Ухвала суду № 26422922, 03.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/8291/2011

Категорія: 11.5Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Росинка»в особі ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Росинка» в особі ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни до Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Селянське (фермерське) господарство «Росинка»в особі ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції.

З урахуванням уточнень вимог позивач просив: зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження стосовно позивача № 293/03А-2008р.; передати усі наявні виконавчі документи ліквідатору; зняти арешт та інші обмеження стосовно розпорядження з майна банкрута, а саме арешту нерухомого майна, зареєстрованого: 30.11.2006 року за №4146454 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, контрольна сума 29ВБ55В7А9, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА № 747410 від 27.11.2006 року ДВС у Березівському та Миколаївському районах Одеської області; 04.03.2008 року за №6721492 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, контрольна сума А1604ББА17, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника серія АА № 747555 від 04.03.2008 року заступника начальника ВДВС Татарчук О.В.; 21.08.2008 року за № 7783415 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, контрольна сума БГД7Г36294, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №747609 від 21.08.2008 року ВДВС Березівського РУЮ Одеської області; 21.08.2008 року за №7783508 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, контрольна сума АВ7053345Д, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №747609 від 21.08.2008 року ВДВС Березівського РУЮ Одеської області; 04.03.2008 року за №6721985 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, контрольна сума Г64ГБВБ374, накладеного згідно Постанови про арешт майна боржника серія, АА № 747555 від 04.03.2008 року ВДВС Березівського РУЮ Одеської області; 21.08.2008 року за № 7783459 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, контрольна сума 0154188453, накладеного згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА № 747609 від 21.08.2008 року ВДВС Березівського РУЮ Одеської області; зняття усіх арештів з банківських рахунків банкрута, а саме накладених згідно постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2008 року (на рахунок №260071550 в ООД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Одеса, МФО 328351), постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2008 року (на рахунок 26005002056001 в Філії ВАТ КБ «Надра»ОРУ, МФО 328975); постанови про арешт коштів боржника від 14.03.2008 року (на рахунок №26003054407289, №2605305409088 в ФКБ Южне ГРУ ЗАТ «Приватбанк» м. Одеса, МФО 328704); постанови про арешт коштів боржника від 14.03.2008 року (на рахунок №260424738, №260491046, №2600540729 в ООД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Одеса, МФО 328351).

Представник відповідача не заперечував проти задоволенні позовних вимог вказуючи, що в ситуації, що склалася, є можливим зняття арешту тільки на підставі рішення суду, в якому чітко буде зазначено обов'язок виконавчої служби саме закінчити виконавче провадження та зняти арешти. Представник відповідача також послався на те, що в даному випадку склалася ситуація, при якій існує законодавча колізія, оскільки у Закону України «Про виконавче провадження»не передбачена ситуація зняття арештів за відсутності оригіналів матеріалів зведеного виконавчого провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Росинка»в особі ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни до Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Позивачем на зазначену постанову була подана апеляційна скарга в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову, якою повністю задовольнити заявлені позовні вимоги. Апелянт вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.08.2007 року Березівською районною державною адміністрацією Одеської області включено відомості про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство «Росинка», ідентифікаційний код: 30541768, місцезнаходження: 67340, Одеська область, Березівській район, селище Семихатки.

Ухвалою господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 23.10.2009 року по справі № 1/150-09-5361 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесактив»до СФК «Росинка»про визнання банкрутом прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено органам управління боржника та уповноваженим ним особам без згоди розпорядника майном вчиняти дії щодо реорганізації, ліквідації боржника, відчуження нерухомого майна та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі передавати в користування, оренду, заставу.

Постановою господарського суду Одеської області від 20.08.2010 року по справі № 1/150-09-5361 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесактив»до боржника -СФК «Росинка»про визнання банкрутом, визнано банкрутом СФК «Росинка», відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором СФК «Росинка»призначено арбітражного керуючого Ільєнок Людмилу Сергіївну.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2011 року по справі № 1/150- 09-5361 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесактив»до боржника

-СФК «Росинка»про визнання банкрутом, заяву ліквідатора СФК «Росинка»арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. про роз'яснення постанови господарського суду Одеської області від 20.08.2010 року по справі № 1/150-09-5361 задоволено та роз'яснено, що з моменту винесення постанови суду від 20.08.2010 року про визнання СФК «Росинка»банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно СФК «Росинка чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном СФК «Росинка»не допускається.

Згідно копії зведеного виконавчого провадження № 293/03А-2008р., наданої відповідачем, а також відповідно до Витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34572986 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 34573026 від 12.01.2012 року, наданих приватним нотаріусом ОСОБА_4 щодо обтяжень боржника СФК «Росинка», заборонено відчужувати все рухоме майно та накладено арешт на все нерухоме майно на підставі постанов відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА: № 747410 від 27.11.2006 року; № 747555 від 04.03.2008 року; № 747609 від 21.08.2008 року.

Згідно копії зведеного виконавчого провадження № 293/03А-2008р. постановами відповідача накладено арешт на грошові кошти боржника.

Листами від 22.02.2010 року, 17.11.2010 року, 16.12.2010 року, 02.06.2011 року, 14.07.2011 року ліквідатор позивача Ільєнок Людмила Сергіївна звернулась до Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції Одеської області з проханням: зняти арешти та інші обтяження з майна та банківських рахунків банкрута відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; закінчити всі виконавчі провадження по відношенню до банкрута; направити виконавчі документи на її адресу.

Листом відповідача від 29.12.2010 року №6494 на звернення, в т.ч. від 16.12.2010 року позивачу повідомлено, що відділом неможливо зняти арешти з майна боржника в зв'язку з тим, що зведене виконавче провадження було витребувано за рішенням суду Березівською районною прокуратурою та запропоновано звернутись до прокуратури району.

Листом відповідача від 11.03.2011 року №620 на звернення від 22.02.2010 року позивачу повідомлено, що арешт було знято з рухомого майна 13.08.2010 року на підставі ухвали Березівського районного суду Одеської області від 15.06.2010 року по справі № 2-380/10; 21.01.2009 року на підставі постанови про проведення виїмки документів від 19.01.2009 року Березівського районного суду Одеської області прокуратурою Березівського району було вилучено зведене виконавче провадження стосовно боржника СФГ «Росинка»; звільнити майно банкрута з-під арешту неможливо у зв'язку з тим, що виконавчі документи знаходяться в прокуратурі та запропоновано звернутись до прокуратури району.

Листом відповідача від 08.02.2012 року № 176 на звернення позивача від 02.06.2011 року та 14.07.2011 року повідомлено, зокрема, що на виконанні у ВДВС Березівського РУЮ Одеської області тривалий час перебуває зведене виконавче провадження відносно позивача, яке на підставі постанови від 19.01.2009 року Березівського районного суду Одеської області було вилучено прокуратурою Березівського району Одеської області з метою розслідування кримінальної справи. У зв'язку з тим, що боржник був оголошений банкрутом 20.08.2010 року, вжити заходів щодо завершення виконавчого провадження та зняття арештів на підставі постанови та ухвали про роз'яснення постанови господарського суду Одеської області, накладених відділом, неможливо, оскільки відповідне виконавче провадження з прокуратури не поверталось та у відділі відсутнє.

Не погоджуючись із позицією відповідача з поставлених у зверненнях позивача питань, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Представник відповідача не заперечує, що постанови про арешт майна боржника - СФК «Росинка»та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 747410 від 27.11.2006 року; № 747555 від 04.03.2008 року та № 747609 від 21.08.2008 року, прийнято відповідачем саме в межах зведеного виконавчого провадження стосовно СФК «Росинка»№ 293/03А-2008. На теперішній час оригіналів будь-яких матеріалів, в тому числі виконавчих документів даного зведеного виконавчого провадження, у відповідача немає.

Згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника -юридичної особи виконавче провадження підлягає закінченню.

Відповідно до положень ст. 50 вказаного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У разі проведення виїмки в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, державний виконавець на підставі постанови судді про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати слідчому копії документів виконавчого провадження. У разі якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Постанова судді про проведення виїмки, постанова слідчого про проведення виїмки і другий примірник протоколу виїмки та другий примірник опису додаються до документів виконавчого провадження. Видача або надсилання оригіналів документів виконавчого провадження допускається виключно у випадках та в порядку, встановлених частинами другою і третьою статті 88 Закону.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає вірними наступні висновки суду першої інстанції: - постановою господарського суду Одеської області від 20.08.2010 року та ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2011 року по справі № 1/150-09- 5361, на які посилається позивач, в тому числі як на підстави задоволення позовних вимог, рішення про скасування арешту, накладеного на майно позивача, не приймалось; - спірні правовідносини виникли щодо зведеного виконавчого провадження № 293/03А-2008, яке знаходиться у провадженні Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції Одеської області, та врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, помилковою є позиція позивача (апелянта) стосовно обґрунтування позовних вимог постановою господарського суду Одеської області від 20.08.2010 року та ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2011 року по справі № 1/150-09-5361 та положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»передбачена можливість закінчення виконавчого провадження у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника -юридичної особи.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, Законом передбачена передача ліквідатору у разі ліквідації боржника лише виконавчого документа, можливість передачі копії виконавчого документа за будь-яких обставин, Законом не встановлена.

Як було встановлено, копія виконавчого документа не відповідає вимогам ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». В зв'язку з цим вірним є висновок про хибність позиції апелянта щодо відсутності заборони законом та, відповідно, стосовно можливості передачі відповідачем ліквідатору копії виконавчого документа за відсутності його оригіналу та закінчення з цих підстав зведеного виконавчого провадження та зняття арешту, накладеного на майно позивача.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

При цьому, частиною 4 зазначеної статті передбачено, що суд не приймає визнання адміністративного позову, якщо ці дії відповідача суперечать закону.

В даному випадку визнання відповідачем позову, що має на меті задоволення цього позову, суперечить закону та не вирішує спірне питання по суті, а висновок суду першої інстанції про необхідність неприйняття визнання позову є законним і обґрунтованим.

Позиція Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції Одеської області щодо неможливості зняття арешту без відповідного рішення суду з чітким зазначенням обов'язку виконавчої закінчити виконавче провадження та зняти арешти -є безпідставною та такою, що суперечить діючому законодавству. У відповідача є всі повноваження, передбачені відповідним законодавством, для самостійного вирішення даного спірного питання.

Суд апеляційної інстанції вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Росинка»в особі ліквідатора Ільєнок Людмили Сергіївни залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький