Постанова № 2642404, 16.12.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.

Справа № 20-31-6-25-16-30/477-06-14088

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”: не з’явився

від Виробничо-заготівельної фірми „Унікум”: не з’явився

від ГУ МВС України в Одеській області: не з’явився

від Батальйону міліції особливого призначення „Беркут”: не з’явився

від Командитного товариства „Бегляков і Кє”: не з’явився

від Регіональне відділення ФДМУ в Одеській області: не з’явився

від ТОВ „Феміда –V”: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ

на рішення господарського суду Одеської області

від 17 жовтня 2008 року

у справі № 20-31-6-25-16-30/477-06-14088

за позовом Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ

до:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельної фірми „Унікум”, м. Біла Церква, Київської області;

- Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, м. Одеса;

- Батальйону міліції особливого призначення „Беркут” УМВС України в Одеській області, м. Одеса;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Командитного товариства „Бегляков і Кє” орендного підприємства „Одесавторма”, м. Одеса;

- Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області, м. Одеса;

про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Феміда–V”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельної фірми „Унікум”, м. Біла Церква, Київської області

про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2006 року Виробничий кооператив „Організація орендарів Одесавторресурси” (далі Кооператив) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми „Унікум” (далі Фірма) та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі Управління) про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом, який належить Кооперативу на підставі договору купівлі-продажу № 47 від 05.01.1994 р., укладеного з Фондом державного майна України по Одеській області посилаючись на правомірність набуття Кооперативом права власності на цілісний майновий комплекс та протиправність дій Фірми та Управління, які призвели до позбавлення Кооперативу можливості користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Судовою ухвалою від 30.01.2007 р. до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучений арбітражний керуючий –розпорядник майна командитного товариства „Бегляков і Кє” орендного підприємства „Одесавторма” (далі Товариство).

Фірма, Управління та Товариство позовні вимоги Кооперативу вважали необґрунтованими та безпідставними.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2007 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 р. рішення суду першої інстанції від 23.04.2007 р. в частині відмови у позові до Фірми –скасовано та позовні вимоги Кооперативу задоволені частково. Фірма зобов’язана усунути перешкоди Кооперативу у користуванні належним йому на праві власності майном цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ізвесткова, 93, на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га. У задоволенні позовних вимог Кооперативу до Управління –відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 р., що залишена без змін постановою Верховного Суду України від 05.02.2008 р., рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2007 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 р. –скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2008 р. арбітражний керуючий –розпорядник майна Товариства виключений з кола третіх осіб та до участі в розгляді в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучені: безпосередньо Товариство та Фонд державного майна України по Одеській області (далі Фонд).

24.03.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Феміда–V” (далі ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фірми про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом посилаючись на те, що відповідно до договору № 1-00 про надання юридичних послуг від 06.05.2004 р. та акту виконаних робіт від 22.02.2006 р. ТОВ є співвласником цілісного майнового комплексу, а тому дії Фірми порушують його права та охоронювані законом інтереси які підлягають судовому захисту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2008 р. позов ТОВ прийнятий для сумісного розгляду з первісним позовом Кооперативу та ТОВ залучений до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2008 р. до участі в розгляді справи в якості третього відповідача залучений батальйон міліції особливого призначення „Беркут” УМВС України в Одеській області (далі БМОП).

Кооператив та ТОВ наполягали на задоволенні їх позовних вимог.

Фірма, Управління і Товариство позовні вимоги Кооперативу та ТОВ вважали безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

БМОП просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2008 р. (головуюча Щавинська Ю.М., судді Лєсогоров В. М. та Степанова Л. В.) позовні вимоги Кооперативу і ТОВ залишені без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження своїм майном є способом захисту права власності, передбаченим ст. 391 ЦК України, яка визначає можливість захисту права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння. Негаторний позов - це позов влас ника чи титульного володільця, який володіє індивідуально-ви значеною річчю, про усунення перешкод у здійсненні правомоч ностей користування та (або) розпорядження нею. Отже, даний позов може бути пред’явлений, якщо майно не вибуло з володіння власника, перебуває у сфері його господарського панування, але третя особа своїми протиправними діями (бездіяльністю) чинить йому перешкоди у здійсненні правомочностей користування та розпорядження майном. Позивачем за негаторним позовом є особа, яка правомірно воло діє річчю, але позбавлена або обмежена у можливості користуван ня та (або) розпорядження нею: власник або законний (титульний) володілець, тобто особа, яка перебуває із власником у зобов’язаль них правовідносинах, суб’єкт речових прав на чуже майно, а та кож юридична особа публічного права, яка володіє майном на пра ві повного господарського відання чи оперативного управління. Відповідачем виступає особа, яка своєю протиправною поведінкою створює позивачеві перешкоди у здійсненні правомочностей ко ристування та (або) розпорядження майном. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування та (або) розпорядження індивідуально-визначеною річчю, не пов’язаних з позбавленням володіння нею. Отже, виходячи з викладеного, умовами для пред’явлення негаторного позову є наступні обставини: 1) річ знаходиться у володінні позивача; 2) відповідач своїми неправомірними діями (бездіяльністю) створює перешкоди у користуванні та (або) розпорядженні річчю; 3) між сторонами відсутні зобов’язальні відносини з приводу спірної речі; 4) на момент пред’явлення позову правопорушення триває в часі або існує реальна можливість порушення права власності у майбутньому.

Щодо порушення права власності, яке пов’язано із позбавленням володіння, у даному випадку законом передбачений інший спосіб захисту порушеного права, встановлений ст. 387 ЦК України –позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація). Саме за таким позовом власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, і юридична особа, за якою майно закріплене на праві повного господарського відання або оперативного управління. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону.

З урахуванням викладеного місцевий суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Кооперативу необґрунтовані вимогами чинного законодавства, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначив, що при зверненні до господарського суду Одеської області позивачем не вказано індивідуальних ознак заявленого до витребування із майна, такі як місце розташування об’єктів, технічні характеристики та інші, що призводить до неможливості встановити яке саме майно фактично вимагає повернути позивач.

Щодо вимог, заявлених до Управління та БМОП суд зазначив, що крім помилково обраного способу захисту права, Кооперативом, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не доведено факт тривалості правопорушення, тобто вчинення відповідачами будь-яких дій по перешкоджанню здійснення права власності станом на час розгляду справи. Також, дії Управлінні та БМОП з втручання у відносини між Кооперативом та Фірмою шляхом затримання членів Кооперативу, виставлення озброєної охорони на об’єктах не можуть вважатись підставою виникнення господарських або цивільно-правових відносин, а питання правомірності таких дій вирішується в порядку подання відповідних скарг до компетентних органів, чим позивач вправі скористатись.

Вищезазначені висновки щодо обрання способу захисту права у рівній мірі стосуються також позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, у задоволенні якого також відмовлено місцевим судом з вищенаведених підстав.

В апеляційній скарзі Кооператив просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були своєчасно та належним чином повідомлені, але їх представники в судове засідання не з’явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Клопотання Кооперативу про перенесення судового засідання у зв’язку з хворобою його представника визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що до клопотання не надано доказів хвороби представника Кооперативу, а крім того зазначена причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів Кооперативу може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого перенесення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об’єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин, у даному випадку, немає.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси № 228 від 25.09.1992 р. вирішено здійснити державну реєстрацію Організації орендарів „Одеавторресурси”. В той же день, тобто 25.09.1992 р. зареєстроване Положення Організації орендарів підприємства „Одесавторресурси” (надалі –Організація орендарів) за № 228 у виконкомі міської ради народних депутатів м. Одеси, затверджене загальними зборами Організації орендарів протокол № 30 від 08.09.1992 р.

Метою створення Організації орендарів була оренда майна державного підприємства „Одесавторресурси” і організація підприємницької діяльності на основі орендованого майна.

07.12.1992 р. між Фондом та організацією орендарів був укладений договір оренди державного майна підприємства „Одесавторма”, відповідно до розділу V котрого, Орендар має право викупити орендоване майно з укладенням відповідної додаткової угоди до договору. Актом приймання-передачі державного майна від 07.12.1992 р. майно передано в оренду.

25.12.1992 р. рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси № 314/5 було зареєстроване Орендне підприємство „Одесавторма”; 29.12.1992 р. видане свідоцтво № 610 про реєстрацію ОП „Одесавторма” виконкомом Ленінської райради народних депутатів; 16.03.1993 р. Одеським обласним управлінням статистики видане свідоцтво № 8208.

29.12.1993 р. Фонд видав наказ № 459 про укладення договору купівлі-продажу з організацією орендарів, створеною трудовим колективом Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторма”, державного майна цілісного комплексу Орендного підприємства „Одесавторма”, що підлягає викупу і знаходиться на 21 земельній ділянці, загальною площею 4,3974 га.

Наказом № 459 передбачено провести приватизацію державного майна шляхом викупу організацією орендарів відповідно до плану приватизації ДП „Одесавторма”, затвердженого 20.12.1992 р. начальником Фонду.

05.01.1994 р. між Фондом (продавець) та організацією орендарів підприємства „Одесавторресурси” (покупець), яка діє на підставі Положення, зареєстрованого Ленінським райвиконкомом № 228 від 25.09.1992 р., був укладений договір купівлі-продажу державного майна № 47, відповідно до умов якого останньою було придбано у власність державне майно орендного підприємства „Одесавторма”, що знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Ізвесткова, 93, на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га, у тому числі:

1) ділянка Нр1 за адресою: 7-ой км Овідіопольської дороги,

2) ділянка Нр2 за адресою Балтська дорога, 150,

3) ділянка Нр3 за адресою вул. Ізвесткова, 93,

4) приймальний пункт, розташований по вул. Бондарева, 28,

5) приймальний пункт, розташований по вул. Поштовій, 30,

6) приймальний пункт, розташований по вул. 8-ий Чорноморський провулок,

7) приймальний пункт, розташований по вул. Кирпичній, 1,

8) приймальний пункт, розташований по Хаджибєєвській дорозі, 2,

9) приймальний пункт, розташований по вул. Толбухіна, 131,

10) приймальний пункт, розташований по вул. Довга, 96,

11) приймальний пункт, розташований по вул. Академічний провулок, 7/9,

12) приймальний пункт, розташований по вул. Житомирській, 118,

13) приймальний пункт, розташований по вул. Інструментальній, 54,

14) приймальний пункт, розташований по вул. Застава, 1,

15) приймальний пункт, розташований по вул. Севастопольській, 7,

16) приймальний пункт, розташований по вул. Кустанайська, 21,

17) приймальний пункт, розташований по вул. Марсельська, 14,

18) приймальний пункт, розташований по вул. Щепний провулок, 21,

19) приймальний пункт, розташований по вул. Ленінського батальйону, 9,

20) приймальний пункт, розташований по вул. Радісній, 11,

21) приймальний пункт, розташований на 7-км Овідіопольської дороги,

22) приймальний пункт, розташований по вул. Костанді, 103.

При цьому сторони домовилися, що майно підприємства включає у себе усі активи та пасиви, інвентар, обладнання та інше майно у відповідності з актом інвентаризації, який додається до цього договору. Зазначений договір був посвідчений у нотаріальному порядку.

Згідно п. 3.2. договору покупець цілісного майнового комплексу стає правонаступником майнових прав та обов’язків ОП „Одесавторма” з моменту переходу до нього права власності, яке відповідно до п. 1.2 договору перейшло до покупця на підставі наказу начальника Фонду № 459 від 29.12.1993 р. з дня його видання.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов’язаний в місячний строк підготувати установчі документи та зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності в Ленінському виконкомі районної ради м. Одеси.

На виконання умов договору купівлі-продажу державного майна № 47 після сплати вартості майнового комплексу (1.360.487.000 крб.) Фондом та організацією орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси” 28.03.1994 р. був складений акт передачі проданого майна, відповідно до якого організації орендарів було передано орендне підприємство „Одесавторма”, що знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Ізвесткова, 93, у складі цілісного майнового комплексу з усіма спорудами та будівлями.

06.04.1994 р. організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси” Фондом було видано свідоцтво на право власності № 45 на цілісний майновий комплекс орендного підприємства „Одесавторма”, а 24.05.1994 р. Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс за Організацією орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси”, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 24.05.1994 р.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 10721020000003839, виданого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, реєстрація Кооперативу була проведена лише 07.07.2005 р.

Кооператив створений рішенням загальних зборів від 10.11.2004 р., оформленим протоколом № 1, на підставі наказу Фонду № 459 від 29.12.1993 р. Протокол № 1 підписаний 104 членами кооперативу –його засновниками.

Згідно п. 1.2 Статуту –Кооператив є правонаступником усіх прав та обов’язків Організації орендарів „Одесавторресурси”.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві 11.07.2005 р. Кооператив включений в ЄДРПОУ як юридична особа (код ЄДРПОУ 33600699).

Преамбулою Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” зазначено, що цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

Відчуження державою майна шляхом приватизації є зміною власника майна, використання якого у господарській діяльності є обов’язковою умовою, у зв’язку з чим законом передбачений обов’язок щодо створення суб’єкта підприємницької діяльності, до статутного фонду якого передається приватизоване майно.

А тому організація орендарів є суб’єктом права власності викупленого майна до моменту створення господарського товариства та передачі майна до статутного фонду.

Обмеження законом у часі щодо створення господарського товариства є способом запобігання нецільового використання майна або його безхазяйного статусу.

Вищенаведене та вимоги наказу Фонду № 459 про обов’язкове перетворення організації орендарів у суб’єкт господарської діяльності є суттєвою умовою договору № 47 від 05.01.1994 р. (п.5.2. договору), яка була обов’язковою для виконання Покупцем. Але, будь-яких санкцій за порушення термінів такого перетворення, зокрема, у вигляді позбавлення права власності на викуплене майно, умовами договору та діючим законодавством не передбачено.

До сьогоднішнього часу договір № 47 від 05.01.1994 р. ніким не спростований і не оскаржений та не визнаний, в установленому законом порядку, недійсним.

Викуплене у держави майно використовувалось організацією орендарів у господарській діяльності та останні володіли ним і працювали на ньому. Лише у 2002 році організації орендарів стало відомо про незаконне відчуження цього майна Товариством іншим особам.

10.11.2004 р., в момент перетворення організації орендарів у Кооператив, між членами організації орендарів, які у повному складі стали членами Кооперативу, було розподілено на долі спільне майно цілісного майнового комплексу.

Колегія суддів вважає, що при створенні Кооперативу були дотримані норми ст. ст. 20, 22, 30 Закону України „Про власність”, чинного на момент створення Кооперативу, оскільки колектив організації орендарів є суб’єктом права колективної власності на майно, що придбане на законних підставах. Співвласники майна організації орендарів власноручними підписами у протоколі № 1 від 10.11.2004 р. підтвердили свій намір створити Кооператив, як правонаступника організації орендарів для виконання обов’язкових умов договору № 47 та наказу Фонду № 459.

Виходячи з цього, зазначення в Статуті Кооперативу положення про правонаступництво ним усіх прав та обов’язків Організації орендарів „Одесавторресурси” та членства в Кооперативі усіх членів учасників організації орендарів є правомірними та відповідають приписам ст. ст. 163, 165, 191 ЦК України.

Вищенаведене свідчить про обґрунтованість та законність створення Кооперативу, визначення у Статуті останнього правонаступництва від Організації орендарів, переходу права власності на цілісний майновий комплекс від організації орендарів до Кооперативу, що також вбачається з листів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 1686 від 16.03.2005 р., № 6888 від 17.08.2005 р., виконаних за дорученням Кабінету Міністрів України та Президента України, листа Фонду від 28.03.2006 р., в якому зафіксоване повне виконання Покупцем умов договору купівлі-продажу державного майна № 47 від 05.01.1994 р., у тому числі перетворення організації орендарів „Одесавторресурси” у Кооператив, у зв’язку з чим колегія суддів доходить до висновку, що Кооператив є власником цілісного майнового комплексу, як правонаступник прав та обов’язків організації орендарів „Одесавторресурси”.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 2 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Місцевий господарський суд, не з’ясувавши вищенаведене, припустився неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення про відмову у позові до Фірми про усунення перешкод у користуванні майном.

Крім того, суд першої інстанції не дослідив та не надав належну правову оцінку обставинам, що супроводжували первинне відчуження майна Товариством, а обмежився констатацією наявності правовстановлюючих документів у Фірми на окремі об’єкти нерухомості, що складають цілісний майновий комплекс.

У клопотанні про відкладення розгляду справи, яке було відхилено судом першої інстанції, Кооператив просив суд відкласти розгляд справи та звернув увагу останнього на те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі № 2-8649/03 всі договори купівлі-продажу окремих об’єктів нерухомості, що складають цілісний майновий комплекс визнані недійсними.

Оскільки, справа була розглянута місцевим судом за відсутністю представника Кооперативу, до колегія суддів, в порядку ч. 1 ст. 101 ГПК України, вважає за необхідне залучити до матеріалів справи додані скаржником до апеляційної скарги додаткові докази, зокрема, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі № 2-8649/03, так як Кооператив не мав можливості надати ці докази суду першої інстанції, з причин, що не залежали від нього, внаслідок розгляду справи за відсутністю його представника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі № 2-8649/03 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2003 р. у справі № 2-8649/03 скасовано та визнані недійсними:

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 54, загальною площею 62,8 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Радісна, 11, загальною площею 91,3 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівській, 1, загальною площею 1535,4 кв. м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Кирпичній, 1, загальною площею 23,2 кв. м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 28, загальною площею 58,7 кв.м., укладений між Товариство та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Поштова, 30, загальною площею 81,8 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. От. Чепіги, 28, загальною площею 56,6 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату” від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Різовська, 7, загальною площею 138,3 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Щепний, 21, загальною площею 137 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Кустанайська, 21, загальною площею 28,4 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 131, загальною площею 141,9 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.;

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 9, загальною площею 90,4 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.,

- договір купівлі-продажу нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська,15, загальною площею 51,2 кв.м., укладений між Товариством та ТОВ „Торговий дім Київського картонно-паперового комбінату від 17.05.2002 р. та укладений між останнім та Фірмою договір купівлі-продажу названого приміщення від 04.06.2002 р.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі № 2-8649/03 мотивована тим, що члени організації орендарів не передавали викуплене майно до статутного фонду Товариства та останнє не є правонаступником організації орендарів „Одесавторресурси”, а тому не мало права розпоряджатись майном цілісного майнового комплексу, як в цілому, так і окремими об’єктами нерухомості цього майнового комплексу.

Встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. у справі № 2-8649/03 факти мають преюдиціальне значення.

Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР, положення котрого діяли на момент відчуження Товариством окремих складових частин цілісного майнового комплексу ОП „Одесавторма”, право власності на який було зареєстроване за організацією орендарів „Одесавторресурси” свідоцтвом № 45 від 06.04.1994 р., право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власнику. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває право власності лише в тих випадках, коли згідно ст. 145 ЦК УРСР власник не вправі витребувати від нього майно.

Аналогічні положення містяться і в ст. 658 ЦК України (від 16.01.2003 р.).

Відповідно ч. 1 ст. 145 ЦК УРСР якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Враховуючи, те що первинне відчуження майна Товариство здійснило незаконно, не будучи власником майна, в порушення вимог ст. 225 УК УРСР, колегія суддів вважає, що наступні набувачі цього майна не набули право власності на це майно, оскільки власник в особі організації орендарів „Одесавторресурси” ніколи його не відчужував в будь-який спосіб, а тому це майно вибуло з володіння власника поза його волею іншим шляхом (ч. 1 ст. 145 ЦК УРСР; п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Доводи суду першої інстанції про те, що Кооперативом необґрунтовані і не визначені позовні вимоги в частині індивідуальних ознак заявленого до витребування майна є помилковими, оскільки Кооператив є власником саме цілісного майнового комплексу, викупленого за договором № 47 від 05.01.1994 р., що відповідає предмету цього договору; надав свідоцтво № 45 про право власності на цілісний майновий комплекс ОП „Одесавторма”, склад цього комплексу визначений у п. 1.1 названого договору, тому пред’явлення позовних вимог в такій редакції є правом Кооперативу.

Дії Фірми з зайняття об’єктів нерухомості, що входять до складу цілісного майнового комплексу, належного Кооперативу на праві власності, підпадають під ознаки порушень права користування. Тому Кооператив підставне вимагав по відношенню до Фірми зобов’язати останню усунути перешкоди у користуванні майном цілісного майнового комплексу, використавши законний спосіб захисту права власності, передбачений ст. 391 ЦК України, ст. 48 Закону України „Про власність”, норми якого були чинними на момент подання позову, внаслідок чого позовні вимоги Кооперативу, в цій частині, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення позовних вимог Кооперативу до Управління та БМОП про усунення перешкоди у користуванні майном відсутні з огляду на недоведеність обставин вчинення названими особами будь-яких дій, що свідчать про порушення права Кооперативу на користування спірним майном, як на момент подачі позову, так і на сьогоднішній час. Крім того, дії Управління та його підрозділу –БМОП при вирішенні відносин між Кооперативом та Фірмою щодо затримання членів Кооперативу, виставлення озброєної охорони на об’єктах не можуть вважатись підставою виникнення господарських або цивільно-правових відносин, а питання правомірності таких дій повинно вирішуватись шляхом оскарження їх до компетентних органів.

Позовні вимоги ТОВ до Фірми про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом підставне залишені місцевим судом без задоволення, оскільки є необґрунтованими та безпідставними, так як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ТОВ є співвласником цілісного майнового комплексу, а також того, що Фірма здійснювала саме ТОВ будь-які перешкоди у користуванні цим майном.

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Кооперативу до Фірми про зобов’язання останньої усунути перешкоди у користуванні Кооперативу належним йому на праві власності майном цілісного майнового комплексу, викупленого організацією орендарів за договором № 47 від 05.01.1994 р., а в решті частині судове рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Кооперативу підлягають задоволенню лише стосовно Фірми, тобто на 50%, то остання повинна відшкодувати Кооперативу: 42 грн. 50 коп. понесених витрат на сплату держмита за поданий позов; 21 грн. 25 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу на рішення місцевого суду від 23.04.2007 р.; 21 грн. 25 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу на рішення місцевого суду від 17.10.2008 р. та 59 грн. понесених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 144 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2008 року у справі № 20-31-6-25-16-30/477-06-14088 –скасувати в частині відмови у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельної фірми „Унікум”, а в решті частині зазначене судове рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ – задовольнити частково.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельну фірму „Унікум”, м. Біла Церква, Київської області усунути перешкоди Виробничому кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ у користуванні належним останньому на праві власності майном цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. вул. Ізвесткова, 93, на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га.

3. У задоволенні позову Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, м. Одеса та Батальйону міліції особливого призначення „Беркут” УМВС України в Одеській області, м. Одеса –про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. вул. Ізвесткова, 93 –відмовити.

4. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Феміда–V”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельної фірми „Унікум”, м. Біла Церква, Київської області –про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. вул. Ізвесткова, 93 –залишити без задоволення.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельної фірми „Унікум”, м. Біла Церква, Київської області на користь Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси”, м. Київ –144 (сто сорок чотири) грн. понесених судових витрат по справі.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В. В. Шевченко

Судді В. В. Бєляновський

М. А. Мирошниченко

Постанову підписано 17.12.2008 р.