Ухвала суду № 26434496, 26.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.Справа № 2-а-7324/09/1470

Категорія:2.11.17Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва до ПП «САПфір і К»та ПП «Укрпродукт-2002»про визнання недійсним договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2007р. ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва звернулася до господарського суду Миколаївської області із позовом до ПП «САПфір і К»та ПП «Укрпродукт-2002»про визнання недійсним укладеного в листопаді 2004 року між відповідачами договору купівлі-продажу 7,5 т ячміню та стягнення у дохід держави коштів в сумі 4725 грн., т.б. вартості отриманого ПП «САПфір і К»товару.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до акту планової перевірки відповідача №53/23-300/32996659 від 31.01.2007р., у в листопаді 2004 року ПП «САПфір і К»виступало як сторона правочину, за яким, ПП «САПфір і К»від ПП «Укрпродукт-2002»отримано ячмінь в кількості 7,5 т. на загальну суму 4725 грн, в т.ч. ПДВ - 787,50 грн. При цьому, спірний договір в ході даної перевірки не вивчався. Приведені дані були взяті з наданого до перевірки бухгалтерського первинного документа - накладної № 597 від 22.11.2004 року на загальну 4725 грн., в т.ч. ПДВ - 787,50 грн. Розрахунки між підприємствами було проведено у готівковій формі на загальну суму 4725,00 грн. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 496 від 30.11.2004р. Документи, що свідчать про вчинення зазначеного правочину ПП «САПфір і К»розглядались перевіряючими при здійсненні виїзної планової перевірки ПП «САПфір і К»та зазначені в акті перевірки від 31.01.2007р. №53/23-300/32996659. Вилучення копій цих документів не проводилось. Також, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17.09.2002р. по справі №2-5700, яким визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Укрпродукт-2002», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано актом №28-1-7/255 від 13.05.2004р.

Таким чином, на думку позивача, після набрання судовим рішенням законної сили та після анулювання свідоцтва платника ПДВ, ПП «Укрпродукт-2002»укладав договір зі своїм контрагентом ПП «САПфір і К»і відповідно, не сплатив свої податкові зобов'язання. Дані факти, на думку податкового органу, свідчать про прямий умисел «Укрпродукт-2002» на здійснення правочину з ПП «САПфір і К» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме ухилення від оподаткування, оскільки особа, яка діяла від імені ПП «Укрпродукт-2002»усвідомлювала протиправний характер своїх дій.

Ухвалою судді господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 року у відкритті провадження у справі за даним позовом відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2008 року вказану вище ухвала судді господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 року залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2009 року вищезазначені рішення судів 1-ї та 2-ї інстанцій скасовано та справу направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва 13.09.2010р. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, та постановлення нового рішення про задоволення даного позову у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними і беззаперечними доказами свої позовні вимоги, у зв'язку з чим, у задоволенні його позову необхідно відмовити.

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Так, судами 1-ї та 2-ї інстанції з матеріалів справи встановлено наступне.

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач - ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, на його обґрунтування, надав в якості письмових доказів лише тільки витяг з ЄДРПОУ стосовно ПП «САПфір і К», копію свідоцтва платника ПДВ ПП «САПфір і К», витяг з акту перевірки №53/23-300/32996659 від 31.01.2007 року на 3-х арк., акт відмови посадових осіб відповідача від надання копій документів.

Також, позивач надав до суду копію рішення Оболонського районного суду м.Київа від 01.10.2002 року про визнання недійсним статуту і установчих документів підприємства «Алком»та постанову по кримінальній справі про проведенні виїмки документів ПП «Алком», які, в свою чергу, взагалі ні якого відношення до заявленого позову не мають.

Однак, разом з тим, позивач, не зважаючи на неодноразові пропозиції суду 1-ї інстанції, так і не надав копії спірного договору укладеного між відповідачами, який саме і є предметом оскарження.

При цьому, як видно з матеріалів справи, представник позивача навіть не зміг зазначити точну дату укладення даного договору та його зміст, посилаючись на те, що про його наявність свідчать лише певні висновки акту перевірки №53/23-300/32996659 від 31.01.2007 року, накладна №597 від 22.11.2004 року та прибутковий касовий ордер №496 від 30.11.2004 року, яки були безпосередньо досліджені в ході виїзної планової перевірки, але їх копії позивач також до суду 1-ї інстанції не надав, як і не надав для огляду оригінал або повний текст свого акту перевірки.

Не були долучені копії вказаних документів і до апеляційної скарги.

Окрім того, слід зазначити ще й ту обставину, позивач, посилаючись на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17.09.2002 року по справі №2-5700, яким нібито визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Укрпродукт-2002», так і не надав до суду його належним чином завірену копію. Не було також надано до суду і копію свідоцтво платника ПДВ ПП «Укрпродукт-2002», яке було анульовано актом 28-1-7/255 від 13.05.2004 року, та на яке, в свою чергу,також посилався позивач, як на беззаперечний доказ.

Отже, за таких обставин, колегія суддів, уважно дослідивши матеріали справи, вважає, що оскільки позивач не надав як до суду 1-ї інстанції, так і до суду апеляційної інстанції жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог щодо визнання недійсним укладеного в листопаді 2004 року між відповідачами договору купівлі-продажу 7,5 т ячміню та стягнення у дохід держави коштів в сумі 4725 грн., тому, відповідно, у задоволенні даного позову слід відмовити, що, в свою чергу, і правильно зробив окружний суд.

Також, при цьому, ще слід звернути увагу та вказати, що згідно із ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, та з урахуванням конкретних обставин справи, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, судова колегія ще раз вважає за необхідне зазначити, що окружний суд прийшов до цілком обґрунтованого висновку про відмову ДПІ в задоволенні їх позовних вимог з підстав недоведеності, а тому, відповідно, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях та невірному трактуванні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже, за таких обставин, оскільки судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає дану апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко