Постанова № 26454138, 10.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

10 жовтня 2012 р. № 2-а- 8908/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Чубукіної М.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Шабас Г.В.;

представника відповідача - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової служби від 18.07.2012 року №0000152210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3583,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 895,75 грн. та №0000142210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4121,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вказував на безпідставність посилань Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785), оскільки господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача. У письмових запереченнях з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" порушено вимоги ст. 138 та 198 Податкового Кодексу України. Тому просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом -31939846, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова ДПС Харківської області, якою було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" (код ЄДРПОУ 31939846) з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Уровень»(код ЄДРПОУ 34469785) за період з 01.11.2011 по 31.11.2011 року

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08.06.2012 року № 1008/2210/31939846, в якому містяться висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України- не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за 4 кв. 2011р. внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4 121,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року (листопад 2011 року) в сумі 4 121,00 грн.; п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 583,00 грн., в т.ч. за листопад 2011 року на суму 3 583,00 грн.

З посиланням на акт від 08.06.2012 року № 1008/2210/31939846 ДПІ у Московському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення -рішення від 18.07.2012 року №0000152210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 583,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 895,75 грн., всього у сумі 4478,75 грн. та від 18.07.2012 року №0000142210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 121,00 грн. (а.с.24,25).

Перевіряючи законність та обґрунтованість спірних рішень, суд встановив, що 01.11.2011р. між ТОВ «Жилсервіс»(в якості замовника) та ТОВ «БК «Уровень»(в якості виконавця) був укладений письмовий правочин у формі договору №11\01-ЖС від 01.11.2011 р., предметом якого є виконання ремонтних робіт відповідно до додатку № 1. Строк виконання робіт складає з 01.11.2011 р. по 09.11.2011 р. За виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 11000,00 грн.

Згідно з додатком №1 до Договору ТОВ «БК «Уровень»зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт дверей холодних зон за адресою: м. Харків, пр.Перемоги, 46А; ремонт 2-го під'їзду за адресою м. Харків, пл. Свинаренко, 20; шпаклювальні роботи на парковці за адресою м. Харків, вул.Чайковського, 6 (а.с.40,41).

Протоколом узгодження за даним Договором Сторони домовились про вартість робіт, яка складає 11000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1833,33 грн.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами була складена договірна ціна, відомість ресурсів та локальний кошторис (а.с. 41-49).

За актами приймання - передавання від 07.11.2011 р. та від 09.11.2011 р. позивачем були передані виконавці необхідні матеріали для виконання робіт.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав акти приймання виконаних робіт від 09.11.2011р. на суму 11000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1833,33 грн., податкову накладну №59 від 09.11.2011р. на суму 11 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 833,33 грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у листопаді 2011р. Зазначена сума включена до складу валових витрат за 4 квартал 2011 р. (а.с. 50-53).

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 09.11.2011 р., ТОВ «БК «Уровень»(Кредитор-1) в повному обсязі передає ТОВ «Слас Груп»(Кредитор - 2) право вимоги погашення зобов'язань ТОВ «Жилсервіс»(Боржник) за договором №11/01-ЖС від 01.11.2011 р. у сумі 11000,00 грн. Відповідно до п.6 даного Договору з моменту підписання цього Договору взаємні зобов'язання ТОВ «БК «Уровень»та ТОВ «Жилсервіс»за договором №11/01-ЖС від 01.11.2011 р. вважаються виконаними та погашаються. Зобов'язання по оплаті вартості послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь ТОВ «Слас Груп»безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1156 від 09.11.2011 р. на суму 11000,00 грн. та банківською випискою від 09.11.2011 р. (а.с.54-57).

Також, 14.11.2011р. між ТОВ «Жилсервіс»(в якості замовника) та ТОВ «БК «Уровень»(в якості виконавця) був укладений письмовий правочин у формі договору №14\11-ЖС від 14.11.2011 р., предметом якого є виконання ремонтних робіт відповідно до додатку №1. Строк виконання робіт складає з 14.11.2011 р. по 30.11.2011 р. За виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 10 500,00 грн. Згідно з додатком №1 до Договору ТОВ «БК «Уровень»зобов'язується виконати наступні роботи: ремонт 2-го під'їзду за адресою м. Харків, пл. Свинаренко, 20 (а.с.58,59).

Протоколом узгодження за даним Договором Сторони домовились про вартість робіт, яка складає 10500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1750,00 грн.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами була складена договірна ціна, відомість ресурсів та локальний кошторис (а.с.61-63).

За актом приймання - передавання від 22.11.2011 р. Позивачем були передані Виконавці необхідні матеріали для виконання робіт.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав акт приймання виконаних робіт від 30.11.2011р. на суму 10500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 750,00 грн. та податкову накладну №164 від 30.11.2011р. на загальну суму 10 500,00 грн., у тому числі ПДВ на суму -1750,00 грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у листопаді 2011р. Зазначена сума включена до складу валових витрат за 4 квартал 2011 р. (а.с.64-66).

Зобов'язання по оплаті вартості послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1187 від 30.11.2011р. у сумі 10 500,00 грн. (а.с.67-69).

Суд відмічає, що на момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою №595545 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб -підприємців та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців.

Оглянувши вказані договори, суд не знаходить підстав для відхилення їх як належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою укладення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін вказані договори закону не суперечать.

Оцінивши перелічені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що проведення вказаних робіт, які виконувались ТОВ «БК «Уровень», замовлялись позивачем для виконання своїх зобов'язань за договорами, укладеними з АТ «Агросервіс - Україна»та ТОВ «Моноліт»будівельний альянс».

В підтвердження необхідності проведення вказаних ремонтних робіт позивачем надані до матеріалів справи: акт від 30.11.2011 р. затверджений директором ТОВ «Жилсервіс»у присутності власників квартир №5, 40, 39 вказаного будинку, в якому зазначено, що для підготовки житлового будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період здійснено ремонт дверей на 15-ті поверхах; заяву власників квартир будинку, а також акт від 30.11.2011 р. затверджений директором ТОВ «Жилсервіс»у присутності власників квартир вказаного будинку, в якому зазначено, що капітальний ремонт у 2-му під'їзді житлового будинку №20 виконаний у повному обсязі, а саме: здійснено ґрунтовку, шпаклівку, окраску стін, поручнів, перил, поверхових електрощитів, ліфтових дверей, поновлено полова плитка на поверхах; акт від 30.11.2011 р. затверджений директором ТОВ «Жилсервіс»у присутності власників квартир вказаного будинку, в якому зазначено, що штукатурні роботи стін та стелі у паркінгу під жиловим будинком здійснені у повному обсязі (а.с.115-119).

При цьому, суд окремо звертає увагу, що відповідач ані в ході проведення податкової перевірки, ані в ході розгляду справи не виявив відсутності у платника податків об'єктивної потреби в укладанні спірних правочинів, відповідних доказів до суду не подав.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про вчинення позивачем порушень ст.ст. 138 та 198 Податкового Кодексу у зв"язку з віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту, витрат та податкових накладних за нікчемними правочинами з контрагентом ТОВ «БК «Уровень». Підставою для судження про нікчемність даних правочинів був акт ДПІ у Московькому районі м. Харкова Харківської області від13.04.2012 року № 50/23/34469785 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Уровень».

Втім, з цього приводу суд зазначає, що акти податкових перевірок не можуть бути визнані належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Натомість до кола таких доказів можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст.ст.191 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним.

Однак, перелічених доказів відповідач до суду не подав, в основу спірного рішення таких доказів не поклав.

Оцінивши добуті докази, суд відзначає, що в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за спірними правочинами іншого результату, ніж придбання послуг.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відмічає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами при укладанні і виконанні спірних правочиінв взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що суб"єктом владних повноважень за наслідками проведення перевірки не спростовано презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків, зборів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем послуг від іншої особи ніж сторона за правочином.

Суд дійшов висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України. Зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень п.п. 138.1.1. п.138.1 ст. 138 та п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України .

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.07.2012 року №0000152210 та №0000142210.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" (61184, м. Харків, вул. Дружби народів, буд.202, кв. 85, код ЄДРПОУ 31939846) витрати зі сплати судового збору у розмірі 107,30 грн. (сто сім грн. 30 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 15.10.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.