Постанова № 2642190, 09.12.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2008 р.

Справа № 27/75-08-3062

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого : Михайлова М.В.

Суддів: Тофана В.М.,

Журавльова О.О.

При секретарі: Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача 1: Шинкаренко Ю.В, за довіреністю ;

від відповідача 2: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька"

на рішення господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2008 року

у справі № 27/75-08-3062

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо", м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60

до 1) Одеської залізниці, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19;

2) Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька", м. Красний Луч, вул. Анрі Барбюса, 1

про стягнення 4 851,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці про стягнення 4 851,35 грн.

Ухвалою від 20.08.2008 року господарський суд Одеської області за власною ініціативою та на підставі ст. 24 ГПК України, залучив до участі по справі іншого відповідача - Закрите акціонерне товариство Горнозбагачувальну фабрику "Краснолуцька".

Відповідач - 2 з позовною заявою не погоджувався з підстав, викладених у відзиві на позов.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2008 року по справі №27/75-08-3062 (суддя Семенюк Г.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Одеської залізниці на користь Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо" 2035, 27 грн. основного боргу, 42,79 грн. держмита та 49,50 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу; стягнуто з Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька" на користь Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо" 2035, 27 грн. основного боргу, 42,79 грн. держмита та 49,50 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду, Закрите акціонерне товариство Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2008 року по справі № 27/75-08-3062 в частині стягнення з відповідача-2 - Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька", суми боргу, держмита і витрат на ІТЗ судового процесу і винести рішення, яким суму боргу в розмірі 2 035, 27 грн., а також витрати у справі стягнути з відповідача-1 - Одеської залізниці, витрати по сплаті держмита у зв'язку з подачею апеляційної скарги покласти на належного відповідача по справі –Одеську залізницю.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача-1, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 18.11.2008 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Позивач та відповідач-1 не скористались своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача-2, але представник відповідача-1 в судовому засідання апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Від сторін, представники яких не з’явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання не надходило.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника відповідача-1, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апелянт вказує, що для надання відзиву ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька" просила суд заявою від 16.09.2008 року зобов'язати позивача надати необхідні документи на які позивач у позовній заяві посилається, однак до позову не надав, а саме:

- копію комерційного акту серії БК № 391575*10 від 09 червня 2008р.;

- копію залізничної накладної № 50818555;

- розрахунок суми збитків від недостачі вантажу у вагоні № 67187575. Заява відповідача-2 судом не розглянута, чим порушено права відповідача-2 та не надано можливості надати відзив на позовну заяву.

Колегія суддів зазначає, що апелянт, відповідно до ч.2 ст.22 ГПК України має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими йому цим Кодексом.

Відповідач-2 своїми правами не скористався, не приймав участі в жодному судовому засіданні, в матеріалах справи є його відзив на позовну заяву (а.с.35-36), тому твердження про порушення його прав колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідач-2 вважає, що зробив маркування вапном по поверхні завантаженого вугілля з метою застереження випадків несанкціонованого вилучення вугілля з вагону, про свідчить з.д. накладна № 50818555 від 03.06.08р., де в графі "Заяви і відмітки відправника" зазначено: "Вагон загружен до полной вместимости. Уголь промаркирован известью". А згідно із Розділом "Д" комерційного акту БК 391575/10 від 09.06.08р. про "Порушення маркування та про виїмку" "...В коммерческом отношении погрузка в вагоне ниже уровня бортов на 30 см., груз маркирован известью, над 6, 7 люками нарушена маркировка, имеется углубление размером 2м х 2м х 1,5м., в торцевых дверях имеется щель, видны следы старой течи".

Відповідно до ст. 113,127 Статуту залізниць України, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Відповідно до абзацу 7, пункту 3.3. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 року "Про деякі питання, що виникають з перевезення вантажів залізницею", якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, залізниця несе за це відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Але апелянт у комерційному акті, розділ "Д" не побажав побачити наступний запис: "Фактически погрузка ниже бортов на 30 см, маркировка на грузе отсутствует. Вагон технический неисправен".

Апелянт вважає також, що наявність поглиблення та порушення захисного маркування у місті поглиблення свідчить про несанкціоноване виймання вугілля при транспортуванні. А у комерційному акті БК 391575/10 від 09.06.2008 року не вказано та залізницею не надано докази про причину утворення даних поглиблень та відсутності захисного маркування в місці поглиблення.

Це твердження не відповідає дійсності. В акті вказано: ".. в торцовых дверях имеется щель, видны следы старой течи, над 6,7 люками углубление размером 2м х 2м х1,5 м, течи груза по станции нет".

Комерційний акт підписаний чотирма посадовими особами, має відповідний штамп. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що комерційний акт містить докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що у зв’язку з тим, що залізниця, в порушення вимог ст. 31 Статуту, подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля, яка мала місце при перевезенні вагоном № 67187575, покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька" та на перевізника - Одеську залізницю.

На теж саме вказує і п. 3.9 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 року.

Крім того, ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька" вважає, що позивач АТЗТ "ВО "Облпаливо" в позовній заяві не вірно розрахував ціну позову. Колегія суддів з такою позицією апелянта погоджується.

Пунктом 3.13. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002р. зазначено, що відповідно до ст.114 Статуту недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення, оскільки навіть у разі розкрадання вантажу під час перевезення недостача в межах граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати не пов'язана із розкраданням,

7,58т.- 1,22т.= 6,36т., де 1,22т. - сума норм природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, яка відповідно до п. 27 Правила видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, становить 2% маси нетто вугілля, зазначеної у перевізних документах: 61т. х 2%= 1.22т. Таким чином недостача складає не 7,58т., а 6,36т.

Пунктом 2.7. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002р. передбачено, що згідно зі ст. 924 ЦК України, 314 ГК України і ст. 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним бухгалтером, копії податкової накладної.

Згідно з довідкою ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька" від 14.10.2008 р.(а.с.37) та податковою накладної № 5 від 03.06.08 р. (а.с.38) вартість 1 тони вугілля марки АМ складає 600 грн. з ПДВ, де ПДВ - 100 грн. Таким чином вартість недостачі повинна бути розраховано наступним чином: 6,36т. х 600грн. = 3816 грн, де 6,36т. це недостача вугілля, 600 грн. вартість однієї тони вугілля.

Таким чином, з урахуванням наведеного, з кожного з відповідачів підлягає стягненню по 1908,00 грн. суми основного боргу.

З урахуванням наведеного, перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду обставинам справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід змінити.

Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька", м. Красний Луч, на рішення господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2008 року по справі №27/75-08-3062 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2008 року по справі №27/75-08-3062 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од.філії АБ "Експрес-банк", № 26031100003 в Од. філії АБ "Експрес-банк", МФО 328801) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 в ТОВ КБ "СКБ", МФО 388313) - 1908 грн. основного боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики "Краснолуцька" (95400, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. А. Барбюса, 1, код ЄДРПОУ 32163608, р/р 2600601611847 ЛФ "Укрексимбанк" м. Луганськ, МФО 304289) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 в ТОВ КБ"СКБ", МФО 388313) - 1908 грн. основного боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити."

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: В.М. Тофан

Суддя: О.О. Журавльов