Постанова № 26446252, 02.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5203/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМЕС»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМЕС»(далі -Позивач, ТОВ «ДОМЕС») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі -Відповідач, ДПІ у Вишгородському районі), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії службової особи ДПІ у Вишгородському районі Київської області при здійсненні документальної перевірки та складанні акту перевірки від 30 вересня 2011 року №677/15-2/37496916 про дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «ДОМЕС».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідача були відсутні правові підстави для проведення документальної виїзної перевірки Позивача, а тому прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні повноважний представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги повністю.

Повноважний представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити останню без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2011 року Відповідачем керівнику ТОВ «ДОМЕС»було підготовлено запит від 23 серпня 2011 року №5376/10/15-202/2259 про надання документальних підтверджень та пояснень, який було вручено останньому особисто 19 вересня 2011 року.

Крім того, як вірно встановив суд, у вересні 2011 року начальником відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Вишгородському районі Томко Наталією Олександрівною на підставі пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ДОМЕС»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2011 року. У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем: ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч.ч. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201, п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України. Крім того, за результатами проведеної перевірки Відповідач дійшов висновку, що «… визначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ «ДОМЕС»з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб», а також про те, що були відсутні факт поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з чим угоди поставки є нікчемними. Результати перевірки зафіксовані в акті від 30 вересня 2011 року №677/15-2/37496916.

При цьому, надаючи оцінку викладеним в акті перевірки відомостям, суд першої інстанції встановив, що останній не мітить відомостей щодо виду перевірки, а також юридичних підстав для її проведення. Крім того, на думку суду першої інстанції, в акті перевірки не вказано, які саме правочини є нікчемними та не досліджено ці правочини, не зазначено в чому саме полягає вина Позивача при здійсненні договірних відносин з контрагентами, не зазначено підстав нікчемності угод, укладених з контрагентами, які були б визначені чинним законодавством, не наведено доказів укладення таких договорів з метою, що суперечать інтересам держави, у тому числі реальної відсутності товару чи доказів удаваності або фіктивності таких угод.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

При цьому, пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, підкресливши відсутність в акті перевірки Позивача посилань Відповідач на плановий чи позаплановий характер проведеної документальної перевірки ТОВ «ДОМЕС», дійшов до вірно висновку, що з метою встановлення правомірності або протиправності дій податкового органу при проведенні вказано перевірки необхідно дослідити процедуру проведення як планової так і позапланової перевірки.

Здійснивши системний аналіз приписів п.п. 77.1, 77.4 ст. 77 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

При цьому, згідно приписів пп. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За результатами системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також дослідження акту перевірки від 30 вересня 2011 року №677/15-2/37496916, суд першої інстанції дійшов до повністю обґрунтованого висновку, що останній не містить відомостей про вид документальної перевірки (плановий або позаплановий), а також юридичну підставу для її проведення -план-графік та наказ керівника ДПІ у Вишгородському районі, а також відомості щодо вручення Позивачу копії такого наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку такої перевірки. З огляду на викладене Київський окружний адміністративний суд правильно зазначив, що податковий орган діяв поза межами правової системи координат та взагалі не набув права на проведення документальної перевірки Позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі -Порядок №984).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Порядку №984 вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити, зокрема, такі дані: місцезнаходження платника податків (п. 2.1); підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів (п. 2.3); дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності) (п. 2.4); вид перевірки (документальна планова або позапланова, виїзна або невиїзна перевірка) (п. 2.6); інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом (п. 2.8).

Однак, як вже було встановлено раніше, Відповідачем, всупереч встановлених і Податковим кодексом України, і Порядком №984 не було зазначено ні підстави для проведення вказаної документальної перевірки, ні її вид, а тому, на думку колегії суддів, повністю вірним є висновок суду першої інстанції про те, що у податкового органу в силу приписів ПК України не виникло право на проведення як планової, так і позапланової документальної невиїзної перевірки.

Оцінюючи правомірність дії службової особи ДПІ у Вишгородському районі київської області щодо включення до акту перевірки висновків про порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а також нікчемності укладених ТОВ «ДОМЕС»господарських договорів, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, підставою для висновку ДПІ у Вишгородському районі про порушення Позивачем ряду положень Податкового кодексу України та нікчемності укладених останнім господарських договір став висновок №281 від 28 вересня 2011 року спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області, згідно якого підписи у наданих на дослідження податкових накладних виконано не керівником контрагента Позивача -ТОВ «Трогбукомплекс ЛТД»- Фарбуном О.А.

Однак, на спростування вказаних відомостей Позивачем було надано висновок №393 від 12 жовтня 2011 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на ПЗЗ, згідно якого підписи на наданих на дослідження податкових накладних виконано керівником ТОВ «Трогбукомплекс ЛТД» - Фарбуном О.А. При цьому суд вірно наголосив на тому, що факт здійснення господарських операцій було підтверджено керівником Позивача -Гончариком Д.М. у ході проведення перевірки. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на той факт, що викладені в акті перевірки висновки зроблено без використання визначених ст. ст. 44, 83 ПК України документів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно надав оцінку фактичним обставинам справи.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, Київський окружний адміністративний суд не врахував наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Приписи ч. 2 ст. 2 КАС України визначають, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, положення Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковою умовою для звернення до суду визначає наявність суб'єктивної думки особи про порушення її прав, свобод або інтересів рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, як було встановлено судом апеляційної інстанції, у судовому засіданні представник Позивача не зміг пояснити, які саме права, свободи або інтереси ТОВ «Домес»були порушені, а також не зазначив, які обов'язки виникли у Позивача внаслідок проведення Відповідачем перевірки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, однак, при винесенні оскаржуваного рішення допустив не вірне застосування норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було допущено порушення норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -задовольнити, а постанову суду -скасувати.

Керуючись ст.ст. 195, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити повністю.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМЕС»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.