Постанова № 26454140, 24.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 вересня 2012 р. № 2-а- 8663/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Архіпова С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" до Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тоговий дім «Електромашина» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000872330 від 15.02.2012р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення -рішення позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 606108,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 512672,0 грн. та за штрафними санкціями 93436,5 грн.).

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не згоден, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав. Так само не представив свою правову позицію у справі.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що в січні 2012 року фахівцями ДПІ в Ленінському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, серпень, листопад, грудень 2010 року, ТОВ «Техно-асавир» за січень, лютий, березень, вересень 2010 року, ТОВ «Тех.- Агромаркетинг» за квітень , червень, серпень 2010 року, ТОВ «Промспецконсалтинг» за січень-серпень 2011 року, ТОВ «Промтехноопт» за грудень 2010 року, січень 2011 року, ТОВ «Бізнес-Консалтинг плюс» за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 86/23-304/32674320 від 25.01.2012р. (том 1, а.с. 18-55), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого відбулось заниження ПДВ всього у сумі 512672,0 грн., в тому числі: за січень 2010 року - 16933,0 грн., лютий 2010 року - 21100,0 грн., березень 2010 року - 33920,0 грн., квітень 2010 року - 8200,0 грн., травень 2010 року - 17300,0 грн., червень 2010 року - 1775,0 грн., серпень 2010 року - 47600,0 грн., вересень 2010 року - 30330,0 грн., жовтень 2010 року - 23810,0 грн., листопад 2010 року - 16450,0 грн., грудень 2010 року - 52717,0 грн., січень 2011 року - 21550,0 грн., лютий 2011 року - 32810,0 грн., березень 2011 року - 22870,0 грн., квітень 2011 року - 38400,0 грн., травень 2011 року - 15800,0 грн., червень 2011 року - 7500,0 грн., липень 2011 року - 20487,0 грн., серпень 2011 року - 42645,0 грн., вересень 2011 року - 24500,0 грн.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000872330 від 15.02.2012р. (том1, а.с. 9), згідно якого позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 606108,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 512672,0 грн. та за штрафними санкціями 93436,5 грн.).

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що податковими органами встановлено неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій з боку контрагентів позивача - ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Техно-асавир», ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», ТОВ «Тех.- Агромаркетинг», ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Бізнес-Консалтинг плюс».

Зокрема, згідно інформації, отриманої від податкових органів за місцем реєстрації зазначених підприємств встановлено, що вони не мають достатніх та необхідних матеріально-технічних умов для здійснення господарської діяльності, відповідної кількості працівників. Таким чином, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств, що, на його думку, вказує на проведення ними транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального характеру.

В зв'язку з наведеним відповідачем встановлено нереальність господарських правочинів, вчинених позивачем з зазначеними підприємствами у перевіреному періоді, що позбавляє позивача права на включення сум, сплачених за спірними правочинами контрагентам, до складу валових витрат, а також податкового кредиту з ПДВ.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в 2010 році між позивачем (замовник) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»" (виконавець) було укладено письмові правочини, викладені у формі договорів, зокрема договір № 54/1 від 15.04.2010р. (а.с. 82 том 8), предметом якого є надання послуг-ремонт електродвигунів.

На момент укладення зазначеного правочину сторони мали повну дієздатність юридичних осіб. Позивачем до суду надано копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину обумовлена необхідністю виконання зобов'язань перед замовником згідно договору на виконання послуг.

В межах згаданого правочину проведені господарські операції на виконання послуг, які оформлені актами виконаних робіт від 07.12.2010 р. на суму 30522,33 грн., від 30.09.2010р. на суму 186496,71 грн., від 31.08.2010р. на суму 82356,77 грн., від 30.07.2010р. на суму 181085,20 грн., від 30.12.2010р. на суму 71938,99 грн., податкова накладна № 1456 від 21.04.10 на суму 12000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 2000,00 грн.); .податкова накладна №1520 від 26.04.2010р. на суму 13800,00 грн., (в т. ч. ПДВ 20% - 2300,00 грн.), податкова накладна №1573 від 29.04.2010р. на суму 11400,00 грн., ( в т. ч. ПДВ - 1900,00 грн.), податкова накладна №1609 від 30.04.2010р. на суму 6000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 1000,00 грн.), податкова накладна №1840 від 11.05.2010р. на суму 12000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 2000,00 грн.), податкова накладна №1923 від 14.05.2010р. на суму 36000,00 грн.(в т. р. 6000,00 грн.), податкова накладна 32013 від 20.052010р. на суму 24000,00 грн. ( в. т. р. ПДВ - 4000,00грн.), податкова накладна №2038 від 21.05.2010р. на суму 21000,00 грн. (в т. р. 3500,00грн.), податкова накладна №2234 від 31.05.2010р. на суму 10800,00 грн. (в т. р. 1800,00 грн.), податкова накладна №2363 від 02.06.2010р. на суму 7800,00 грн. (в т. р ПДВ - 1300,00 грн.), податкова накладна №2476 від 07.06.2010р. на суму 9000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 1500,00 грн.), податкова накладна №2563 від 10.06.2010р. на суму 21000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 3500,00 грн.), податкова накладна №2640 від 15.06.2010р. на суму 7800,00 грн. (в т. р. ПДВ - 1300,00 грн.), податкова накладна №2706 від 18.06.2010р. на суму 25500,00 грн. (в т. р. ПДВ - 4250,00 грн.), податкова накладна від 16.07.2010р. на суму 24000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 4000,00 грн.), податкова накладна №3460 від 21.07.2010р. на суму 10800,00 грн. (в т. р. ПДВ - 1800,00 грн.), податкова накладна №3512 від 23.07.2010р. на суму 39000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 6500,00 грн.), податкова накладна №3867 від 04.08.2010р. на суму 8100,00 грн. (в т. р. ПДВ - 1350,00 грн.) податкова накладна №3995 від 10.08.2010р. на суму 66000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 11000,00 грн.), податкова накладна №4169 від 19.08.2010р. на суму 30000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 5000,00 грн.), податкова накладна №4253 від 26.08.2010р. на суму 36000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 60200,00 грн.), податкова накладна 34342 від 31.08.2010р. на суму 36300,00 грн. (в т. р. ПДВ - 6050,00 грн.), податкова накладна від 12.11.2010р. на суму 42000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 7000,00 грн.), податкова накладна від 25.11.2010р, на суму 42000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 7000,00 грн.), податкова накладна №6625 від 27.12.2010р. на суму 100,00 грн. (в т. р. ПДВ - 16,67 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних послуг виконано позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням від 21.04.2010 р., 26.04.2010 р., 29.04.2010 р., 30.04.2010 р., 11.05.2010 р., 14.05.2010 р., 20.05.2010 р., 21.05.2010 р., 31.05.2010 р., 02.06.2010 р., 07.06.2010 р., 10.06.2010 р., 15.06.2010 р., 18.06.2010 р., 16.07.2010 р., 21.07.2010 р., 23.07.2010 р., 04.08.2010 р., 10.08.2010 р., 19.08.2010 р., 26.08.2010 р., 31.08.2010 р., 12.11.2010 р., 25.11.2010 р., 27.12.2010 р. на суму 552400 грн. (в т. р. ПДВ - 92066,67 грн.)

