Постанова № 26451150, 10.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"10" листопада 2011 р. Справа № 2а/1770/1818/11

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Капустинського М.М.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадження в м.Житомирі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" червня 2011 р. у справі № 2а/1770/1818/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2010 року №0003002342/0 та №0003012342/0, від 18.10.2010 року №0003012342/1 та №0003002342/1, від 27.12.2010 року №0003012342/2 та №0003002342/2. Позовні вимоги мотивував тим , що підставою для нарахування позивачу, як платнику податків, зборів, обов'язкових платежів, податку на прибуток та податку на додану вартість, став висновок в акті перевірки про те, що господарські операції відображені в первинних документах позивача з ПП "Юнісеф" та ПП "Західлісбуд" є безтоварними та фіктивними. Позивач з такими доводами не погоджується, вказує, що названі господарські операції є товарними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено , що відповідачем у справі була проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо взаємовідносин з ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПП "Юнісеф" та ПП "Західлісбуд" за період 01.07.2007 року по 31.07.2010 року, про що складено акт №1349/23-500/31710741 від 13.09.2010 року . За результатами перевірки встановлено порушення:

- пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року, а зокрема включено до складу валових витрат витрати, за операціями з ПП "Юнісеф" та ПП "Західлісбуд", які фактично не здійснювались, на загальну суму 55764 гривень 06 копійок, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 13941 гривень 18 копійок;

- пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.4.4 п.7.4., п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, яке полягає у завищенні позивачем податкового кредиту на загальну суму 12400 гривень 18 копійок (за липень, вересень, грудень 2008 року) з названих вище операцій.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.09.2010 року №0003002342/0 , від 18.10.2010 року №0003002342/1 , від 27.12.2010 року №0003002342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 20911,51 грн., з якої 13941 грн. - основний платіж та 6970,51 грн.- фінансова санкція) та від 22.09.2010 року №0003012342/0 , від 18.10.2010 року №0003012342/1 , від 27.12.2010 року №0003012342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18600,25 грн., з якої 12400,18 грн. - основний платіж та 6200,07 грн. - фінансова санкція).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень- рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Валові витрати понесені ТзОВ «Рівнетелекомбуд» при здійсненні господарських операцій з ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд» підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку ,що постанова суду в цій частині оскаржувана суперечить ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України за №128/2568 від 20.02.1998 року (із змінами, далі по тексту - Наказ №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тобто, з визначення товарно-транспортної накладної не випливає обов'язковість її застосування правилами ведення податкового обліку.

В наказі №363 вказано , що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Відповідно до п.1 Наказу №363, перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування. Згідно п.п.3.1 п.З Наказу №363, договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі та вантажовідправниками або вантажоотримувачами.

Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Рівнетелекомбуд» не укладало з перевізниками договорів про перевезення автомобільним транспортом кабелю та кабельної продукції від ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд», оскільки доставка вказаних вище вантажів здійснювалася за рахунок останнього, і відповідно ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд» укладало з перевізниками договори на перевезення вантажу та повинне було зберігати у себе товарно-транспортні накладні.

Тому , ТзОВ «Рівнетелекомбуд» не включало у свої валові витрати транспортні витрати по доставці вантажу від ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд».

Крім того, ні в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні в інших нормативних актах не згадується про товарно-транспортну накладну, як документ на підставі якого податковий орган має право визначати віднесення витрат до складу валових витрат платника податку чи навпаки зменшувати суму валових витрат на підставі товарно-транспортної накладної.

Придбані у ПП «Юнісеф» та ПП «Західлісбуд» кабель та кабельна продукція були використані ТзОВ «Рівнетелекомбуд» у своїй господарській діяльності, що підтверджується рахунками, податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт із Замовниками послуг ТзОВ «Рівнетелекомбуд» , які були дослідження як під час перевірки так і в суді першої інстанції.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що всі операції із придбання апелянтом у ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд» ТМЦ мали не реальний товарний характер, не ґрунтується на матеріалах адміністративної справи.

Відповідно п.п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст..8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунком 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначені обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної.

Згідно з п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037, податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому в якості платника податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, а п.5 Порядку - встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної.

Крім того, в акті перевірки не надано відомостей щодо скасування реєстрації платника ПДВ ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд».

Зміст виписаних ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд» податкових накладних відповідає вимогам підпунку 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином , колегія суддів приходить до висновку , що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те що позивачем було завищено суму податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних отриманих від ПП «ЮНІСЕФ» та ПП «Західлісбуд».

Посилання відповідача та суду першої інстанції на вирок Рівненського міського суду по справі №1-368/10 від 25.02.2010р. як на доказ того, що операції з поставки товарів від ПП "Західлісбуд" та ПП " ЮНІСЕФ" для позивача не здійснювались, а тому правочини вчинені між суб"ектами господарювання є нікчемними, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вироку суду відсутня будь-яка інформація щодо правовідносин між ПП "Західлісбуд", ПП "ЮНІСЕФ" і позивачем та будь-які свідчення про поставку чи не поставку товару на ТзОВ " Рівнетелекомбуд" , а тому вищевказаний вирок не може вважатися належним і допустимим доказом по даній справі. Доказів про те, що правочини між позивачем та ПП "Західлісбуд", ПП "ЮНІСЕФ" були визнані у встановленому законом порядку недійсними, відповідачем не надано, це є лише його суб"єктивне припущення.

Крім того, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, зокрема ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Будь - які витрати, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Отже, враховуючи те, що поставка товару ПП "Західлісбуд" та ПП " ЮНІСЕФ" на підприємство позивача оформлена належним чином, наявні всі передбачені законом документи, а тому позивач правомірно сформував податковий кредит.

За таких обставин, суд вважає, що висновки ДПІ у м.Рівне, викладені в акті перевірки, які стали підставою для винесення оспорюваних податкових повідомленнь-рішеннь, є немотивованими, що є підставою для задоволення позову, так як оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,207,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року скасувати та прийняти нову .

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2010 року №0003002342/0 , від 18.10.2010 року №0003002342/1 , від 27.12.2010 року №0003002342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та від 22.09.2010 року №0003012342/0 , від 18.10.2010 року №0003012342/1 , від 27.12.2010 року №0003012342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість .

Відшкодувати з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: М.М. Капустинський

С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" вул.Рівне 17,м.Рівне,33000,рек. з пов.

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023, рек. з пов.