Постанова № 26430126, 09.10.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09.10.2012 р. Справа № 2а-4942/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва,

до

приватного підприємства "Корсар-А",

про

стягнення заборгованості в сумі 173,83 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 173,88 грн.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином.

Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою поштової організації "Неповна адреса".

Згідно витягу з ЄДРПОУ, адреса відповідача: вул. Крилова, 54, м. Миколаїв, 54040.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської мііської ради та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Нормами ст. 106 ч. 3 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі –Закон) та п. 5 пп. 7 Положення про Пенсійний фонд України передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно п. 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій нарахованих та/ або не сплачених у період до 01 січня 2011 року здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абз. 3 п.16 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон №1058) погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується на фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Станом на 24 вересня 2012 року відповідач має заборгованість по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, грудень 2003 року, у сумі 81,84 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунками зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, грудень 2003 рік, розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2004 рік та карткою особового рахунку відповідача.

За неподання розрахунку у строки, визначені законодавством, до відповідача була застосована штрафна санкція на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що підтверджується рішенням про застосування штрафних санкцій № 59/04-0583 від 05 лютого 2003 року, яке було вручено 17 березня 2003 року шляхом розміщення на дошці податкових оголошень відповідно до положень п.п. 6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ, що підтверджується листом Державної податкової інспекції від 21 березня 2003 року № 1556/10/262/24-115.

Станом на 24 вересня 2012 року заборгованість по штрафній санкції у сумі 88,16 грн. не погашена, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників.

Відповідач має заборгованість по сплаті пені у сумі 3,83 грн., яка визначалась відповідно до ст.16 Закону № 2181-ІІІ (в редакції, яка була чинна на дату виникнення зобов'язання), згідно якої після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового збору нараховується пеня. Згідно підпункту 11.2.6. пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

На виконання ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, відповідачу направлялась вимога про сплату боргу станом на 01 серпня 2012 року, що підтверджується корінцем вимоги про сплату боргу № Ю-1318 від 02 серпня 2012 року. Поштовий конверт, направлений на юридичну адресу, вказану у довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто на адресу УПФУ з відміткою «неповна адреса».

Враховуючи положення п.2 ст. 106 КАС України, зазначені документи є доказами, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, загальна сума боргу приватного підприємства "Корсар-А" за період з 27 березня 2003 року по 22 березня 2004 року становить 173,83 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94 ч. 4, 98, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Корсар-А" (код ЄДРПОУ 32188837) на користь Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва заборгованість у сумі 173,83 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя І. А. Устинов