Ухвала суду № 26421806, 19.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-2591/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Ємельяненка Д.Д.

представника відповідача Піскун Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-2591/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" (далі по тексту позивач, ТОВ "Альянс-2003") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002012305 від 23.02.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0002012305 від 23.02.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 201, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради (а. с. 32).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" взято на податковий облік в органах Державної податкової служби з 26.12.2002 року за реєстраційним номером 14047 (а. с. 34).

Фахівцями податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Альянс-2003" (код ЄДРПОУ 32239797) щодо підтвердження взаємовідносин із ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період січень, червень, серпень, вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №748/2305/32239797 від 16.02.2012 року, відповідно до висновків якого виявлені наступні порушення: відсутній факт реального вчинення господарських операцій ТОВ "Альянс-2003" із ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за січень, червень, серпень, вересень 2011 року; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 23642 грн., в т. ч. за січень 2011 року у сумі 5485 грн., за червень 2011 року у сумі 12780 грн., та за вересень 2011 року у сумі 5377 грн. (а. с. 15-28).

На підставі вищезгаданого акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0002012305 від 23.02.2012 року на суму 24987,25 грн. (а. с. 14).

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що контрагентом позивача в перевіряємому періоді було ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055).В основу висновку акту перевірки Відповідача був покладений висновок податкової інспекції на обліку, в якій знаходиться контрагент позивача.

Відповідно до висновку вказаного акту перевірки зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 23642 грн..

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене податкове повідомлення - рішення № 0002012305 від 23.02.2012 року суперечать вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" є обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Альянс-2003" (Покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №150811 від 15.08.2011 року, за яким продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: лічильники газові, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити в повному обсязі за поставлений товар, кількість та найменування, безпосередньо зазначені в узгодженій Специфікації №1 від 15.08.2011 року та рахунку-фактури №547 від 26.08.2011 року, які є невід'ємною частиною цього Договору (а. с. 38-42).

Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються: податковими накладними: №432 від 12.09.2011 року на загальну суму 16262,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2710,33 грн., №974 від 30.08.2011 року на загальну суму 16000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2666,67 грн. (а. с. 44-45), видатковою накладною: №613 від 12.09.2011 року (а. с. 43), платіжними дорученнями: №315 від 30.08.2011 року, №339 від 15.09.2011 року (а. с. 84-85).

Також, між позивачем та його контрагентом було укладено два договори поставки: №160601 від 16.06.2011 року, №100101 від 10.01.2011 року (а. с. 46-47, 52-53).

За умовами вищевказаних договорів постачальник - ТОВ "Промтехноопт" зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ "Альянс-2003" будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість. Кількість і найменування товару зазначається в узгоджених Специфікаціях: №1 від 16.06.2011 року, №1 від 10.01.2011 року та рахунках-фактури: №384 від 24.06.2011 року, №124 від 10.01.2011 року (а. с. 48-49, 54-55).

Реальність виконання зобов'язання позивачем по вищезгаданим договорам поставки підтверджується податковими накладними: №827 від 30.06.2011 року на загальну суму 76680,00 грн., в т. ч. ПДВ - 12780,00 грн., №207 від 28.01.2011 року на загальну суму 12021,56 грн., в т. ч. ПДВ - 2003,60 грн., №97 від 13.01.2011 року на загальну суму 20889,44 грн., в т. ч. ПДВ - 3481,57 грн., (а. с. 51, 57-58), видатковими накладними: №422 від 06.07.2011 року, №114 від 28.01.2011 року (а. с. 50, 56), платіжними дорученнями: №212 від 30.06.2011 року, №33 від 04.02.2011 року, №4 від 13.01.2011 року (а. с. 81-83).

Доставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Промтехноопт" здійснювалась самовивозом за рахунок покупця орендованим автотранспортом, згідно разового договору заявки: 18/8-8 від 11.09.2011 року, №18/8-2 від 27.01.2011 року, №18/8-5 від 05.07.2011 року (а. с. 78-80).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем доведено придбання у ТОВ "Промтехноопт" товару та подальше використання його в своїй господарській діяльності, що підтверджується укладеними договорами купівлі-продажу: №582 від 01.08.2011 року, №200601 від 20.06.2011 року (а. с. 70-71, 76-77); податковими накладними:№2 від 11.01.2011 року на загальну суму 27000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 4500,00 грн., №13 від 26.01.2011 року на загальну суму 7283,04 грн., в т. ч. ПДВ - 1213,84 грн., №15 від 29.08.2011 року на загальну суму 16980,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2830,00 грн., №7 від 12.09.2011 року на загальну суму 16980,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2830,00 грн., №14 від 29.06.2011 року на загальну суму 79200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 13200,00 грн. (а. с. 62-63, 67-68, 75); видатковими накладними: №PH-0000005 від 28.01.2011 року, №PH-0000087 від 12.09.2011 року, №PH-0000053 від 06.07.2011 року, (а. с. 60, 65, 73 ); рахунками - фактури: №СФ-0000002 від 10.01.2011 року, №СФ-0000160 від 09.08.2011 року, №СФ-0000126 від 21.06.2011 року (а. с. 59, 64, 72); довіреностями на отримання товару: №55 від 26.01.2011 року, №2073 від 05.09.2011 року, №735 від 29.06.2011 року (а. с. 61, 66, 74); товарно-транспортною накладною від 12.09.2011 року (а. с. 69).

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем безпосередньо з поточного рахунку ТОВ "Альянс-2003", що підтверджується виписками з банку (а. с. 86-90). Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Отже, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно із п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що висновок Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ТОВ "Альянс-2003" вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) є безпідставним.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, то відсутні і підстави застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних позивач та його контрагент рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість (а. с. 33).

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Відносно викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Також, відповідно до п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Також, з матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року адміністративний позов ТОВ "Промтехноопт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування рішень, визнання дій неправомірними було задоволено в повному обсязі. Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року залишено без змін. Тобто, судом визнано неправомірними дії податкової інспекції на обліку, в якій знаходиться контрагент позивача, а отже, посилання відповідача на висновки актів перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Альянс-2003" та ТОВ "Промтехноопт" є недопустимим.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач приймаючи податкове повідомлення - рішення № 0002012305 від 23.02.2012 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-2591/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2012 р.