Ухвала суду № 26449014, 02.08.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02.08.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Дідика В.М. (головуючий), Гошовського Г.М., Машкаринця І.М., з участю прокурора Сирохман Л.І., підсудного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Стройне Свалявського району, мешканець АДРЕСА_1, в порядку ст. 89 КК України не судимий, засуджений за ч. 1 ст. 186 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалено: запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, строк відбуття покарання рахувати з 30.03.2012 року, цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 577 грн., на користь ОСОБА_6 1485 грн. та судові витрати в сумі 712 грн. 74 коп., речові докази - 2 мобільні телефони «Нокіа» залишити за належністю потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 21.12.2010 року близько 02 год. в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні сауни готельно-розважального комплексу «Корал» по вул. Шенборна, 38 «а», в с. В. Коропець Мукачівського району, скориставшись відсутністю потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_9 відкрито викрав 2 гаманці, в яких знаходилися 308 грн. та 100 дол. США, 2 мобільні телефони «Нокіа» з сім-картами мобільних операторів, загальною вартістю 2 437 грн. 35 коп.

10.04.2011 року близько 16 год. 45 хв. в м. Мукачеві по вул. Чайковського, неподалік від «Центрального ринку» ОСОБА_3 повторно, погрожуючи неповнолітньому потерпілому ОСОБА_10 побиттям, відкрито викрав у нього мобільний телефон марки «Нокіа» з сім-карткою мобільного оператора вартістю 577 грн.

26.05.2011 року близько 17 год. 45 хв. в м. Мукачеві неподалік вул. Стара, ОСОБА_3 повторно, наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 один удар рукою в обличчя та відкрито зірвав з його шиї золотий ланцюжок з кулоном вартістю 1485 грн.

В апеляції захисник ОСОБА_3 порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий розгляд. Посилається на те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України підзахисний не вчиняв, до нього застосовувались недозволені методи слідства : працівники міліції спричинили йому тілесні ушкодження, явка з повинною відібрана під фізичним примусом.

В апеляції захисник ОСОБА_4 просить скасувати вирок і постановити новий, за яким призначити ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Вказує, що докази обвинувачення здобуті незаконним шляхом, з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що ОСОБА_3 до грабежу майна ОСОБА_10 і ОСОБА_6 непричетний. Наголошується, що ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності вперше і є інвалідом ІІІ групи.

Заслухавши доповідь судді, виступи захисника та засудженого, які підтримали апеляційні вимоги і просили скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_3 по епізодах, які мали місце 10.04. і 25.05.2011 року з закриттям провадження, промову прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово підсудного, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.

Винність засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин викладених у вироку, крім його власних показань, доведена перевіреними в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, даними протоколів заяв про злочини, огляду місць подій та даними, які містяться в матеріалах перевірки заяви ОСОБА_3 про застосування щодо нього незаконних методів слідства

Суд ретельно дослідив ці докази, належним чином їх проаналізував і належно вмотивував у вироку свої висновки. Доведеність вини ОСОБА_3 у викраденні майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заперечується і в апеляціях.

З показань потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що 10.04.2011 року неподалік «Центрального ринку» в м. Мукачеві до нього підійшов ОСОБА_3 та погрожуючи побиттям, відкрито викрав у нього мобільний телефон марки «Нокіа» з сім карткою мобільного оператора (Т 3 а.с. 90). Вказані обставини ствердили в судовому засіданні також свідки: ОСОБА_15 (Т. 3 а.с. 91, 92), ОСОБА_16 (Т. 3 а.с. 93,94) та ОСОБА_17 (Т. 3а.с. 97).

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 26.05.2011 року, коли він разом зі своїми друзями перебував на річці в м. Мукачеві, до нього підійшов ОСОБА_3, зірвав з його шиї золотий ланцюжок і вдарив його рукою в обличчя (Т . 3 а.с. 89). З цими показаннями цілком збігаються показання свідка ОСОБА_11 (Т. 3 а.с. 91).

Суд першої інстанції обґрунтовано надав перевагу показанням зазначених осіб, оскільки вони не є зацікавленими у притягненні до відповідальності ОСОБА_3, а їх показання одержані у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, є послідовними і не містять суперечностей.

Юридична кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкритого викрадення чужого майна, та за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, що не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, вчиненого повторно, є правильною.

Міра покарання визначена ОСОБА_3 з додержанням вимог ст. ст. 65, 70 КК України. Вона повністю відповідає ступеню тяжкості злочинів, зазначеним у вироку даним про особу ОСОБА_3

Що стосується твердження ОСОБА_3 про застосування щодо нього незаконних методів слідства, то воно перевірено і з цього приводу уповноваженим органом винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Окрім цього, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються виключно на показаннях ОСОБА_3 на стадії досудового слідства, а на сукупності доказів, які не викликають сумніву у своїй достовірності.

Підстав для скасування чи зміни вироку щодо ОСОБА_3 апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляції захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду від 30.03.2012 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Судді: