Постанова № 26430159, 10.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р. № 2а-4918/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря -Якимець О.І.,

за участю представника позивача Демчук І.Д., представника відповідача

Томашівського О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир»до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світовир»звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2012 р. № 0000502320/3398.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновки перевірки не грунтуються на нормах чинного законодавства не відповідають фактичним обставинам, матеріалам фінансово господарської діяльності підприємства, документам бухгалтерського та податкового обліку. Під час проведення перевірки Товариство надало ДПІ оригінали усіх первинних документів, що підписувалися посадовими особами підприємств, на підставі яких формувався бухгалтерський облік та визначались валовий дохід, валові витрати, для визначення суми чистого прибутку та відповідно сплати податку на прибуток, податку на додану вартість до державного бюджету України, жодних зауважень до оформлення вказаних документів у працівників органів ДПС не виникло. Вважає, що оскільки позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат, витрат за придбані товари, роботи і послуги, та правомірно сформовано податковий кредит у перевіреному періоді, тому у податкового органу були відсутні правові підстави щодо висновку про порушенням підприємством вимог Податкового кодексу України щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що перевіркою встановлено факт заниження ТзОВ «Світовир»податку на додану вартість в сумі 29 509,18 грн. за рахунок відображення у деклараціях податкових зобов'язань з податку на додану вартість по контрагенту ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», відповідно до виписаних податкових накладних. Такий висновок податкового органу грунтується на висновках акту перевірки ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року Ленінської МДПІ в м. Луганську, яким встановлено, що ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»не знаходиться за податковою адресою, не має у власності об'єктів нерухомості, транспортних засобів, відсутні працівники. Наведене свідчить про нікчемність укладених правочинів, в тому числі і з ТзОВ «Світовир». Вважає висновки Акта перевірки позивача підставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що не підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні у відповідності до ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача -Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світовир»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 22.07.2002 року, 05.08.2002 року взяте на облік в органах державної податкової служби. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.08.2002 року № 18076060 є платником податку на додану вартість.

На підставі п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України) Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ) проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир»(далі-Товариство) з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України -завищено податковий кредит в сумі 29 509,18 грн. в т.ч. по періодах за січень 2011 року на суму 1 166,67 грн., за лютий 2011 р. на суму 3 325,20 грн., за березень 2011 рку на суму 25 017,31 грн., що викладено в Акті перевірки від 06.02.2012 року № 71/23-2/32053692.

У результаті встановлених порушень ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення від 16.02.2012 р. № 0000502320/3398, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29 510,00 грн. (в т. ч. основний платіж 29 509,00 грн. та штрафні санкції 1,00 грн.)

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку та за результатами розгляду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»та ТзОВ «Світовир»укладено ряд договорів, а саме: договір № 050111/1 від 05.01.2011 р. про надання проекту на реконструкцію та капітальний ремонт адміністративного будинку РЕМ м. Славута Хмельницької області; договір № 1502/1 від 15.02.2011 р. про надання послуг електропостачання комплексу технологічно-офісних, складських приміщень котельні та башти зв'язку ЛФ ЗАТ «Київстар ДжЕсЕм»з демонтажем існуючих будівель за адресою: м. Львів, вул. Городоцька 226; договір № 0403/1 від 04.03.2011 р. про надання послуг з розробки конструктиву універсальної шафи для розміщення електрообладнання; договір № 0103/1 від 01.03.2011 р. про надання послуг з приєднання до електричних мереж житлових будинків ТзОВ «Розділспецбуд»за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 50/1; договір № 2302/1 від 23.02.2011 р. про надання послуг з влаштування поквартального та загально будинкового обліку, внутрішнього електропостачання житлових будинків ТзОВ «Розділспецбуд» за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 50/1.

На підтвердження виконання вказаних договорів Товариством представлено акти виконаних робіт: від 31.12.2011 р. № 31/01-06, від 28.02.2011 р. № 28/02-09, від 14.03.2011 р. № 14/03-09, від 14.03.2011 р. № 14/03-07 та податкові накладні: № 98 від 31.01.2011 р. на загальну суму 7 000,00 грн. (в т.ч ПДВ 1 166,67 грн.), № 1415 від 28.02.2011 р. на загальну суму 19 951,20 грн. (в т.ч ПДВ 3 325,20 грн.), № 183 від 14.03.2011 р. на загальну суму 88 103,87 грн. (в т.ч ПДВ 14 683,98 грн.), № 182 від 14.03.2011 р. на загальну суму 15 000,00 грн. (в т.ч ПДВ 2 500,00 грн.).

Розрахунки за надані послуги проведено в повному обсязі через розрахунковий рахунок, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по контрагенту ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Суми податку на додану вартість за податковими накладними № 98 від 31.01.2011 р., № 1415 від 28.02.2011 р., № 183 від 14.03.2011 р., № 182 від 14.03.2011 р. включено Товариством до складу податкового кредиту в сумі 29 509,18 грн. в т.ч. по періодах за січень 2011 року на суму 1 166,67 грн., за лютий 2011 р. на суму 3 325,20 грн., за березень 2011 рку на суму 25 017,31 грн.

В ході проведення позапланової перевірки Товариства ДПІ використано матеріали перевірки ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567.

Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 встановлено нікчемність правочинів, укладених ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»внаслідок неможливості фактичного здійснення господарської діяльності через відсутність майна, матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій. Встановлено, що товариство не знаходиться за зареєстрованим місцем знаходження, документації для перевірки не надало.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мін'юсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі -Положення).

Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа № 21-47а10.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Також суд зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по справі №2а-10972/11/1270 задоволено позов ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»до Ленінської МДПІ у м. Луганську та визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту №803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року»від 11.11.2011 року. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.11.2011р по справі №2а-10972/11/1270 заборонено Ленінській МДПІ у м. Луганськ вносити до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»інформацію про результати перевірки ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»оформленої актом перевірки №803/23-35554567 від 11.11.2011 року, в тому числі щодо завищення ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 135 458 597 грн. та податкового кредиту по ПДВ в сумі 122 846 285грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі №2а-10972/11/1270 апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року року без змін.

Правомірність включення ТзОВ «Світовир»до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на виконання господарських зобов'язань із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», як і факт реального здійснення сторонами господарського зобов'язання (отримання позивачем послуг), підтверджується належними первинними документами, які відповідають вимогам законодавства (податкові накладні), відображенням позивачем придбаних товарів в бухгалтерському обліку, а також фактами використання товарів у власній господарській діяльності.

Так, товари (роботи, послуги), зокрема, проект на реконструкцію та капітальний ремонт адміністративного будинку РЕМ м. Славута Хмельницької області; послуги по електропостачанню комплексу технологічно-офісних, складських приміщень котельні та башти зв'язку ЛФ ЗАТ «Київстар ДжЕсЕм»з демонтажем існуючих будівель за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 226; послуги з розробки конструктиву універсальної шафи для розміщення електрообладнання; послуги з приєднання до електричних мереж житлових будинків ТзОВ «Розділспецбуд»за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 50/1; послуги з влаштування поквартального та загальнобудинкового обліку, внутрішнього електропостачання житлових будинків ТзОВ «Розділспецбуд»за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 50/1, що були придбані ТзОВ «Світовир»у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»в подальшому були продані замовникам позивача: ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт», ТзОВ «Електрім-2000», що підтверджується укладеними договорами підряду між ТзОВ «Світовир»та ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт», між ТзОВ «Світовир»та ТзОВ «Електрім-2000», податковими накладними, розрахунками за виконані роботи.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, понесені витрати згідно спірних правочинів укладених Товариством та його контрагентами, знайшли своє відображення у валових витратах, сформованих Товариством, проте ДПІ не здійснено донарахувань по податку на прибуток за спірними угодами.

Щодо доводів відповідача про нікчемність договорів, укладених позивачем із зазначеним контрагентом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не потрібно.

Враховуючи викладене, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним, судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів з позовами на підставі частини 1 статті 208 Господарського кодексу України про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Висновок суду відносно нікчемності правочину має бути викладений в мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Для стягнення вказаних санкцій необхідною умовою являється наявність наміру на укладення (здійснення) договору з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Якщо існування такої мети не доведене і відсутні підстави вважати угоду нікчемною, то відсутні підстави для задоволення позову в частині застосування санкцій, встановлених за здійснення правочину з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Отже, органи державної податкової служби можуть звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений в мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідачем не доведено, що угоди, укладені позивачем із його контрагентом, є такими, що порушують публічний порядок, або були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто є нікчемними. Також судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угод невідповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за результатами виконання зазначених угод.

Судом встановлено, що всі податкові накладні отримані позивачем від ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»оформлені у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені ПК України.

Проте, висновки акта перевірки від 06.02.2012 року № 71/23-2/32053692 Товариства щодо встановлених порушень не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, які б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем податкового кредиту.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача, був зареєстрований у встановленому порядку, не був виключений з ЄДРПОУ, перебував на обліку в органах державної податкової служби та був зареєстрований як платник податку на додану вартість, здійснював свою діяльність відповідно до чинного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення -рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир»295,09 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 16.02.2012 р. № 0000502320/3398.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» 295,09 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 15.10.2012 року.

Суддя Журомська М.В.