Постанова № 26421738, 26.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 2а-2414/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. по справі № 2а-2414/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України та просило постановити рішення, згідно якого скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі міста Харкова від 14.02.2012 р. за № 0000832330 на загальну суму 430480 грн., від 14.02.2012 р. за № 0000852330 на загальну суму 517049,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.12 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мідас» по взаємовідносинах із ТОВ «Техно-Агромпоставка», ТОВ «Техно-Асавир»,ТОВ «Бізнес Консалтинг Плюс»» у грудні 2010-липні 2011 р.

Перевіркою встановлено порушення :

- по податку на додану вартість: п.1.4 ст.1, пп..3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 366.044 грн., у т.ч. в червні 2010 року - 108159 грн., липень 2010 року - 5334 грн., вересень 2010 року - 3357 грн., жовтень 2010 року - 20081 грн., листопад 2010 року - 45313 грн.. грудень 2010 року - 42289 грн., лютий 2011 року - 27325 грн., березень 2011 року - 7475 грн.. квітень 2011 року - 17828 грн., травень 2011 року - 30826 грн., червень 2011 року - 24850 грн., липень 2011 року -33207 грн.

- по податку на прибуток: п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 , п. 14.1 ст,14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 446.883 грн., у т.ч. 1 квартал 2010 року - 108351 грн., 2 квартал 2010 року - 95296 грн., 4 квартал 2010 року -77015 грн., 1 квартал 2011 року - 38870 грн., 2 квартал 2011 року - 89163 грн., 3 квартал 2011 року -38188 грн.

На підставі акту перевірки № 152/23-304/24347043 від 01.02.2012 р. (а.с.37-81 т.1) ДПІ у Ленінському районі міста Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000852330 від 14.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 430.480,00 грн. ( за основним платежем -366.044,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64.436,00грн.) та №0000832330 від 14.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 517.49,50 грн. (за основним платежем -446.883,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -70.166,50 грн.) були винесені з посиланням

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини справи свідчать про наявність ознак безтоварності договору постачання товарів рамках спірних господарських відносин.

Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) .

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 ПКУ датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" та ТОВ "Тех - Агроремпоставка" було укладено договори поставки товару № 11/01 від 11.01.2010 року, № 01/06 від 01.06.2010 року, №23/06 від 23.06.2010 року, кількість і ціна якого вказується у додатках специфікаціях.(а.с.22-30, 54-57 т.2).

Реальність здійснення господарських операцій підтверджено :

- видатковими накладними: № 198 від 10.02.2010 року на суму 549.353,27 грн. ( у тому числі ПДВ -91558,88 грн.), № 933 від 01.06.2010 року на суму 250000,10 грн. (у тому числі ПДВ -43000,02 грн.), № 935 від 01.06.2010 року на суму 36855,00 грн. ( у тому числі ПДВ -6142,50 грн.), № 1129 від 24.06.2010 року на суму 33698,11 грн. ( у тому числі ПДВ -5616,35 грн.), № 1629 від 19.10.2010 року на суму 13868,00 грн. (ПДВ -2311,33 грн.). Всього: на суму 743145,40 грн. (ПДВ -148629,08 грн.), всього з ПДВ 891774,48 грн. ;

податковими накладними: № 235 від 10.02.2010 року на суму 549.353,27 грн. ( у тому числі ПДВ -91558,88 грн.); № 2330 від 01.06.2010 року на суму 250000,10 грн. (у тому числі ПДВ -43000,02 грн.);№ 2331 від 01.06.2010 року на суму 36855,00 грн. ( у тому числі ПДВ -6142,50 грн.);№ 2763 від 23.06.2010 року на суму 33698,11 грн. ( у тому числі ПДВ -5616,35 грн.);№ 5734 від 19.10.2010 року на суму 13868,00 грн. (ПДВ -2311,33 грн.) (а.с.58-63 т.2);

товарно-транспортними накладними.

Розрахунки проводились у безготівковій формі: п/д від 23.06.2010 року № 97 -33698,11 грн.; п/д від 02.07.2010 року № 108 -64000 грн.; п/д від 05.08.2010 року № 111 -18000 гри.; п/д від 10.08.2010 року № 120 -40000 грн.; п/д від 24.01.2011 року № 15 -7546 грн.

Отриманий за договором товар було використано у власній господарській діяльності позивача, а саме, реалізовано СК «Дах» та ПАО «Павлоградвугілля», ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», що підтверджено договорами поставки, видатковими та податковими накладними.

Також між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" та ТОВ "Техно-асавир" було укладено договір № 23/6-1 від 23.06.2010 року, предметом якого була поставка товару, а саме електрообладнання і комплектуючі, номенклатура, кількість і ціна якого вказується у додатках специфікаціях.(а.с.15-21 т.2).

Реальність господарських операцій підтверджено видатковими накладними: № 917 від 30.09.2010 року на суму 85200,00 грн. ( у тому числі ПДВ -14200,00 грн.), № 562 від 24.06.2010 року на суму 14400,00 грн. ( у тому числі ПДВ -2400,00 грн.),№ 1021 від 26.10.2010 року на суму 28000,00 грн. ( у тому числі ПДВ -4666,67 грн.), № 1083 від 09.11.2010 року, на суму 48960,00 грн. ( у тому числі ПДВ -8160,00 грн.), № 1110 від 17.11.2010 року на суму 112672,00 грн. (у тому числі ПДВ -18778,67 грн.);

податковими накладними: № 619 від 23.06.10 року, № 1038 від 26.10.2010 року, № 1112 від 09.11.2010 року, № 1141 від 17.11.2010 року. Всього: на суму 241026,66 грн. (ПДВ -48205,34 грн.), всього з ПДВ 289232,00 грн. (а.с.64-68, 175, 195 т.2), товарно-транспортними накладними.

Розрахунки проводились у безготівковій формі: п/д від 08.02.2010 року № 30 -15000 грн.; п/д від 19.02.2010 року №32 -3000 грн.; п/д від 23.06.2010 року №96 -99600 грн.; п/д від 04.11.2010 року №141 -28000 грн.; п/д від 10.11.2010 року № 144 -48960 грн.; п/д від 24.11.2010 року №152 -80000 грн.; п/д від 14.12.2010 року №165 -32672 грн.

Отриманий за договором товар було використано у власній господарській діяльності позивача, а саме, реалізовано ОАО «Донецький енергетичний завод, ЗАО ГОФ «Краснолучская», ТОВ «Інтрмаштрейдінг», що підтверджено договорами поставки, видатковими та податковими накладними.

Між позивачем та ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" було укладено договори № 1201-03 від 01.12.2010 року, № 1201 від 04.01.2011 року предметом якого була поставка товару, а саме: електрообладнання і комплектуючі, номенклатура, кількість і ціна якого вказується у додатках специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.39-57 т.2).

Реальність господарських операцій підтверджено видатковими накладними: № 12204 від 20.12.2010 року на суму 166191,37 грн. ( у тому числі ПДВ -27698,56 грн.), № 02214 від 21.02.2011 року на суму 5670,00 грн. ( у тому числі ПДВ -9450,00 грн.), № 02097 від 09.02.2011 року на суму 107247,00 грн. ( у тому числі ПДВ -17874,50 грн.), № 03161 від 16.03.2011 року на суму 44848,00 грн. ( у тому числі ПДВ -7474,67 грн.), № 04272 від 27.04.2011 року на суму 27264,00 грн. ( у тому числі ПДВ -4544 грн.), № 04207 від 20.04.2011 року на суму 96720,00 грн. ( у тому числі ПДВ -16120,00 грн.), № 05181 від 18.05.2011 року на суму 1530,00 грн. ( у тому числі ПДВ -255,00 грн.), № 05173 від 17.05.2011 року на суму 167938,80 грн. ( у тому числі ПДВ -27989,80 грн.), № 06292 від 29.06.2011 року на суму 147568,80 грн. ( у тому числі ПДВ -24594,80 грн.), № 07075 від 07.07.2011 року на суму 137526,00 грн. ( у тому числі ПДВ -22921,00 грн.), № 07214 від 21.07.2011 року на суму 61716,00 грн. ( у тому числі ПДВ -10286,00 грн.) (а.с. 86,100,116,123,143-147,152,190 т.2);

податковими накладними: № 24 від 20.12.2010 року, № 152 від 21.02.2011 року, № 117 від 09.02.2011 року, № 52 від 16.03.2011 року, № 117 від 27.04.2011 року, № 87 від 20.04.2011 року, № 67 від 18.05.2011 року, № 60 від 17.05.2011 року, № 164 від 29.06.2011 року, № 47 від 17.07.2011 року, № 131 від 21.07.2011 року. Всього: на суму 846041,64 грн. (ПДВ -169208,33 грн.), всього з ПДВ 964219,97 грн.(а.с.71,99,115,122,135-137,141,142,151,189 т.2); товарно-транспортними накладними.

Розрахунки проводились у безготівковій формі: п/д від 15.02.2011 року №24 -40000 грн.; п/д від 22.02.2011 року №30 -60000 гри.; п/д від 28.02.2011 року №38 -50000 грн.; -п/д від 28.02.2011 року №37 -50000 грн.; п/д від 18.03.2011 року №48 -25000 грн.; п/д від 22.04.2011 року №79 -40000 грн.; п/д від 20.05.2011 року № 97 -5280 грн.; п/д від 09.06.2011 року №113 -7304 грн.; п/д від 19.07.2011 року №134 -60000 грн.; п/д від 25.07.2011 року №143 -50000 грн. Також розрахунки здійснено векселями на суму 56888,24 грн.

Отриманий за договором товар було використано у власній господарській діяльності позивача, а саме, реалізовано ГП «Свердловантрацит»,ПАО «Павлоградвугілля», ДТЕК «Добропільська ЦЗФ», ПАО «ДЕТЗ», що підтверджено договорами поставки, видатковими та податковими накладними.

При укладені договорів поставки, сторони договорів були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності,зміст довгорів відповідав всім вимогам законодавства України, сторони узгодили всі обов"язкові умови договорів, волевиявлення сторін було вільним та відповідала їх волі, договори вчинені у встановленій письмовій формі, спрямовані на реальне настання обумовлених ними наслідків, про що свідчить повне виконання сторонами свої зобов"язань за договорами та настання передбачених договорами наслідків - перехід права власності на товар та перерахування грошових коштів. Як сам позивач, так і його контрагенти в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ТОВ "Техно-асавир», ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", ТОВ "Тех - Агроремпоставка» та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та віднесення до валових витрат вартість придбаних товарів та послуг, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ "Техно-асавир», ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", ТОВ "Тех - Агроремпоставка» є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. по справі № 2а-2414/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнитию Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі міста Харкова від 14.02.2012 р. за № 0000832330 на загальну суму 430480 грн., від 14.02.2012 р. за № 0000852330 на загальну суму 517049,50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 01.10.2012 р.