ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 вересня 2012 року № 2а-9881/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011»
до
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
Державної податкової служби
про
визнання дій протиправними, –
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011»(далі –позивач, ТОВ «Мевік 2011») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі –відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС), в якому після уточнення позовних вимог заявою від 12.08.2012 р. (вх. № 03-3/50276/12 від 19.08.2012р.) просило суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки, визнати протиправними дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ДПІ у Печерському районі м. Києва під час проведення зустрічної звірки порушено приписи Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 27.12.2010 р.
На переконання позивача, у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення зустрічної звірки, оскільки запит на адресу позивача податковим органом не направлявся, первинні документи позивача не досліджувалися, що є порушенням встановленого порядку. Крім того, за результатами проведення зустрічної звірки складена не довідка, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки, який містить в собі висновки про відсутність реального здійснення операцій позивачем по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що є порушенням Податкового кодексу України.
Також, вказуючи на протиправність дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо визнання та визначення у складеному за результатами зустрічної звірки акті нікчемними правочинів, укладених з контрагентами, позивач зазначав, що вказані висновки викладені з перевищенням повноважень, наданих податковому органу, є необґрунтованими, оскільки зроблені без урахування фактичних обставин справи, не підтверджуються жодними доказами та здійснені на підставі наявних в органі державної податкової служби інформаційних баз даних замість документів первинного обліку.
Представник позивача в судову засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач про час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, уповноваженого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі у строк до 28 вересня 2012 року надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, що 17.05.2012 р. посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт № 1344/22-9/37770982 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мевік 2011»(код ЄДРПОУ 37770982) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 29.07.2011 р. по 30.04.2012 року»(далі по тексу –Акт, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).
Відповідно до відомостей, вказаних у вступній частині Акту, він складений з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 29.07.2011 р. по 30.04.2012 року з урахуванням матеріалів, отриманих від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, в яких зроблено висновок про наявність ознак «фіктивності»та відсутності реального здійснення господарської діяльності.
У вступній частині Акту також зазначено, що станом на день його складання фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб не встановлено та в базі даних АІС ОР встановлено стан «9»–«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
В ході перевірки, перевіряючими на підставі даних, які містяться в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не було встановлено факт передачі товарів ТОВ «Мевік 2011»контрагентам-покупцям, у зв’язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що свідчать про транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою також встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
З наведених підстав Актом про неможливість проведення зустрічної звірки зроблено висновок про відсутність реального здійснення ТОВ «Мевік 2011»господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг).
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі –податки, інші платежі).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач –Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні»повноваження.
Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.
Окружний адміністративний суд міста Києва враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.
Отже, дії податкового органу по проведенню перевірки мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Тому спір за участю ДПІ у Печерському районі міста Києва, як суб'єкта владних повноважень, з приводу дій останнього по проведенню зустрічної звірки підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд приходить до наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року 509-XII, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.
Надаючи правову оцінку діям відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 29.07.2011 р. по 30.04.2012 року, що були оформлені Актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 1344/22-9/37770982 від 17.05.2012 р., суд зазначає наступне.
Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції –контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232 (далі за текстом –Порядок № 1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Отже, аналізуючи вище наведені норми податкового законодавства, суд приходить до висновку, що за відсутності у податкового органу необхідної інформації, зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті. А отже й висновки, в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку платника податків, можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.
Вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Вказана норма кореспондується з положеннями п. 6 Порядку № 1232, відповідно до якого у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів, такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.
Як встановлено судом з пояснень представника позивача, ДПІ у Печерському районі м. Києва на адресу позивача письмовий запит не направлявся, а Акт про неможливість проведення зустрічної звірки складено виключно на підставі поданих позивачем до органу державної податкової служби податкових декларацій, а також бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Наведених обставин відповідачем не спростовано, жодних доказів, які б свідчили про направлення позивачу письмового запиту суду не надано, а в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки про таку обставину не зазначено.
З наведеного випливає, що позивач був позбавлений можливості надати для проведення зустрічної звірки документи первинного обліку, а орган державної податкової служби не отримав потрібної інформації та її документального підтвердження, оскільки з Акту про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що відповідачем під час складення вказаного Акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання з причин їх відсутності.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки, оскільки відповідач не виконав встановленого законодавством обов'язку щодо надіслання запиту про подання інформації та її документального підтвердження до позивача за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, особисто не вручив суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту.
Суд також зазначає, що не може бути причиною для складення Акта про неможливість проведення зустрічної звірки обставина, зазначена у вступній частині Акту, про фактичну відсутність позивача за своїм місцезнаходженнях, про що в базі даних АІС ОР міститься запис «9»–направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Судом встановлено, що на час здійснення зустрічної звірки місцезнаходженням ТОВ «Мевік 2011»була адреса: м. Київ, вулиця Інститутська, 28, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЗ № 029896 (том І, а.с. 41). За даними ЄДР статус даних відомостей про юридичну особу –позивача «підтверджено».
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, при проведенні зустрічної звірки відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, а не використовувати відомості, які містяться в базі даних АІС ОР.
До того ж, жодна норма Податкового кодексу України не звільняє відповідача від обов’язку направити запит платнику податків у випадку присвоєння останньому стану «9»–«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
Таким чином, правових підстав для складення акта про неможливість проведення звірки у відповідача немає, а тому його дії носять неправомірний характер.
Разом з тим, в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 1344/22-9/37770982 від 17.05.2012 р., викладені висновки з приводу обставин здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011»господарської діяльності, однак, як встановлено вище, зустрічна звірка фактично не відбулась.
Також, податковим органом не надано до суду будь-яких доказів отримання запитів на проведення зустрічної звірки ТОВ «Мевік 2011», направлених органами державної податкової служби (ініціаторами) до ДПІ у Печерському районі м. Києва, що суперечить вимогам п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, а також підставам проведення зустрічної звірки, що проводиться з метою співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Крім того, суд зазначає, що пунком 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що висновки суб’єкта владних повноважень, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, про відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Мевік 2011»при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України.
З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядком від 27.12.2010р. №1232.
Спірні дії суб’єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги про визнання незаконними дій, які пов'язані з проведенням зустрічної звірки, обґрунтовані, доведені, а тому підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо складання висновків, зазначених у Акті від 17.05.2012 року № 1344/22-9/37770982 про неможливість проведення зустрічної звірки, суд виходить із наступних обставин.
Як зазначалось раніше, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (п.4.4 Методичних рекомендацій), а у разі проведення зустрічної звірки за результатами її проведення складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (п.4.6 Методичних рекомендацій).
З наведеним положень випливає, що акт (або довідка), складені за наслідками зустрічної звірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення такої звірки або неможливості її проведення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Тобто, інформація, викладена податковим органом в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, сама по собі не впливає на наявні у позивача права, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, а отже прав та інтересів позивача не порушує.
При цьому, суд додатково зазначає, що при визнанні незаконними дій відповідача про проведенні зустрічної звірки, в результаті якої складено акт від 17.05.2012 року № 1344/22-9/37770982, не потребують додаткової оцінки дії відповідача щодо викладення в акті певних висновків.
Крім цього, позивачем не надано доказів порушення прав ТОВ «Мевік 2011», пов’язаних з реалізацією матеріалів проведеної зустрічної звірки, зокрема, прийняття податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності вчинених дій по складанню акту від 17.05.2012 року № 1344/22-9/37770982 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мевік 2011»(код ЄДРПОУ 37770982) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 29.07.2011 р. по 30.04.2012»податковий орган до суду не надав, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову судовий збір відповідно до задоволених вимог, що становить 16 грн. 10 коп.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011», за результатами якої складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мевік 2011»(код ЄДРПОУ 37770982) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 29.07.2011 р. по 30.04.2012 року»від 17.05.2012 року № 1344/22-9/37770982.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011»судові витрати у розмірі 16,10 грн. (шістнадцять гривень десять копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Судове рішення № 26417394, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9881/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: