Постанова № 26417398, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року 11 год. 51 хв. № 2а-7195/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Білоцького В.В. (довіреність від 10.07.2012р. б/н), відповідача -Харитоновій А.О. (довіреність від 12.09.2012р. № 6612/8/10-008), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізодром»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2011 року № 0001302304, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізодром» (далі -ТОВ «Ізодром», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2011 року № 0001302304.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608 щодо того, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Ізодром»та його контрагентом - ТОВ «Астана К»(ідентифікаційний код 37270449) нібито є нікчемними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-травень 2011 року на суму 196 200, 00 грн., є протиправними та безпідставними. Зокрема, відповідно до умов договору поставки від 31.03.2011р. за № 89, укладеного між ТОВ «Ізодром»(Покупець) та зазначеним підприємством (Постачальник), останній поставив на адресу позивача товари на загальну суму 1 177 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), а ТОВ «Ізодром»перерахувало на рахунок контрагента в банку відповідну суму безготівкових коштів, тобто обидві Сторони виконали свої договірні зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами. На момент укладення вищевказаної угоди Сторонами було дотримано всіх вимог, встановлених нормами чинного законодавства України, зокрема, всі суб'єкти господарських правовідносин мали достатній обсяг правосуб'єктності. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту в квітні-травні 2011 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Астана К».

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 10.07.2012р. за № 2033/9/10-009. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ізодром»перевіряючим встановлено, що Підприємством в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, було занижено податок на додану вартість на загальну суму 196 200, 00 грн. Зокрема, ТОВ «Ізодром»неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень-травень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 196 200, 00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Астана К». При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що при аналізі первинних документів, перевіркою було встановлено, що податкові накладні від 06.05.2011р. за № 177 та від 11.05.2011р. за № 178 містять арифметичні помилки. Об'єкт оподаткування по накладній за № 177 від 06.05.2011р. становить 249 000, 00 грн., а податок на додану вартість - 49 800, 00 грн., згідно наданих до перевірки документів було встановлено що ТОВ «Ізодром»в розділі ІІІ податкової накладної було допущено арифметичну помилку та нараховано суму податку на додану вартість у розмірі 49 600, 00 грн. Крім цього висновки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ґрунтувались також на тому, що до податкової інспекції надійшов акт № 1762/23- 04/37270449 від 02.08.2011р., складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, з питань правильності нарахування ТОВ «Астана К»(код ЄДРПОУ 37270449) податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року, в ході якої встановлено, що керівником та головним бухгалтером даного підприємства є ОСОБА_3, яка відповідно до даних ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва дала пояснення, що не має відношення до діяльності цього Товариства, наміру на ведення фінансово-господарської діяльності не мала.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Ізодром»(ідентифікаційний код 21591608) було зареєстровано як юридичну особу 13 квітня 1994 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 0099-7060 МП.

ТОВ «Ізодром»було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 23 квітня 1994 року за № 2796/S, станом на момент складання Акта перевірки від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608 перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.1997р. № 100048391 ТОВ «Ізодром»являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 215916026500) по дату складання Акта перевірки від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608. Станом на 27 вересня 2012 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.06.2007р. № 100048391, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 325896 від 23.04.2012р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 33.20.2 Монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, 45.21.3 Будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, 45.22.0 Виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи, 45.32.0 Ізоляційні роботи, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.

Протягом періоду з 04.11.2011р. по 10.11.2011р. працівник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ізодром»(код ЄДРПОУ 21591608) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Астана К»(код ЄДРПОУ 37270449) за квітень, травень 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608.

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що ТОВ «Ізодром» використовувало у своїй господарській діяльності протягом перевіряємого періоду офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення, тощо), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Горького, 13, офіс 3 в літ. «А».

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим встановлено, що ТОВ «Ізодром»задекларувало суми податкового кредиту за квітень-травень 2011 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Астана К»(код ЄДРПОУ 3727049, в т.ч. за квітень 2011 року -47 000, 00 грн., за травень 2011 року -149 200, 00 грн., за червень 2011 року -28 198, 00 грн.) з податку на додану вартість (далі -ПДВ) з вартості придбаних товарів.

Зокрема, між ТОВ «Ізодром»(Покупець) і ТОВ «Астана К»(Постачальник) був укладений договір поставки від 31.03.2011р. за № 89. Згідно даного договору ТОВ «Астана К»відвантажено товар на користь ТОВ «Ізодром»на загальну суму 1 177 200, 00 грн., в т.ч. по видатковим накладним від 29.04.2011р. № 125 на суму 282 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -47 000, 00 грн.) та від 13.05.2011р. № 168 на суму 895 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 149 200, 00 грн.).

ТОВ «Ізодром»отримано від вказаного контрагента податкові накладні за № 125 від 29.04.2011р. на суму 282 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -47 000, 00 грн.), № 176 від 05.05.2011р. на суму 297 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -49 600, 00 грн.), № 177 від 06.05.2011р. на суму 298 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -49 600, 00 грн.) та за № 178 від 11.05.2011р. на суму 298 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -49 600, 00 грн.).

При цьому до податкової інспекції надійшов акт від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за № 1762/23-04/37270449 від 02.08.2011р. з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за травень 2011 року ТОВ «Астана К» (код ЄДРПОУ 37270449), в ході якої встановлено наступне.

Протягом перевіряємого періоду відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання була ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), яка являється директором і головним бухгалтером ТОВ «Астана К».

Місцезнаходження Товариства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 49/А, кв. 91.

З метою запобіганню неправомірного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Астана К», що має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності з метою мінімізації їх податкових зобов'язань, здійснено перевірку ТОВ «Астана К»(код ЄДРПОУ 37270449), з використанням документів та податкової інформації отриманої від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва від 23.05.2011р. за №3328/ДПІ/26-10/90.

За результатами проведених заходів громадянка ОСОБА_3, будучи опитаною пояснила, що вона не має відношення до фінансово-господарської діяльності Товариства, угоди з іншими підприємствами від імені ТОВ «Астана К»не укладала, на названому підприємстві не працювала та інше. За юридичною та фактичною адресою Товариство це знаходиться, про що складено акт від 06.06.2011р. за № 1132/23-08.

Господарські операції між ТОВ «Астана К»(код за ЄДРПОУ 37270449) та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Ізодром»з ТОВ «Астана К»носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), так, як наслідок, суперечать моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

На підставі вищевикладеного працівники ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийшли до висновку, що договір, що укладений між ТОВ «Ізодром»з ТОВ «Астана К», є нікчемним, а тому перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Астана К». Отже, ТОВ «Ізодром»в порушення норм п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на загальну суму 196 200, 00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 47 000, 00 грн., за травень 2011 року суму 149 200, 00 грн.

В розділі 4 «Висновок»Акта від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Ізодром»вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним податку на додану вартість на суму 196 200, 00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - 47 000, 00 грн., за травень 2011 року -149 200, 00 грн.

07 грудня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта від 17.11.2011р. № 536/1-23-40-21591608 та згідно розрахунку фінансових санкцій прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0001302304, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п. 7 підрозділу Х «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначило ТОВ «Ізодром»суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 196 201, 00 грн., в т.ч. 196 200, 00 грн. -основний платіж, 1, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 13.02.2012р. № 432/10/12-114 та ДПС України від 23.04.2012р. № 7179/6/10-2115, винесених за результатами розгляду скарг ТОВ «Ізодром», спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги Товариства -без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. (ч. 3, 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 31 березня 2011 року між ТОВ «Ізодром»(Покупець) та ТОВ «Астана К»(Постачальник) був укладений договір поставки за № 89, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Предметом Договору є обладнання (Товар), згідно Специфікації, яка узгоджена між Сторонами згідно замовлення Покупця (п. 1.1, 1.2 цього Договору).

Згідно п. 2 вказаного Договору ціна товару визначається на підставі Специфікації, а загальна вартість цього Договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього Договору.

У відповідності до Специфікацій (Додаток № 1) Постачальник мав передати Покупцю Товар на загальну суму 282 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -47 000, 00 грн.), а саме: пристрій передачі даних в кількості 20 шт. на суму 112 000, 00 грн. (без ПДВ), маніфулд -20 шт. на суму 97 000, 00 грн. (без ПДВ) та блок інтерфейсу -20 шт. на суму 26 000, 00 грн. (без ПДВ), а у відповідності до Специфікацій (Додаток № 2) -Товар на загальну суму 895 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -149 200, 00 грн.), а саме: лічильник газу ультразвуковий ГУВР 011А2-1 - 1 шт. на суму 50 980, 00 грн. (без ПДВ), прямі участки для лічильника газу ГУВР -1 шт. на суму 43 600, 00 грн. (без ПДВ), електропривід клапана -1 шт. на суму 32 705, 00 грн. (без ПДВ), заземлюючий пристрій Glamar -1 шт. на суму 34 635, 00 грн. (без ПДВ), перетворювач тиску вимірюв. 3051S1 CD2 -2 шт. на суму 43 040, 00 грн. (без ПДВ), густиномір Solartron -2 шт. на суму 431 220, 00 грн. (без ПДВ) та щит підготовки газу -2 шт. на суму 66 780, 00 грн. (без ПДВ).

Пунктом 3 Договору визначені умови та строки поставки Товару. Зокрема, датою поставки Товару є дата виписки накладної Постачальником. Моментом переходу до Покупця права власності і всіх ризиків на Товар за цим Договором вважається дата передачі Товару Покупцеві. В накладних на Товар, що постачається відповідно до цього договору, Постачальник зазначає найменування кожної асортиментної позиції товару, його кількість та ціну.

