Постанова № 26444178, 15.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1080/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" на рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012 р. у справі № 5019/1080/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів"

про стягнення в сумі 157 726 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" про стягнення коштів в сумі 157 726,70 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.09.2012 року (суддя Трускавецький В.П.) вказаний позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 157726,70 грн., 3154,58 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав на те, що у період з липня по грудень 2011 року ТОВ "Амако Україна" на підставі видаткових накладних здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Лендком Симонів" на загальну суму 157726,70 грн. Проте, в порушення ст.ст. 11, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ТОВ "Лендком Симонів", прийнявши товар та отримавши відповідні товаророзпорядчі документи на нього, його вартість не сплатило, внаслідок чого борг складає 157726,70 грн. За таких обставин, враховуючи, що поставка товарно-матеріальних цінностей для ТОВ "Лендком Симонів" та їх вартість підтверджується зібраними у справі доказами, термін сплати за які настав в силу закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а відтак задоволив позов, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням позивачем вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо неналежного оформлення видаткових накладних. Вказує на те, що акт звірки не свідчить про заборгованість відповідача за спірними операціями. Звертає увагу апеляційного суду також на те, що товар, переданий позивачем був неналежної якості.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що нез'явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності їх представників.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у період з липня по грудень 2011 року ТОВ "Амако Україна" здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей для ТОВ "Лендком Симонів" на загальну суму 157726,70 грн., що підтверджується видатковими накладними: № К-009104/015072 від 04.07.2011 р. - 13145,78 грн., № К-009105/015072 від 04.07.2011р. - 1669,30 грн., № R-000598/015072 від 20.07.2011р. - 3140,40 грн., № R-000599/015072 від 20.07.2011р. - 2581 грн., № R-000686/015072 від 08.08.2011р. - 7916,72 грн., № R-000717/015072 від 15.08.2011р. - 4349,30 грн., № R-000766/015072 від 26.08.2011р. - 4282,12 грн., № R-000797/015072 від 05.09.2011р. - 5027,32 грн., № R-000808/015072 від 07.09.2011р. - 133,63 грн., № R-000848/015072 від 20.09.2011р. - 6873,98 грн., № R-000857/015072 від 23.09.2011р. - 784,78 грн., № R-000865/015072 від 26.09.2011р. - 2878,80 грн., № R-000867/015072 від 27.09.2011р. - 4673,08 грн., № R-000868/015072 від 27.09.2011р. - 1523,52 грн., № R-000878/015072 від 30.09.2011р. - 4722,14 грн., № R-000884/015072 від 30.09.2011р. - 272,10 грн., № R-000915/015072 від 11.10.2011р. - 761,76 грн., №R-000920/015072 від 13.10.2011р. - 881,52 грн., №R-000941/015072 від 19.10.2011р. - 2501,76 грн., №R-000962/015072 від 21.10.2011р. - 5844,41 грн., №R-000971/015072 від 24.10.2011р. - 6639,47 грн., №R-000975/015072 від 24.10.2011р. - 443,52 грн., № R-000981/015072 від 26.10.2011р. - 12604,80 грн., №R-000997/015072 від 31.10.2011р. - 12517,44 грн., №R-001000/015072 від 31.10.2011р. - 887,04 грн., №R-001014/015072 від 02.11.2011р. - 3376,80 грн., №R-001025/015072 від 03.11.2011р. - 1876,32 грн., №R-001027/015072 від 04.11.2011р. - 1059,84 грн., №R-001035/015072 від 07.11.2011р. - 9789,10 грн., №R-001036/015072 від 07.11.2011р. - 693,62 грн., № R-001063/015072 від 11.11.2011р. - 1656,80 грн., №R-001072/015072 від 14.11.2011р. - 1876,32 грн., №R-001075/015072 від 16.11.2011р. - 5123,00 грн., №R-001084/015072 від 21.11.2011р. - 2798,82 грн., №R-001091/015072 від 23.11.2011р. - 720,70 грн., №R-001124/015072 від 07.12.2011р. - 1138,91 грн., №R-001141/015072 від 19.12.2011 р. - 20560,78 грн.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта в частині порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо неналежного оформлення вказаних видаткових накладних, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що вказані первинні документи містять відомості щодо посад та прізвищ, імен, по-батькові осіб, які передали товар та особи, яка отримала товар. При цьому, у вказаних видаткових накладних міститься посилання на довіреності № 45 від 20.07.2011 року, № 56 від 08.08.2011 року, № 70 від 25.08.2011 року, № 73 від 30.08.2011 року, № 97 від 20.09.2011 року, № 123 від 10.10.2011 року, № 131 від 20.10.2011 року, № 140 від 31.10.2011 року, № 152 від 11.11.2011 року, № 174 від 23.11.2011 року та № 190 від 19.12.2011 року, якими Ткачук Д.Ф. та Друзюк В.П. були уповноважені на отримання товару від ТОВ "Амако Україна".

Таким чином, саме належним чином оформленими накладними та довіреностями, що відповідають вимогам Положення про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підписаними з боку уповноважених представників ТОВ "Лендком Симонів" підтверджується факт поставки позивачем товарно-матеріальних цінностей за вказаними видатковими накладними.

Згідно ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Частиною 4 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч.1 ст.205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.1 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, на підставі видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей між ТОВ "Амако Україна" та ТОВ "Лендком Симонів", виникли зобов'язання, які за своїм змістом фактично є укладенням договору поставки.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд вірно встановив, що в порушення ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ТОВ "Лендком Симонів" взяті на себе зобов'язання не виконав, а саме прийнявши товар та отримавши відповідні товаророзпорядчі документи на нього, його вартість в розмірі 157726,70 грн. не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість на вказану суму.

Враховуючи, що сторонами не встановлено строк оплати поставленого товару, суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 530 ЦК України. А отже, виходячи з того, що позивач звертався до відповідача з претензією № 3262 від 25.05.2012 року про сплату заборгованості в розмірі 157726,70 грн. (а.с. 54-55, 56), однак вона залишилась без відповіді та реагування, відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання.

Крім того, як правильно встановлено місцевим господарським судом із копій податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний податковий період з липня 2011 року по грудень 2011 року, відповідач включив до податкового кредиту операції з придбання від ТОВ "Амако Україна" товарів на суму 157726,70 грн.

Оскільки дані операції здійснюються на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення цих операцій, отже включивши їх до податкового кредиту відповідач визнав даний правочин, що виник на підставі саме відповідно оформлених видаткових накладних.

За таких обставин, колегія суддів, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів у відповідності до ст. 43 ГПК України, вважає, що у ТОВ "Лендком Симонів" перед позивачем наявна заборгованість за договором поставки, укладеного у спрощений спосіб, в сумі 157726,70 грн., з огляду на що погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта в частині того, що акт звірки не може бути достатнім доказом підтвердження позовних вимог, оскільки він є бухгалтерським документом, який складається на підставі первинних документів і не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.

У той же час, наявний у матеріалах справи акт звірки оцінений судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами та з огляду на те, що позивач довів свої позовні вимоги належними та допустимими доказами, а саме видатковими накладними за період з 04.07.2011 р. по 19.12.2011 р., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, отже відповідні твердження ТОВ "Лендком Симонів" не заслуговують на увагу та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Твердження апелянта в частині неналежної якості товару отриманого від позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки апелянт не надав суду доказів, того що він відмовився від прийнятого товару, повернув його продавцю або пред'явив вимогу до ТОВ "Амако" у зв'язку з недоліками товару.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012 р. у справі № 5019/1080/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.