Ухвала суду № 26422945, 03.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4317/2011

Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Фірма «Світал»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Фірма «Світал»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2011 року співробітниками ДПА в Одеській області було проведено фактичну перевірку належної ПП автозаправної станції №1, розташованої на 412 км автодороги Київ-Одеса, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 07.02.2011 року №123/15/32/23/24772440, в якому встановлені порушення вимог п. 1, 10, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями). На підставі цього акту перевірки ДПІ в Малиновському районі м. Одеси було прийнято рішення №0000372340 від 25.02.2011 року про застосування до ПП штрафних санкцій на суму 54742,04 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням вважаючи, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам та вимогам закону. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач просив скасувати спірне рішення ДПІ в частині застосування до ПП штрафних санкцій в розмірі 54741,04 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі з підстав безпідставності та необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року адміністративний позов ПП «Фірма «Світал»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25 лютого 2011 року №0000372340 в частині нарахування ПП «Фірма «Світал»суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54741,04 грн.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулось з апеляційною скаргою на вказану постанову. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Фірма «Світал»в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ПП - позивач зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 07.05.1997 року, а одним з видів підприємницької діяльності ПП є оптова та роздрібна торгівля пальним.

07.02.2011 року співробітниками ДПА було проведено фактичну перевірку належної ПП автозаправної станції №1, розташованої на 412 км автодороги Київ-Одеса. За результатами цієї перевірки ДПА був складений акт від 07.02.2011 року №123/15/32/23/24772440, яким встановлені порушення вимог п.п.1, 10, 11, 12, 13 ст.3 Закону про РРО, що виразилося у незабезпеченні відповідності готівки на місці проведення розрахунків на суму 2.42 грн., проведення розрахункових операцій без використання РРО на суму в розмірі 1453,7 грн., не зберігання контрольних стрічок протягом трьох років в кількості 284 шт., порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму в розмірі 3187,52 грн., проведення розрахункових операцій через РРО Ф№1552004446 без використання режиму попереднього програмування найменування товарів.

Згідно п.п.1,5,6 ст.17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну; - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно ст.20 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначених норм, за виявлені в ході перевірки порушення, ДПІ було прийнято рішення від 25.02.2011 року №0000372340 року про застосування до ПП штрафних санкцій на суму 54742,04 грн..

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки щодо наявності зазначених в акті перевірки порушень п.п.1, 10, 11, 12 ст.3 Закону про РРО є безпідставними, спірне рішення а протиправним.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; - проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; - вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до

законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

З акту перевірки вбачається, що в ході її здійснення був встановлений факт не зберігання контрольних стрічок протягом трьох років в кількості 284 шт. за період з 29.04.2010 року по 06.02.2011 року. З аналізу п.5 ст.17 Закону про РРО вбачається, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується штрафна санкція десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у випадку не роздрукування контрольні стрічки, якщо існує технічна можливість роздрукувати таку стрічку, або за не зберігання роздрукованої контрольної стрічки.

Згідно ст.2 цього Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Електронний контрольно-касовий апарат - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем використовується реєстратор розрахункових операцій типу Міні-500 Ф№1552004446, який зареєстрований у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, тобто відповідає вимогам нормативних актів України і дозволений для застосування у сфері, визначеній Законом про РРО, але за своїми технічними характеристиками не передбачає роздрукування фіскальної контрольної стрічки.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що ДПІ необґрунтовано застосовані штрафні санкції за не зберігання контрольних стрічок у кількості 284 шт. за період з 29.04.2010 року по 06.02.2011 року на загальну суму 48280 грн. При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що усі фіскальні звітні чеки за вказаний період були внесені ПП до книги обліку розрахункових операцій.

Судова колегія встановила, що 04.01.2011 року між ТОВ та СФГ «Весна, ПСГ «Україна», ТОВ «НИК», Іванівською районною лікарнею та Іванівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини були укладені договори, відповідно до яких ПП (Постачальник) зобов'язується поставити СФГ «Весна, ПСГ «Україна», ТОВ «НИК», Іванівській районній лікарні та Іванівській районній державній лікарні ветеринарної медицини (Споживачам) нафтопродукти за бланками відомостей, а останні зобов'язувалися оплатити цей товар. За умовами цих договорів Споживачі здійснюють безготівкову оплату нафтопродуктів на рахунок ПП, після чого Споживачі мають право на самовивезення цих нафтопродуктів з АЗС.

Таким чином, кошти у розмірі 2081,95 грн., зазначені в акті перевірки, як не проведені через РРО, були отримані ТОВ у безготівковому порядку до проведення перевірки, а виявлені в ході перевірки відомості на відпуск палива на зазначену суму підтверджують лише обсяг видачі нафтопродуктів, які на момент їх видачі належали СФГ «Весна, ПСГ «Україна», ТОВ «НИК», Іванівській районній лікарні та Іванівській районній державній лікарні ветеринарної медицини і лише зберігалися у позивача.

Згідно ст.2 Закону про РРО розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені в акті перевірки висновки ДПА щодо здійснення позивачем розрахункових операцій на суму 2081,95 грн. без застосування РРО не відповідають дійсним обставинам, оскільки операції з видачі палива за відповідними відомостями відповідно до договорів між позивачем та СФГ «Весна, ПСГ «Україна», ТОВ «НИК», Іванівській районній лікарні та Іванівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, на думку суду, не є розрахунковими операціями в розумінні ст.2 Закону про РРО, і в судовому засіданні було безперечно встановлено, що усі інші розрахункові операції, виявлені в ході перевірки, були проведені через РРО.

Також необґрунтовані є висновки ДПА щодо порушення обліку товарних запасів на загальну суму 3187,52 грн., оскільки в ході перевірки перевіряючими не було враховано відпуск ПП пального за вказаними вище договорами згідно відповідних відомостей, а крім цього, не було враховано також використання ПП пального у кількості 95 літрів для власних потреб, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ. Також не є обґрунтованими висновки ДПА щодо проведення розрахункових операцій через РРО Ф№1552004446 без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, оскільки ці висновки спростовуються наявними в матеріалах справи фіскальними чеками, які містять як назву реалізованого товару, так і його кількість та вартість.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач (позивач), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький