Ухвала суду № 26446201, 27.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/282/12 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "БМУ-27" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "БМУ-27" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «БМУ - 27»з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з ПП «Алерт», ПП «Арона Сервіс»та ПП «Асіст», за результатами якої складено акт від 02.09.2011р. перевірки №2251/23-4/01271126.

В акті перевірки зроблено висновок, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту за податковими накладними, що не можуть достовірно підтверджувати право платника податків на податковий кредит унаслідок операцій з ПП «Алерт», ПП «Арона сервіс», ПП «Асіст»відповідно до первинних документів (податкових накладних).

Перевіркою встановлено порушення вимог: ст. 203, ст. 215, ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання норм зазначених статей у момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними за правочинами, здійсненими з ПП «Алерт», ПП «Арона сервіс», ПП «Асіст»; пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлення заниження податку на додану вартість у сумі 65420 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого встановлено заниження у сумі 50526 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 125000 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому передачі товару, довіреностей, товарно-транспортних накладних, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано, то суд вважає прийняття податкових повідомлень рішень від 20.09.2011р. №0003572301 та від 20.09.2011р. №0003582301 ДПІ у м. Черкаси правомірними.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «БМУ-27»укладено з ПП «Асіст»договір підряду № 15 від 1 липня 2008 року За умовами якого ПП «Асіст» повинно виконати роботу з улаштування фундаменту елеватора на об'єкті «завод по переробці кукурудзи в біоетанол м. Золотоноша»на загальну суму 60000 грн.; у договорі зазначено, що виконання робіт повинно підтверджуватись актом приймання виконаних робіт за липень 2008р. та податковою накладною. Натомість зазначеного акту виконаних робіт у якості доказу не надано.

3 травня 2009 року ПАТ «БМУ-27»укладено з ПП «Алерт»договір підряду від 3 травня 2009р. № 16. За умовами цього договору ПП «Алерт»повинно виконати роботи з улаштування фундаменту елеватора на об'єкті «завод по переробці кукурудзи в біоетанол м. Золотоноша»на загальну вартість робіт 150000 грн., у тому числі ПДВ 25000 грн., у договорі зазначено, що виконання робіт повинно підтверджуватись актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2009 року - на суму 150 000 грн. та податковою накладною. Проте відповідний акт приймання виконаних робіт у матеріалах справи відсутній, хоча пунктом 3 договору підряду від 3 травня 2009р. № 16, передбачено, що розрахунки за фактично виконані роботи проводяться згідно актів приймання виконаних робіт.

Крім того, довідка ПП «Алерт»про виконання підрядних робіт за травень 2009р. та податкова накладна ПП «Алерт»від 28.05.2009р. № 2805/23 підписані невстановленими особами з боку виконавця (як обов'язків реквізит документу не вказано прізвище особи, яка підписала останній).

Видаткова та податкова накладна ПП «Арона Сервіс»від 25.08.2008р. № 2508/22 на загальну суму 134300 грн. та видаткова і податкова накладна ПП «Асіст»від 22.12.2008р. № 2212/22 на загальну суму 108225 грн. також підписано невстановленими особами з боку виконавця.

Первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що оскільки неможливо встановити особу, яка від імені ПП «Асіст», ПП «Арона Сервіс», ПП «Алерт»підписала первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, то дійти висновку про належність і допустимість таких доказів щодо правомірності визначення податкового обов'язку немає підстав, що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Арона Сервіс», ПП «Асіст», ПП «Алерт»не знаходяться за своєю фактичною/юридичною адресою, про що складено відповідні акти.

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

У податковій декларації платника ПП «Алерт»за травень 2009 року, у додатку № 5 у податкових зобов'язаннях визначено платника податку покупця (ІПН 12711223010) обсяг поставки 125000,00 грн., ПДВ 25000,00 грн., натомість згідно свідоцтва № 200001863 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «БМУ-27»має ІПН 012711223010.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів, від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено, що керівниками і одночасно головними бухгалтерами зазначених контрагентів були: ОСОБА_3 ПП «Асіст», ОСОБА_2 ПП «Арона Сервіс», ОСОБА_4 ПП «Алерт».

У вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року зазначено, що ОСОБА_5 періодично підробляв підписи від імені директорів фіктивних підприємств у податковій звітності, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 періодично вносили за вказівкою ОСОБА_5 завідомо недостовірні відомості до податкових декларацій ПП «Асіст», ПП «Арона Сервіс», ПП «Алерт»щодо наявності податкового кредиту з ПДВ, що не відповідає діючому податковому законодавству.

Разом з тим, у зазначеному вироку вказано, що злочин вчинено групою осіб з використанням завідомо підроблених офіційних документів «дії підсудних виразились: у підробці документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків(розрахункових чеків), їх використанні, вчиненими повторно, у складі організованої групи; у підробленні документів, які видаються чи посвідчуються підприємством за ч.3 ст.28, ч.2 ст.200, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України», а тому суд у контексті оцінки доказів у справі встановив, що укладені договори між позивачем та ПП «Алерт», ПП «Асіст», ПП «Арона Сервіс»не спрямовані на настання реальних наслідків, а складення первинних документів і документів податкової звітності, що містить недостовірну і неповну інформацію суперечать інтересам держави та суспільству, оскільки не може бути оцінено як належні і допустимі докази при виконанні податкового обов'язку (з огляду на відсутність акту виконаних робіт, товарно-супровідних документів, довіреностей, неправильне оформлення податкових накладних з підписами невідомих осіб), що також підтримує і колегія суддів апеляційного суду.

Виходячи з наведеного, позивачем не дотримано, передбачених Законами України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» передумов для формування податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "БМУ-27" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 02.10.2012.