Постанова № 26433262, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4413/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003»-Приліпи Максима Михайловича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, на його думку, безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року у розмірі 113061,00 грн. за наслідками операцій з контрагентами ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком». Вважає, що податковий кредит було сформовано ним на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, отже мали належний обсяг діє- та правоздатності. Посилання в акті перевірки на нікчемність правочинів, укладених з вказаними контрагентами, з огляду на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, на переконання позивача, є необґрунтованим, оскільки справа порушена не відносно посадових осіб позивача. До того ж, наявність дійсного або підставного директора чи засновника контрагента не має значення для нарахування та сплати податкових зобов'язань та не впливає на діяльність підприємства в цілому. Також позивач вказував на те, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання контрагентами своїх податкових зобов'язань. З цих підстав вважав податкове повідомлення-рішення № 0000892302 від 19.03.2012 року таким, що прийняте з порушенням порядку встановленого законодавством України, без дотримання принципів обґрунтованості, розсудливості та просив його скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003»-Приліпи Максима Михайловича подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про задоволення даного позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

У період з 08.02.2012 року по 21.02.2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тріада 2003»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт Голд»за період з 01.03.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 77/1-23-70-32302926 від 28.02.2012 року, за змістом якого під час перевірки було встановлено, що відповідно до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на рівні ДПА України за період з 01.03.2009 року по 31.03.2011 року перевіркою ТОВ «Тріада 2003»не встановлено взаємовідносин з ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Трейд - Фокс».

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Тріада 2003»віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ у перевіряємому періоді суми податку на додану вартість, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь зазначених вище контрагентів.

Відповідно до вказаного акту перевірки висновок про сумнівність господарських операцій податковим органом було зроблено відносно наступних контрагентів позивача: ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком».

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 113061,00 грн., стали наступні обставини: встановлена безтоварність операцій внаслідок порушення СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва кримінальної справи № 73-207 по факту фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності відносно ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт Голд», за фактом умисного ухилення від сплати податків, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України; відомості протоколів допиту свідків, за якими особи, зазначені засновниками ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком»не причетні до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств; анулювання свідоцтва ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком»платника податку на додану вартість; встановлення відсутності матеріальних та трудових ресурсів (складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, тощо) для здійснення фінансово-господарської діяльності у ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком»; відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Профінком».

Враховуючи наведене податковий орган прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених договорах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у наведених підприємств створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а відтак, носять фіктивний характер.

За таких обставин, відповідач прийшов до висновку, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»в порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, а тому позивачем було неправомірно сформовано податковий кредиту з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010року та січень, лютий 2011 року на загальну суму 113061,00 грн., чим порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та у відповідності до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до позивача, у зв'язку з порушенням наведених вище норм, здійснено нарахування штрафних санкцій у сумі 19897,00 грн.

19 березня 2012 року на підставі висновків вказаного акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892307, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 132958,00 грн., в тому числі основного платежу у розмірі 113061,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19897,00 грн.

Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивачем суду не надано.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні підстави, встановлені податковим законодавством України, для виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ «Профінком»(постачальник) та ТОВ «Тріада 2003»(покупець) було укладено договір поставки № 0501-т від 05.01.2011 року. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцеві товар, визначений у видаткових накладних, а покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором прийняти та оплатити визначений товар.

Позивачем на виконання умов вказаного договору були отримані від ТОВ «Профінком»видаткові накладні. Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофрокартону та дерев'яних піддонів.

Суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Профінком», було віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року у загальному розмірі 33000,00 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Екобудтехнолоджи»правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних. Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофрокартону.

Суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Екобудтехнолоджи», було віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року у загальному розмірі 8580,80 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Профіткомпані»правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних. Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофрокартону.

Суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Профіткомпані», було віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року у загальному розмірі 6479,55 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Прістекс ЛТД»правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних.

Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофроящиків, гофрокартону, гофропрокладок та дерев'яних піддонів.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем надано суду копії банківських виписок з рахунку позивача. Як встановлено перевіркою, станом на кінець періоду, що перевіряється, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках позивача з ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»відсутня.

Вважаючи, що ним були дотримані всі умови, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України для формування податкового кредиту, позивач відобразив у податковому обліку господарські операції, здійснені з ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД».

Суд першої інстанції визнав такі дії позивача неправомірними.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та зауважує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Саме такими відомостями керувався позивач у процесі договірних відносин з контрагентами.

Колегією суддів встановлено, що на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

За таких обставин колегія суддів вважає, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Правова позиція з даного питання висловлена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», за змістом якого не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

При цьому колегією суддів встановлено , що відповідачем не було надано доказів обізнаності позивача про можливі факти порушень з боку його контрагентів.

Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів. Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. Він не має права витребовувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме здійснювалась поставка товарів, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 року № К/9991/81953/11, за змістом якої покупець товару не відповідає за дії продавця (юридичної особи яка знаходиться у податковому ланцюгу), у тому числі за ухилення від сплати податку, в разі фактичного здійснення господарської операції та зазначає, що дії продавця не впливають на формування податкового кредиту покупцем.

Отже, колегія суддів вважає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності, що і було доведено позивачем під час судового розгляду.

Вказане, на думку колегії суддів, спростовує твердження суду першої інстанції про безтоварність операцій позивача з контрагентами.

Відтак, доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки законодавчо визначені підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит з ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту, відсутні.

Також колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції помилково прийняв до уваги посилання відповідача на порушення кримінальної справи № 73-2073 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 205, 212 КК України, оскільки вказана справа порушена не по факту спільної діяльності позивача та його контрагентів. Порушення кримінальної справи відносно особи не є доказом її вини у вчиненні злочину, оскільки відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не виконав вимог ст. 71 КАС України щодо обов'язку доказування спірного рішення, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга у зв'язку з вищевикладеним є такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції -скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003» -Приліпи Максима Михайловича -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2012 року -скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000892302 від 19 березня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.