Постанова № 26444091, 10.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа № 5015/1632/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого-судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

Процика Т.С.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТзОВ) «Земкомерц»за № 29/8-2 від 29.08.2012 року та Публічного акціонерного товариства (далі -ПАТ) «Марфін Банк»б/н і дати;

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2012 року;

у справі № 5015/1632/12;

за позовом: Приватного підприємства «Лада-Плюс», м. Львів;

до відповідача-1: ТзОВ «Земкомерц», м. Львів;

до відповідача-2: ПАТ «Марфін Банк», м. Іллічівськ Одеської області;

про визнання договорів недійсними та визнання права власності.

за участю представників:

від позивача: Піцикевич В.В. -довіреність б/н від 14.06.2012 року;

від відповідача-1: Максимів Р.Й. -довіреність б/н від 14.06.2012 року;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ПП «Лада-Плюс»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін Банк»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2011р., про визнання недійсним договору іпотеки від 24.05.2011р., в частині передання в іпотеку земельної ділянки, про скасування державного акту серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ «Земкомерц»на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004 та про визнання права власності на зазначену вище земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.08.2012 року у справі № 5015/1632/12 (головуючий суддя Чорній Л.З., судді Артимович В.М., Кітаєва С.Б.) позов ПП «Лада-Плюс»задоволено. Суд прийняв рішення, яким:

- визнав недійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., укладений між ПП «Лада-Плюс»та ТзОВ «Земкомерц», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., зареєстрований в реєстрі за номером 329, на підставі якого відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська.

- визнав право власності ПП «Лада-Плюс»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська.

- визнав незаконним та скасував державний акт серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ «Земкомерц»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська.

- визнав недійсним договір іпотеки від 24.05.2011 року, укладений між ТзОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін банк», що посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., зареєстрований в реєстрі на номером 1374, в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Земкомерц»подало апеляційну скаргу №29/8-2 від 29.08.2012 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2012 року скасувати та припинити провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування державного акту серії ЯЛ № 685926 про право власності ТзОВ «Земкомерц»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, в іншій частині -прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки обставині прийняття позивачем оскаржуваного в межах даної справи договору купівлі-продажу до виконання, що свідчить про його наступне схвалення.

Також, не погоджуючись з рішенням господарського суду ПАТ «Марфін Банк»подало апеляційну скаргу б/н і дати, в якій просило рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач схвалив договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, про що свідчить нотаріально засвідчена згода власника ПП «Лада-Плюс»на надання від імені останнього фінансової поруки за кредитним договором.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2012 року без змін.

Відповідач 2 явку уповноваженого представника у судове засідання, яке відбулось 10.10.2012 року, не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційних скарг був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2011р. між ПП «Лада-Плюс»(продавець) та ТзОВ «Земкомерц»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно умов договору ПП «Лада-Плюс»в особі директора, який діє на підставі протоколу №12 Загальних зборів учасників від 18.09.2008р., Музика Р. В., продало, а ТзОВ «Земкомерц», в особі директора Блажкевича Р.І., який діє на підставі протоколу №4 Загальних зборів учасників від 01.06.2010 р. купило земельну ділянку, що розташована по вул. Київській в с. Малехів Жовківського району, Львівській області, площею 3,5717 га, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №545520, виданого 23.03.2011р. Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області на підставі рішення №31 від 24.01.2011 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462270002000007.

Пунктом 4.7 договору визначено, що згідно ст.334 ЦК України, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. та зареєстровано в реєстрі за №329.

17.05.2011р. ТзОВ «Земкомерц»на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011 року отримано державний акт про право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЛ №685926.

Як встановлено судом, оплата вартості придбаної відповідачем-1 земельної ділянки не здійснювалась.

24.05.2011р. між ТзОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін Банк»укладено договір іпотеки, на підставі якого передано в іпотеку ПАТ «Марфін банк»спірну земельну ділянку. Договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. Договір іпотеки укладено для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р., що укладений між ТзОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін Банк».

Крім того, 24.05.2011р. між ПП «Лада-Плюс» та ПАТ «Марфін Банк» укладено договір поруки №06257-СО, за умовами якого ПП «Лада-Плюс»поручається перед ПАТ «Марфін банк»за виконання ТзОВ «Земкомерц»зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р. Договір поруки №06257-СО підписано директором ПП «Лада-Плюс»Музикою Р.В. та представником ПАТ «Марфін Банк»Ляшенком С.О.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що жодного документу щодо надання згоди на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. власник ПП «Лада-Плюс» Козій В.В. не підписував. Відтак, позивач просить визнати недійсними договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., договір іпотеки від 24.05.2011р., в частині передання в іпотеку земельної ділянки та скасувати державний акт серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ «Земкомерц» на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004 і визнати право власності на зазначену вище земельну ділянку.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч.3 ст.92 ЦК України).

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.145 ЦК України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно із п.п.11 п.6.4.2. cтатуту ПП «Лада-Плюс»(в редакції від 02.09.2010р., що діяла на момент укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки) до виключної компетенції власника підприємства належить надання директору попередньої письмової згоди на укладення від імені підприємства договорів стосовно відчуження земельних ділянок. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. власником ПП «Лада-Плюс»був Козій В.В.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року було витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. рішення власника ПП «Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р., яким вирішено продати ТзОВ «Земкомерц»три земельні ділянки, в тому числі, і спірну земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0004.

Однак, зазначений документ не є належним доказом у справі в розумінні ст. 34 ГПК України, з огляду на наступне.

Позивачем подано до суду висновок судово-почеркознавчої експертизи №2056 від 22.06.2012р. Зазначений висновок було складено на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 29.05.12р. у справі №5015/1410/12. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи виконано підпис від імені Козія В.В. на рішенні засновника (власника) ПП «Лада-Плюс» №17 від 04.05.2011р., яким, зокрема, вирішено продати земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005, що належала на праві власності ПП «Лада-Плюс»саме цією особою, Козієм В.В.?

У висновку експертизи вказано, що підпис від імені Козія В.В. на зазначеному документі виконано не Козієм В.В., а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів Козія В.В.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012р. №4 висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Судом встановлено, що підпис, виконаний від імені Козія В.В., власника ПП «Лада-Плюс»на рішенні власника ПП «Лада-Плюс»від 04.05.2011р. №17 не належить останньому. Жодних інших документів щодо надання згоди власника ПП «Лада-Плюс»на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. суду не надано. Отже, в порушення п. 6.5.1. cтатуту ПП «Лада-Плюс»спірний договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. укладено за відсутності попередньої письмової згоди власника ПП «Лада-Плюс», поза його волею.

Згідно ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3).

Виходячи із змісту ч.1 та ч.3 ст.92 ЦК України за відсутності рішення власника на відчуження земельної ділянки, ПП «Лада-Плюс» не набуло цивільних прав та обов'язків, що виникають з оспорюваного правочину -договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки директор, при здійсненні дій, направлених на укладення оспорюваного правочину, діяв не у відповідності з повноваженнями, визначеними установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Виходячи із змісту вказаної норми, подальше виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки директором позивача, зокрема, підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, подання податкової звітності, тощо, не може розглядатися як схвалення юридичною особою, оскільки такі дії вчинялись директором за межами наданих йому повноважень.

Щодо доводів відповідача-2 про наступне схвалення позивачем спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. шляхом укладення договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із наданого відповідачем договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р., він містить посилання на кредитний договір №28800/OF від 24.05.2011р., який в свою чергу, в п. 4.1. договору містить умови про те, що зобов'язання за кредитним договором забезпечуються іпотекою належної ТзОВ «Земкомерц»земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:03:001:0004 (співпадає з кадастровим номером спірної земельної ділянки).

Однак, договір поруки було підписано тією ж особою, що і оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р., а саме -директором ПП «Лада-Плюс», за відсутності відповідних повноважень. При цьому, відповідно до п. 6.5.1. Статуту ПП «Лада-Плюс»укладення договорів поруки за якими ПП «Лада-Плюс»виступає поручителем, допускається тільки за згодою власника ПП «Лада-Плюс».

В матеріалах справи наявне рішення власника ПП «Лада-Плюс»№19, підпис на якому засвідчено нотаріально 13 липня 2011р., за яким надано згоду виступити ПП «Лада-Плюс»поручителем за виконання зобов'язань ТзОВ «Земкомерц»за кредитним договором, що буде укладено між ТзОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін банк». Однак, договір поруки №06257-СО укладено 24.05.2011р., в той же час, підпис Козія В.В. засвідчено на рішенні власника ПП «Лада-Плюс»№19 лише 13.07.2011р., в засвідчувальному написі нотаріуса вказано, що підпис виконано 13.07.2011р. в присутності нотаріуса. Таким чином, на момент укладення договору поруки №06257-СО не було згоди власника ПП «Лада-Плюс»на укладення цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. При цьому, припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевірити такі повноваження.

Щодо тверджень апелянтів про те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. покупець (ТзОВ «Земкомерц») не знав і не міг знати про наявні обмеження у представництві ПП «Лада-Плюс», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про нотаріат" нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Виходячи з наведених норм законодавства, а також враховуючи надані нотаріусом документи, в тому числі cтатут позивача, нотаріус при посвідченні спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. роз'яснив сторонам договору їхні права та обов'язки, попередив про наслідки вчинених нотаріальних дій, в тому числі, і про обмеження щодо представництва керівником ПП «Лада-Плюс».

Щодо доводів відповідача-1 про те, що за наявності рішення власника ПП «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р. він не міг знати про підробленість підпису власника ПП «Лада-Плюс»слід зазначити наступне.

Рішення власника ПП «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р. не містить істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, зокрема, ціни договору, не містить і вказівки на те, що директор може визначати такі умови на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо cтатут ПП «Лада-Плюс»відносить до виключної компетенції власника підприємства надання попередньої письмової згоди на укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, то належним органом, що може досягти згоди на укладення договору на певних істотних умовах є власник ПП «Лада-Плюс».

Таким чином, ТзОВ «Земкомерц», укладаючи з ПП «Лада-Плюс»договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. не могло не знати про обмеження у представництві ПП «Лада-Плюс»директором, однак, уклало цей договір за відсутності належно оформленого рішення власника про відчуження земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13.05.2011р.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, колегія суддів зазначає наступне наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки наявні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13.05.2011р., суд дійшов висновку, що ТзОВ «Земкомерц»не набуло права власності на спірну земельну ділянку, а отже, не мало права укладати і спірний договір іпотеки.

Таким чином, договір іпотеки суперечить нормам Закону України „Про іпотеку".

Недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки має наслідком недійсність договору іпотеки, оскільки покупець нерухомого майна за недійсним договором не може передати таке майно в іпотеку. Відтак, суд першої інстанції правомірно задоволив позовну вимогу про визнання недійсним договору іпотеки в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська.

Щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що право власності ПП «Лада-Плюс»оспорюється (не визнається) іншими особами, зокрема, відповідачами у справі, суд вважає позовну вимогу про визнання права власності на спірну земельну ділянку правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що оскільки спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки визнаний недійсним, то і позовні вимоги про визнання незаконним та скасування державного акта серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ «Земкомерц»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, що був виданий на підставі недійсного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте місцевим господарським судом із правильним застосуванням матеріальних та процесуальних норм і підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційні скарги ТзОВ «Земкомерц»за № 29/8-2 від 29.08.2012 року та ПАТ «Марфін Банк»б/н і дати скаргу без задоволення.

2. Достягнути з ПАТ «Марфін Банк»в дохід державного бюджету України 7150,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Постанова підписана 12.10.2012 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Процик Т.С.