Також судом встановлено, що в 2010 році між позивачем (замовник) та ТОВ «ТЕХНО-АСАВИР»" (виконавець) укладались правочини, зокрема договір № 85/9 від 01.09.2010р. (а.с. 61 том 8), предметом якого є надання послуг-ремонт електродвигунів.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали повну дієздатність юридичних осіб. Позивачем до суду надано копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю виконання зобов'язань перед замовником згідно договору на виконання послуг.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції на виконання послуг, які оформлені Актами виконаних робіт від 29.10.2010 на суму 253480,00 грн., від 30.11.2010р. на суму 71359,20 грн., від 30.12.2010р. на суму 14700,00 грн., податкова накладна № 893 від 13.09.10 на суму 36000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 6000,00 грн.); .податкова накладна №905 від 26.09.2010р. на суму 58200,00 грн., (в т. ч. ПДВ 20% - 9700,00 грн.), податкова накладна №920 від 22.09.2010р. на суму 15000,00 грн., ( в т. ч. ПДВ - 2500,00 грн.), податкова накладна №934 від 27.09.2010р. на суму 30000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 5000,00 грн.), податкова накладна №965 від 30.09.2010р. на суму 42780,00 грн. (в т. р. ПДВ - 7130,00 грн.), податкова накладна №995 від 07.10.2010р. на суму 60000,00 грн.(в т. р. 10000,00 грн.), податкова накладна 1043 від 26.10.2010р. на суму 27000,00 грн. ( в. т. р. ПДВ - 4500,00грн.), податкова накладна №1049 від 27.10.2010р. на суму 22800,00 грн. (в т. р. 3800,00грн.), податкова накладна №1057 від 28.10.2010р. на суму 8100,00 грн. (в т. р. 1350,00 грн.), податкова накладна №1066 від 29.10.2010р. на суму 24960,00 грн. (в т. р ПДВ - 4160,00 грн.), податкова накладна №1181 від 30.11.2010р. на суму 14700,00 грн. (в т. р. ПДВ - 2450,00 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних послуг виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням від 15.01.10р., 21.01.10р., 22.01.10р., 26.01.10р., 28.01.10р., 29.01.10р., 24.02.10р., 28.02.10р., 11.02.10 р., 16.02.10 р., 22.02.10 р., 01.03.10 р., 04.03.10 р., 18.03.10 р., 22.03.10, 24.03.10, 30.03.10, 13.09.10, 16.09.10. 22.09.10, 27.09.10, 30.09.10, 07.10.10, 26.10.10 р., 27.10.10 р., 28.10.10 р., 29.10.10 р., 30.11.10 р. на суму 771260,00 грн. (в т. р. ПДВ - 128543,33 грн.)

Також, в 2011 році між позивачем (замовник) та ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс»" (виконавець) укладено правочини, зокрема договори: № 23/1 від 31.01.2011р. (а.с. 79 том 8), №193/08 від 01.08.2011р. (а.с. 78 том 8), предметом яких є надання послуг-ремонт електродвигунів.

На момент укладення згаданих правочинів сторони мали повну дієздатність юридичних осіб. Позивачем до суду надано копії зазначених договорів, які викладено у формі єдиного письмового документу, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб. Наявність зазначених договорів сторонами у справі не заперечується.

В межах згаданих правочинів проведені господарські операції на виконання послуг, які оформлені актами виконаних робіт від 31.03.11 р. на суму 234000,00 грн., від 31.05.11р. на суму 126170,74 грн., від 29.07.11р. на суму 50423,89 грн., від 30.09.11р. на суму 17154,19 грн., від 30.09.11р. на суму 177039,96 грн., податкова накладна № 92 від 02.02.11 на суму 36000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 6000,00 грн.); .податкова накладна №113 від 08.02.2011р. на суму 69000,00 грн., (в т. ч. ПДВ 20% - 11500,00 грн.), податкова накладна №135 від 14.02.2011р. на суму 30000,00 грн., ( в т. ч. ПДВ - 5000,00 грн.), податкова накладна №186 від 28.02.2011р. на суму 15000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 2500,00 грн.), податкова накладна №30 від 10.03.2011р. на суму 24000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 4000,00 грн.), податкова накладна №37 від 11.03.2011р. на суму 36000,00 грн.(в т. р. 6000,00 грн.), податкова накладна 50 від 15.03.2011р. на суму 24000,00 грн. ( в. т. р. ПДВ - 4000,00грн.), податкова накладна №116 від 31.03.2010р. на суму 7380,00 грн. (в т. р. 1230,00грн.), податкова накладна №40 від 07.04.2011р. на суму 42000,00 грн. (в т. р. 7000,00 грн.), податкова накладна №50 від 11.04.2011р. на суму 81000,00 грн. (в т. р ПДВ - 13500,00 грн.), податкова накладна №112 від 26.04.2011р. на суму 11400,00 грн. (в т. р. ПДВ - 1900,00 грн.), податкова накладна №121 від 27.04.11р. на суму 42000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 7000,00грн.), податкова накладна №37 від 11.05.11р. на суму 22800,00 грн. (в т. р. ПДВ - 3800,00 грн.), податкова накладна №76 від 12.07.11р. на суму 24220,00 грн. (в т. р. ПДВ - 4036,67 грн.), податкова накладна №27 від 03.08.11р. на суму 52800,00 грн. (в т. р. ПДВ - 8800,00 грн.), податкова накладна №32 від 04.08.11р. на суму 15000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 2500,00 грн.), податкова накладна №168 від 30.08.11р. на суму 41070,00 грн. (в т. р. ПДВ - 6845,00 грн.), податкова накладна №195 від 31.08.11р. на суму 27000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 4500,00грн.), податкова накладна №49 від 08.09.11р. на суму 30000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 5000,00 грн.), податкова накладна №110 від 21.09.11р. на суму 36000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 6000,00 грн.), податкова накладна №132 від 23.09.11р. на суму 51000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 8500,00 грн.) податкова накладна №169 від 29.09.11р. на суму 30000,00 грн. (в т. р. ПДВ - 5000,00 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням від 02.02.11 р., 08.02.11 р., 14.02.11 р., 28.02.11 р., 10.03.11 р., 11.03.11 р., 15.03.11 р., 31.03.11 р., 07.04.11 р., 11.04.11 р., 26.04.11 р., 27.04.11 р., 11.05.11 р., 12.07.11 р., 03.08.11 р., 05.08.11 р., 30.08.11 р., 31.08.11 р., 08.09.11 р., 16.09.11 р., 21.09.11 р., 23.09.11 р., 29.09.11 р., 06.11.11 р., 13.10.11 р., 20.10.11 р., 24.10.11 р., 27.10.11 р., 31.10.11 р., 17.11.11 р., 18.11.11 р., 21.11.11 р., 25.11.11 р., 30.11.11 р., 21.12.11 р., 23.12.11 р., 29.12.11 р. на суму 1241310,00 грн. (в тому числі ПДВ - 206885,00 грн.)

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Промспец консалтинг» (продавець) 01.09.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 45/8 (а.с. 76 том 8), № 175/9 (а.с. 74 том 8), 31.03.2011р. договір купівлі-продажу № 101/ 4 (а.с. 72 том8), 01.12.2010р. договір купівлі-продажу № 118/12 (а.с. 67 том 8). За вказаними договорами ТОВ «Промспец консалтинг» позивачу виписано податкові накладні від 10.01.2011р. № 147, від 01.02.2011р. № 107, від 28.02.2011р. № 644, від 03.03.2011р. № 109, від 01.04.2011р. № 74, від 04.05.2011р. № 19, від 01.06.2011р. № 121, від 01.07.2011р. № 5, від 01.08.2011р. № 7.

На момент укладення згаданих правочинів сторони мали повну дієздатність юридичних осіб. Позивачем до суду надано копії зазначених договорів, які викладено у формі єдиного письмового документу, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб. Наявність зазначених договорів сторонами у справі не заперечується.

Судом встановлено, що в подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано: ПАТ «Харківський плиточний завод», Кам»янець-Подільське УВП УТОС, ТОВ «ШОллер Арка Системс», ТОВ «Азовська кабельна компанія», ПІІ у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», ТОВ«САХАВТОМАТ», ТОВ «Побужський фероникилевий комбінат», ЗАТ «ТРУБОСТАЛЬ», Вагонне-вантажне депо «Харків-Сортувальний», ПАТ «Могилев-Подольський машинобудівний завод», ТОВ «Роганський м'ясокомбінат», ТОВ «ТФ Кабель Україна», ТОВ «Дніпропетровська паперова фабрика», ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій», ЗАТ АО «Цукровик Полтавщини», ТОВ «Волочиськ-агро», ПРАТ «Продовольча компанія «Поділля», ТОВ «Агрофірма Добробут», ТОВ «Полімер-ПАК».

В зв'язку з переліченими угодами виконавцями робіт на адресу позивача як замовника виписувались податкові накладні на суму виконаних робіт, наявність яких, а також належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоговий дім «Електромашина» до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000872330 від 15.02.2012р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоговий дім «Електромашина» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,0 грн.

Апеляційна скарга на постанову, прийняту в порядку письмового провадження, подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.В. Архіпова