Оплата по Договору поставки виконується авансовим платежем, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 5.1 цього Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє протягом одного року.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати товару) за вказаним Договором поставки підтверджуються наступними первинними і розрахунковими документами та документами бухгалтерського обліку:

- видатковими накладними від 29.04.2011р. № 125 на суму 282 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -47 000, 00 грн.), від 13.05.2011р. № 168 на суму 895 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -149 200, 00 грн.), щодо поставки та отримання придбаних товарів на складі позивача. Приймання поставленого товару від імені ТОВ «Ізодром»здійснювалося уповноваженою особою позивача -Кушніровим Л.І. (повноваження підтверджено наявними в матеріалах даної справи копіями довіреностей від 29.04.2011р. за № 215 та від 13.05.2011р. за № 237 на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Астана К»);

- картками бухгалтерського рахунку 201 «Сировина й матеріали»за період з 01.04.2011р. по 31.05.2012р. -щодо оприбуткування придбаних товарів на складі;

- платіжними дорученнями від 29.04.2011р. за № 2358 на суму 282 000, 00 грн., від 05.05.2011р. за № 2369 на суму 297 600, 00 грн., від 06.05.2011р. за № 2390 на суму 298 800, 00 грн., від 11.05.2011р. за № 2404 на суму 298 800, 00 грн., виписками з банківського рахунку позивача за вказані дати. Оплата за придбані товари здійснювалося ТОВ «Ізодром»шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26000106655001 в АТ КБ «Експобанк»(МФО 322294) на рахунок свого контрагента № 26009033442001 в ПАТ КБ «Інтербанк» у м. Києві (МФО 300216), що не заперечується Відповідачем;

- оборотно-сальдовою відомістю по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р.

За результатами здійснення поставки Товарів ТОВ «Астана К»були виписані податкові накладні за № 125 від 29.04.2011р. на суму 282 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -47 000, 00 грн.), № 176 від 05.05.2011р. на суму 297 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -49 600, 00 грн.), № 177 від 06.05.2011р. на суму 298 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -49 600, 00 грн.) та за № 178 від 11.05.2011р. на суму 298 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -49 600, 00 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 10.07.2012р. б/н та від 02.08.2012р. б/н, наданих в ході розгляду даної справи, з документальним підтвердженням, придбані товари були частково використані Товариством в своїй подальшій господарській діяльності, а решта -зберігається на складі для подальшого використання, про що свідчать наступні документи: внутрішньо-розпорядчі документи -штатний розклад (на підтвердження наявності у позивача необхідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та підтвердження повноважень посадових осіб, які підписували внутрішні документи Товариства); договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2004р. за № 669, укладений з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву (Орендодавець) щодо строкового платного користування державним нерухомим майном, площею 414 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Палладіна, 46, та перебуває на балансі ДП Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА, вартістю 372 700, 00 грн. (на підтвердження наявності відповідного приміщення для розміщення лабораторії перевіряння, ремонту та налагоджування автоматизованих систем обліку енергоносіїв), акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 31.05.2011р. за цим Договором, розрахунок орендної плати за перший місяць, договір від 24.01.2012р. № 669/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 669 від 31.05.2004р.; договорами підряду (предмет - виконання робіт з комплектації/реконструкції обладнання, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, тощо), укладеними ТОВ «Ізодром»(Підрядник) з рядом суб'єктів господарської діяльності (Замовники) протягом 2009 - 2010 років (ВАТ по газопостачанню та тарифікації «Полтавагаз»(ГРС Полтава-1), ТОВ «Рівнетеплоенерго», ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Київгаз», ДП ВАТ «Київхліб»Хлібокомбінат № 10), видатковими накладними від 30.04.2011р. № РН-000039, від 05.12.2011р. № РН-0000171 та від 30.03.2012р. № РН-0000036, актом приймання-передачі устаткування, зведеними кошторисами за вересень 2011 року, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, отримані від уповноважених посадових осіб Покупців, товарно-транспортними накладними від 16.05.2011р. № 38 та від 06.06.2011р. № 49; договором поставки від 01.12.2010р. за № 1852о/406 та специфікацією № 2 до нього; платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача на підтвердження отримання коштів від Замовників за виконані роботи (поставлений товар), сплати позивачем орендних платежів.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Астана К»спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в березня-травні 2011 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за квітень-травень 2011 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Астана К»умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентом -ТОВ «Астана К».

Зокрема, в Актах перевірок від 17.11.2011р № 536/1-23-40-21591608 та від 02.08.2011р. № 1762/23-04/37270449 відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам Товариства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Ізодром» або його контрагента - ТОВ «Астана К», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

В контексті вищенаведеного судом не приймається до уваги посилання відповідача на пояснення ОСОБА_3 від 13.05.2011р., які були відібрані в ході здійснення оперативно-розшукових заходів працівниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, як на належний доказ фіктивності операцій позивача з його контрагентом в квітні-травні 2011 року.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізодром»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 07 грудня 2011 року № 0001302304.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова