Постанова № 26417397, 17.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2012 року 16:37 № 2а-8470/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення та наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2012 року № 0004662209 та наказу на проведення перевірки від 15.05.2012р. № 435.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн».

Також позивач звертав увагу на відсутність підстав для проведення перевірки податковим органом у зв'язку з чим наказ на її проведення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Щодо правомірності проведення перевірки відповідач зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фірма»Періодика»по взаємовідносинам з ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»(код ЄДРПОУ 36412065) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2012р. №296/22-9/23700220.

Згідно висновків Акту перевірки позивачем порушено п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 100 000,00 грн.

13 червня 2012 року на адресу ТОВ «Фірма»Періодика»надійшло податкове повідомлення-рішення №0004662209 від 12.06.2012року, згідно якого податковим органом нараховано податкове зобов'язання з ПДВ всього на загальну суму 125 000,00 грн., з них 100 000,00 грн. -основний платіж та 25 000,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Як встановлено судом, приводом проведення перевірки позивача став акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 15.02.2012р. № 147/23-04/36412065 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», згідно якого, враховуючи службову записку від 26.01.2011р., директор зазначеного підприємства не мав відношення до його діяльності.

З огляду на це відповідач прийшов до висновку, що на ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі такого висновку, незважаючи на надані під час перевірки позивачем первинні документи, які підтверджують проведення господарських операцій, відповідач стверджує, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн».

Проте, суд не може погодитись із таким висновком у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»підписано Договір №14/09 від 14.09.2011р., згідно якого останній зобов'язувався виконати замовлення першого на друк каталогу та його розсипку адресатам

На підтвердження виконання договору позивачем надано до перевірки та суду специфікацію до угоди, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Також позивачем надано власне каталог, акт приймання-передачі інформації, а також пояснення директора ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», відповідно до яких підтверджено господарські взаємовідносини між підприємствами, а про висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва йому нічого не відомо.

Також в матеріалах справи наявні податкові декларації, відповідно до яких ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»задекларовано податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку із співпрацею з позивачем.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн» було і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало і має свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит. Також до суду наданий каталог, замовлений у ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн».

У позивача немає власних ресурсів самостійно виконати роботи, передбачені договором №14/09 від 14.09.2011р., а відповідачем не надано інформації, хто міг виконати такі роботи, якщо їх не виконав ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн». Крім того, факт виконання робіт відповідачем не заперечується.

Припущення податкового органу про фіктивність контрагента позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на службовій записці, твердження якої спростовані директором ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Також суд звертає увагу на те, що ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн» декларувало податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем.

Доказів несплати такого зобов'язання відповідачем не надано.

Щодо позовних вимог про скасування наказу на проведення документальної позапланової перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика».

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 15 травня 2012 № 435 із врахуванням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 наведеної статті передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Наказ № 435 від 15.05.2012року є по суті рішенням керівника ОДПС та дає право відповідачу проводити документальну перевірку.

Суд звертає увагу, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва встановлено ознаки щодо можливої фіктивності контрагента позивача ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», що дає підстави для перевірки правильності обчислення та декларування сум податкового кредиту Товариства, а тому податковий орган зобов'язазаний виконати покладені на нього обов'язки, які заключаються в контролі за своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, позивач не навів достатніх обґрунтованих доводів щодо неправомірності спірного наказу.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 12 червня 2012 року № 0004662209.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 21 вересня 2012 року