Ухвала суду № 26433950, 27.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 8906/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Шкіряник» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Шкіряник» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Шкіряник» 22.11.2010 року звернулося в суд з позовом до Долинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172320/0 від 20.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та податкового повідомлення-рішення №0000162320/0 від 20.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість і за штрафними санкціями.

Слід зазначити, що 22.12.2010 року з метою захисту інтересів держави на підставі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч.2 ст.60 КАС України до участі у розгляді даної справи вступила прокуратура Івано-Франківської області.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем згідно оскаржуваних рішень безпідставно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування. Вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття висновків, що викладені в акті перевірки. Операції з придбання позивачем товару пов'язані виключно із веденням господарської діяльності, доказів недійсності господарських операцій відповідачем не наведено, а тому відсутні правові підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000172320/0 від 20.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1525787 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000162320/0 від 20.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 362281 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 72456 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В основному покликається на обставини подібно викладені як у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в результаті проведеної Долинською ОДПІ позапланової виїзної перевірки ВАТ «Шкіряник» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу продажу з червня 2010 року по серпень 2010 року складено акт від 18.10.2010 року №2749/234/22173327, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року на 843 703 грн. та за серпень 2010 року на 682 084 грн., а також завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) на 1 169 565 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 362 281 грн.

За наслідками перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.10.2010 року № 0000172320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 843 703 грн. за липень 2010 року та на 682 084 грн. за серпень 2010 року;

№0000162320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 362 281 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 72 456 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування ПДВ з бюджету включали до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені по господарських операціях з контрагентами - ТзОВ «Метвторпром», ТзОВ «Газторг України», ТзОВ «Югукрбізнес», ТзОВ «Луксор», ТзОВ «Ледер-Плюс», ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія», ТзОВ «Бігор», стосовно яких виникають сумніви щодо джерела походження товару, його об'єму та обсягів поставки, оскільки в ході проведення зустрічних перевірок по ланцюгу продажу не вдалося встановити місцезнаходження даних контрагентів позивача, провести перевірку їхньої господарської діяльності та встановити декларування доходів, так як останні не звітуються до органів ДПС.

Так, за наслідками перевірки правильності формування позивачем податкового кредиту за червень, липень, серпень 2010 року податковим органом виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів - ТзОВ «Метвторпром», ТзОВ «Газторг Україна», ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія», внаслідок чого ВАТ «Шкіряник» задекларовано податкового кредиту відповідно до вказаних періодів на 203045,34 грн., на 424483,43 грн., на 95052,80 грн. більше, ніж податкового зобов'язання, задекларованого даними підприємствами за ці місяці відповідно. Крім того, ТзОВ «Метвторпром» декларацію з ПДВ не подавало за червень, липень, серпень 2010 року, ТзОВ «Газторг Україна» - за травень, червень, липень, серпень 2010 року, ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія» - за червень 2010 року, ТзОВ «Югукрбізнес» - за липень, серпень 2010 року,.

При винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковий орган виходив з того, що ряд контрагентів позивача, які задіяні у першому ланцюгу постачання товарів відносяться до так званих «сумнівних» платників. Так, за результатами зустрічної перевірки ТзОВ «Луксор», залученого до схеми постачання природнього газу у першій ланці, ДПІ у Печерському районі м.Києва складено акт 20.09.2010 року №5206/23-1 1/31991982 про неможливість проведення перевірки, оскільки ТзОВ «Луксор» за юридичною адресою не знаходиться. ТзОВ «Бігор», основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, насінням та кормів для тварин, згідно відповіді від 04.10.2010 року № 2798/7/23-012 ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя за запитом Долинської ОДПІ було здійснено вихід на фактичну та юридичну адресу підприємства та було складено акт про відсутність останнього за місцем реєстрації. Крім того, остання декларація з ПДВ подана ТзОВ «Бігор » за березень 2010 року, згідно розрахунку комунального податку чисельність працюючих у даному товаристві становить 0 осіб. Стосовно ТзОВ «Ледер - Плюс», то декларації по податку на додану вартість за травень, червень 2010 року визнані недійсними, за липень та серпень 2010 року взагалі не подані, декларація по податку на прибуток подана лише за 1-й квартал 2010 року, згідно розрахунку комунального податку чисельність працюючих у даному товаристві становить 1 особу. Щодо ТзОВ «Югукрбізнес», то декларацію з ПДВ за червень 2010 року визнано недійсною, валовий дохід підприємства згідно декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року становить 210750 грн., згідно розрахунків комунального податку кількість працюючих - 0 осіб.

Беручи до уваги вищевикладене, випливає, що підприємства - постачальники апелянта не звітуються до органів ДПС, число працюючих згідно розрахунків комунального податку становить 0 або 1 чол., юридичні особи не знаходяться за юридичною адресою, відсутні транспортні засоби на вказаних підприємствах. Крім того, не встановлено факту сплати податку на додану вартість вказаними постачальниками до бюджету.

Частиною 2 ст. 689 ЦК України встановлено, що для покупця обов'язок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Слід зазначити, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом, що підтверджує поставку товару є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363. Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків для перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, згідно з додатком 20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні шкури і хутрова сировина, невироблені шкури і шкурки домашніх, диких і морських тварин, напівфабрикати відносяться до переліку продуктів та сировини, на які при транспортування у межах держави видається ветеринарне свідоцтво.

Відповідно до п.3.2 Порядку видачі ветеринарних свідоцтв, затверджених наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 року № 85 при відправленні товарів чи переміщенні тварин автомобільним транспортом ветеринарний документ передається водію як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його одержувачу в пункті призначення.

Варто наголосити, що до перевірки позивачем не надано копій товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт переміщення товару від контрагентів безпосередньо до апелянта, також не надано актів приймання - передачі вказаної сировини та ветеринарних свідоцтв.

Із матеріалів справи вбачається, що на вимогу суду першої інстанції представником позивача надано лише товарно-транспортні накладні від ТзОВ «Ледер-Плюс», які заповнені неналежним чином. Отже, наведене вище вказує на сумнівність походження джерела товару та відповідно безтоварність вказаних операцій.

Відтак, перелік підстав відшкодування податку на додану вартість є необхідним, але не вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ОДПІ виходила з того, що операції по поставці апелянту шкір ВРХ та газу природного по своїй суті є безтоварними, оскільки відсутні документи, які б підтверджували поставку вказаних товарів; підприємства-постачальники, які постачали товар позивачу не сплачували до бюджету податок на додану вартість, що підтверджується даними наведеними вище.

У разі не встановлення при проведенні перевірки такого юридичного факту як сплата податку до бюджету, визначення податкового зобов'язання є обґрунтованим, незважаючи на наявність у платника податку - позивача у справі, доказів сплати продавцю ПДВ у вартості товару та належно оформлених податкових накладних.

Виходячи з припису пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування цього податку згідно з Законом.

Тобто, однією з обов'язкових підстав для виникнення права на податковий кредит є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку на додану вартість до бюджету.

Тому, слід погодитися із висновками суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0000172320/0 від 20.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1525787 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000162320/0 від 20.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 362281 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 72456 грн.

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Шкіряник» залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року по справі № 2а-4129/10/0970, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик