України зазначено, що в Україні застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке забезпечує Державна казначейська служба України.

На підставі рішення суду, Державна казначейська служба України, відповідно до ст. 23 цього кодексу, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету і місцевих бюджетів.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги в ретроспективному розрізі щодо визначення митної вартості товару з боку Харківської обласної митниці, враховуючи наявні в матеріалах справи судові рішення, які набрали законної сили, про невідповідність визначення митної вартості законодавству, зазначаючи, що ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум ПДВ у сумі 14031635,91 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, Головного Управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення надмірно сплачених платежів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (ЄДРПОУ 00293060, місцезнаходження: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, проммайданчик ВАТ "Євроцемент-Україна", р/р 260080231212 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) суму податку на додану вартість, визначену Харківською обласною митницею в розмірі 14031635,91 грн., яка є надмірно сплаченою підприємством при розмитненні товару.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (ЄДРПОУ 00293060, місцезнаходження: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, проммайданчик ВАТ "Євроцемент-Україна", р/р 260080231212 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 23 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08.10.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун