Ухвала суду № 26423625, 13.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. Справа № 6987/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрій В.М., Затолочний В.С.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року в справі за позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2007 року ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» звернулося в суд першої інстанції із позовною заявою до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000472303/0 від 31.08.2009 року.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що висновок ДПІ про неправильне формування податкового кредиту, а саме його завищення з ПДВ на суму 144 895 грн., у зв'язку з невірним зазначенням індивідуального податкового номера покупця в накладних, є необгрунтованим та безпідставним. Позивач вважає, що недолік в заповненні податкових накладних (невірно зазначений індивідуальний податковий номер покупця - позивача у справі) не робить податкові накладні недійсними, на їх підставі можливо ідентифікувати як покупця, так і контрагента, достовірно визначити господарські операції, їх суми та суми ПДВ, сплачені позивачем за даними операціями. Вважає, що прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 року підлягає визнанню нечинним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області № 0000472303/0 від 31 серпня 2009 року.

Не погодившись із постановою її оскаржила ДПІ у Стрийському районі Львівської області, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт по справі просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вказують на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення не було враховано, що в порушення пп.7.2.1, п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» віднесено до складу податкового кредиту в вересні місяці 2008р. податок на додану вартість в сумі 144 895,00 грн., (Д-т pax 641 - К-т рах.631) згідно податкових накладних №578 від 16.09.08р. на суму ПДВ 1885 грн., №583 від 17.09.08р. на суму ПДВ 1885 грн., №633 від 25.09.08р. на суму ПДВ 1885 грн., №635 від 25.09.08р. на суму ПДВ 139240 грн. виданих продавцем - ТзОВ «Камелор» (код 34681900), в яких вказаний індивідуальний податковий номер, який не відповідає індивідуальному податковому номеру покупця.

Зазначають, що Законом встановлені імперативні норми які зобов'язують платника, у якого є неналежно оформлена податкова накладна, вчинити дії у відповідності до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР. Лише після виконання вищевказаної норми Закону, платник має право на віднесення даних сум за податковою накладною до податкового кредиту.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін по справі, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Стрийському районі Львівської області проведено виїзну перевірку ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009p. валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., про що складено акт № 1385/23-3/20770332 від 07.08.2009 р.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 р. №000472303/0 від 31.08.2009 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку па додану вартість на суму 17 343,00 грн. (в т.ч. 144 895,00 грн. - основний платіж, 72 448. 00 грн. - штрафна санкція).

Під час перевірки відповідачем по справі було встановлено, що 27.08.2008р. між ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» (Покупець) та ТзОВ «Камелор» було укладено договір поставки №6080827 (Постачальник), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору; найменування товару сталеве литво (балка надресорна без скользуна, балка надресорна, рама бокова, автозчеп СА-3, тяговий хомут) п.1.2.

Відповідно до п.5.3 Договору Постачальник поставляє товар залізничним транспортом за реквізитами покупця. Залізничний тариф, сплачений Постачальником, відшкодовується Покупцем Постачальником на підставі залізничних накладних на транспортування товару по цьому договорі.

Відповідно до п.7.2 Договору «Покупець здійснює 100% оплату попередню оплату згідно виставленого рахунку Постачальником...». Днем отримання товару вважається дата підписання накладної на приймання продукції (при прийманні продукції за адресою ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод», м.Кременчук, вул. Приходька, 141) або дата на товарно-транспортній накладній перевізника належним чином заповнена Покупаєм.

Як видно із матеріалів справи, на виконання укладеного Договору виписано: залізничну накладну № 44642972 за якою сплачено залізничний тариф в сумі 9 425.00 грн. На підставі рахунка-фактури № СФ-000939 від 16.09.09 р. та акту здачі-приймання робіт № ОУ-0000087 від 16.09.08р. позивачем по справі відшкодовано 11 310,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 885,00 грн. (податкова накладна № 578 від 16.09.2008р. на суму 1 885,00 грн.); залізничну накладну №44642976 за якою сплачено залізничний тариф в сумі 9 425,00 грн. На підставі рахунка-фактури №000940 від 17.09.2009р. та акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000088 від 17.09.2008р. позивачем відшкодовано 11 310, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 885.00 грн. (податкова накладна №583 від 17.09.2008р. на суму 1 885,00 грн.); залізничну накладну №44643030 за якою сплачено залізничний тариф в сумі 9 425,00 грн. На підставі рахунка-фактури №000997 від 25.09.09р. та акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000108 від 25.09.2008р. позивачем по справі відшкодовано 11 310, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 885.00 грн. (податкова накладна №633 від 25.09.2008 р. на суму 1885.00 грн.).

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що покупець отримав товар на умовах самовивозу за видатковою накладною №РН-0000491 від 30.09.2008р. на суму 835 440, 00 грн., в т.ч. ПДВ 139 240 грн. (податкова накладна №635 від 25.09.2008р. на суму ПДВ 139 240 грн.).

Оплата вартості отриманих запчастин та відшкодування залізничного тарифу здійснювалась на умовах 100 % попередньої оплати за платіжними дорученнями №5813, №6068, №6153.

З акту перевірки вбачається, що відповідач по справі оцінюючи цю господарську операцію зазначив, що ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» за перевірений період занизило податок на додану вартість на суму 144 895.00 грн., в т.ч. за вересень 2008р. на суму 144 895,00 грн., де правовою підставою для такого висновку стало порушення, на думку відповідача по справі, платником податку вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» віднесено до складу податкового кредиту 144 895.00 грн., згідно податкових накладних №578 від 16.09.2008р. на суму ПДВ - 1 885 грн., №583 від 17.09.2008р. на суму ПДВ -1 885 грн., №633 від 25.09.2008р. на суму ПДВ - 1 885 грн., № 635 від 25.09.2008р. на суму ПДВ -139 240 грн., виданих продавцем - ТзОВ «Камелор», в яких вказаний індивідуальний податковий номер покупця - 207733131 10, який не відповідає дійсному індивідуальному порядковому номеру покупця, а тому ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» не мало право відносити до складу податкового кредиту у вересні 2008р. 144 895. 00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладі № 578 від 16.09.2008р., № 583 від 17.09.2008р., №633 від 25.09.2008р., №635 від 25.09.2008р. містять усі реквізити, визначені законом, проте, в графі індивідуальний податковий номер покупця замість номеру «207703313110» зазначений номер «207733131 10», тобто пропущена п'ята цифра «0».

За таких обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що якщо податкова накладна містить усі реквізити, визначені в підпункті 7.2.1 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», але продавцем при її заповнені допущена описка, котра жодним чином не впливає на розмір податкового кредиту, покупець товарів (робіт, послуг) не повинен втрачати право на включення до податкового кредиту видатків по сплаті податку на додану вартість.

У відповідності до п.7.2.1., 7.2.3, 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Положенням пункту 5 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»№ 165 від 30.05.1997 визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Інших підстав та обставин для недійсності податкової накладної законодавством України не встановлено.

Як видно із матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що платник податку включив до складу податкового кредиту витрати, підтверджені податковими накладаними, які були пред'явлені податковому органу під час перевірки: податкову накладну видала особа, зареєстрована як платник ПДВ у встановленому порядку - ТзОВ «Камелор»; реальність господарських операцій підтверджується первинними документами встановленої форми, зокрема договором поставки № 6080827 від 27.08.2008р. з специфікаціями, накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийнаття робіт, видатковими накладними та платіжними дорученнями; наявні у платника податку та надані для огляду на час перевірки податкового органу податкові накладні підтверджують факт сплати податку на додану вартість у складі ціни придбаних основних засобів; сума податку на додану вартість реально надійшла до державного бюджету.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкова накладна повинна бути оформлена з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема, невірно зазначений індивідуальний податковий номер покупця, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість при формуванні позивачем податкового кредиту.

Недотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених ним витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абзацом 2 п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову та необхідності скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі №2а-6602/09 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя В.С. Затолочний

Повний текст виготовлений 18.09.2012 року.