Ухвала суду № 26414343, 10.07.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" липня 2012 р. Справа № 2а/1770/3689/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

від позивача: Катеренчука Ю.В. - представника за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2011 р. у справі за позовом Кооперативного підприємства "Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство" до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Кооперативне підприємство «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» звернулося з адміністративним позовом (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.11.2011р., а.с. 43, т.2) до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2011 року №0000112342, № 0000102342, від 08.06.2011 року №0000522342.

Обгрунтовуючи позов, посилається на те, що податковий орган припустився помилкових висновків щодо порушення підприємством податкового законодавства, не врахувавши, що податковий кредит було сформовано на підставі отриманих податкових накладних по оподатковуваних операціях та у межах господарської діяльності, а валовий дохід та валові витрати підтверджуються відповідними первинними документами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. позов задоволено й визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції №0000112342 від 15 березня 2011 року, №0000102342 від 15 березня 2011 року, №0000522342 від 8 червня 2011 року .

Не погоджуючись з постановою, Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на нез'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Особа, що подала апеляційну скаргу, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштовим рекомендованим відправленням ухвали про призначення справи до розгляду та судової повістки.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З врахуванням приписів вищевказаної статі розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності представника Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції.

Представник Кооперативного підприємства "Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство" в письмових запереченнях від 03.06.2012р. та в судовому засіданні, вважаючи постанову законною та обґрунтованою, просить останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом, Гощанською МДПІ проведено виїзну планову перевірку КП «Гощанське ВЗТП», код 31650801 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт №19/2342/31650801 від 24.02.2011 року.

Згідно висновків, наведених в акті, підприємством допущено порушення податкового законодавства, а саме:

- підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 333102,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 286804,00 грн., за 1 квартал 2010 року на 163,00 грн., за перше півріччя 2010 року на 37539,00 грн., за 9 місяців 2010 року на 46298,00 грн.;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і, як наслідок, заниження податку на додану вартість на суму 2637,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 року на 199,00 грн., листопад 2009 року на 195,00 грн., лютий 2010 року на 209,00 грн., березень 2010 року на 221,00 грн., вересень 2010 року - на 1813,00 грн.

При цьому, податковий орган вважає, що підприємством занижено валові доходи, які відображаються у рядку 01.6 декларації з податку на прибуток «Інші доходи», зокрема, не відображено кошти у розмірі 1880,25 грн., що надійшли у жовтні 2009 року на банківський рахунок позивача від РФТЗДВ «Страхова компанія УКОО» як страхове відшкодування крадіжки, 738,90 грн. за жовтень 2009 року та 119,70 грн. за лютий 2010 року як банківські нарахування за користування коштами, 290,00 грн. у грудні 2009 року та 1721,00 грн. у травні 2010 року як сума дооцінки; крім того, на думку податкового органу, КП «Гощанське ВЗТП» занизило валовий дохід на суму безоплатно отриманих основних засобів 1 групи (будівель) в 4 кварталі 2009 року на суму 1128530,00 грн., 1 кварталі 2010 року на 15220,00 грн., першому півріччі 2010 року на 99373 грн. 00 коп., за 9 місяців 2010 року на 99373,00 грн.

Також, перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення на суму 34157,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року на 2981,00 грн., півріччя 2010 року на 20782,00 грн., 9 місяців 2010 року на 31176,00 грн. та заниження за 1 квартал 2010 року на суму 13921,00 грн. через такі порушення: відображення у складі валових витрат витрат по придбанню товарів, які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку, неправильне ведення приросту (убутку) балансової вартості запасів, завищення показників витрат на оплату праці та суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування, включення до складу валових витрат витрат на придбання автотранспортних послуг, які не підтверджені товарно-транспортними накладними і не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Одночасно, податковий орган визначив, що підприємство віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операції придбання автотранспортних послуг, які не пов'язані з господарською діяльність КП «Гощанське ВЗТП», на суму 2637,00 грн. та неправильно віднесло до податкового кредиту ПДВ по податковій накладній № 30 від 30.09.2010 року на придбання ремонтних робіт у ПП «Фірма Діоліт» на суму 10880,00 грн., у тому числі ПДВ 1813,33 грн.

На підставі акту перевірки Гощанською МДПІ 15.03.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- № 0000112343 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 416377,50 грн., у тому числі за основним платежем на 333102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 83275,50 грн.

- № 0000102343 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3296,25 грн., у тому числі за основним платежем на 2637,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 659,25 грн.

Податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Рівненській області, яка рішенням від 11.05.2011 року № 10262/25-16/206 скасувала податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ № 0000112343 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 6383,50 грн., в тому числі за основним платежем 4307,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1076,50 грн. через невірне визначення податковим органом заниження скоригованого валового доходу в сумі 15510,00 грн. та недоведення заниження валового доходу на 1721,00 грн. за рахунок визначеної підприємством суми дооцінки; в решті податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 року № 0000112343 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 410994,00 грн., в тому числі за основним платежем на 328795,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 82199,00 грн., та № 0000112343 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3296,25 грн., у тому числі за основним платежем на 2637,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 659,25 грн., залишені без змін. Також 08.06.2011 року Гощанською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000522342 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 410994,00 грн., у тому числі за основним платежем на 328795,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 82199,00 грн., з урахуванням частково скасованих сум донарахованого податку при адміністративному оскарженні.

За результатами повторних скарг платника податків ДПА України прийнято рішення від 03.08.2011 року № 13995/6/25-0315 про залишення податкових повідомлень-рішень від 15.03.2011 року та від 08.06.2011 року без задоволення, а донараховані суми податків без змін.

Проте, з такою позицією не можна погодитись.

Так, відповідно до підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах (пункт 1.8 статті 1 наведеного вище Закону), а пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (підпункт 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 цього Закону).

Виходячи із зібраних у справі доказів (рішень засновників про збільшення статутного фонду, про передачу основних засобів як внеску до статутного фонду, статуту в новій редакції, який містить положення щодо збільшеного розміру статутного фонду позивача), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про внесення прямої інвестиції засновником - Гощанським РСТ до статутного фонду (капіталу) КП «Гощанське ВЗТП», який став власником корпоративних прав відповідно до свого вкладу (внеску) в розмірі 783598,14 грн. або 98,14 % від загального статутного фонду (капіталу), що, з врахуванням положень підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» спростовує висновки Гощанської МДПІ про те, що передане Гощанським РСТ майно є безоплатно наданими КП «Гощанське ВЗТП» товарами, та, як наслідок, заниження останнім валових доходів на суму вартості отриманих основних засобів.

Також, колегія суддів погоджується й з висновками суду про те, що позивачем були включені до складу валових доходів кошти у розмірі 1880,25 грн., що надійшли від РФТЗДВ «Страхова компанія УКООПГАРАНТ» як страхове відшкодування крадіжки (й це було відображено позивачем у рядку 01.1 декларації з податку на прибуток за третій квартал 2009 року), а також кошти в сумі 738,90 грн. за жовтень 2009 року та 119,70 грн. за лютий 2010 року (включені позивачем до графи 01.1 декларації за 4 квартал 2009 року та за 1 квартал 2010 року відповідно), оскільки це кошти на погашення недостачі матеріально-відповідальними особами (банківські виписки по рахунку позивача), а не банківські нарахування за користування коштами, про що зазначив податковий орган в акті перевірки.

Що ж до донарахованого КП «Гощанське ВЗТП» податку на прибуток в частині заниження скоригованого валового доходу на суму 15510,00 грн. та 1721,00 грн., то такі дії були визнані ДПА в Рівненській області неправомірними під час процедури адміністративного оскарження.

Відносно ж виявлених, як вважає податковий орган, порушень при формуванні валових витрат, то колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За нормами пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для формування валових витрат є фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків.

Дослідивши зібрані у справі докази (розрахункові відомості про нарахування і перерахування внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, договір на транспортні перевезення між КП «Гощанське ВЗТП» та Приватним малим підприємством фірма «Грані», акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткову накладну, рахунок-фактуру), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок про правомірність нарахування позивачем сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування у відповідних податкових періодах (і спростування завищення валових витрат на суму страхових внесків у розмірі 1711,00 грн.), реальне надання позивачу послуг з перевезення для здійснення ним господарської діяльності, виїзної торгівлі на ринках, а також про придбання холодильної вітрини для використання в господарській діяльності.

Не знайшли свого підтвердження й висновки Гощанської МДПІ про не включення до складу валових витрат вартості матеріалів, використаних підприємством на ремонт та поліпшення основних фондів, які в подальшому відносяться підприємством на збільшення вартості основних фондів, що підлягають амортизації та відображені в бухгалтерському обліку проводками Дт 15 «Капітальні інвестиції» та Кт 20 «Виробничі запаси» в сумі 62759,00 грн. (по акту), фактично по бухгалтерському обліку сума становить 58216,00 грн. За період, що перевірявся, амортизації на будівлі не нараховувалась.

Що ж до висновків акту перевірки про невключення до складу валових витрат витрат платника в сумі 50 % вартості пального, використаного на легкові автомобілі, то сума цих витрат відображена у графі 04.13 декларації за зменшенням на цю суму витрат, що підтверджується розрахунком витрат пального по легкових автомобілях за період з 01.10.2009 року по 01.10.2010 року, розшифровкою валових витрат по рядку 04.13 «Інші витрати» декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 року, 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року. Всього по декларації з податку на прибуток (додаток К 1/1 декларації) невідображені запаси, які використані не у господарській діяльності та не включені до складу валових витрат (по акту) в сумі 69743,00 грн., в тому числі за 2009 рік - 12542,00 грн., 1 квартал 2010 року - 17517,00 грн., за півріччя 2010 року - 50644,00 грн., за 9 місяців 2010 року - 69743,00 грн. Фактично рахується по бухгалтерському обліку запасів: всіх витрат за 2009 рік - 12260,00 грн., за 1 квартал 2010 року - 17517,00 грн., за півріччя 2010 року - 48834,00 грн., за 9 місяців - 64092,00 грн., 50 % пального на легковий автомобіль списувались і не включалися у витрати графи 04.13 декларації з податку на прибуток, такі витрати, що йшли на поліпшення основних засобів, не включались у валові витрати.

Також за фактичними даними бухгалтерського обліку платника податків приріст (+), убуток (-) балансової вартості запасів склав за 4 квартал 2009 року +50749,00 грн., за 1 квартал 2010 року -16616,00 грн., за перше півріччя 2010 року +11385,00 грн., за 9 місяців 2010 року +32187,00 грн., тоді як за даними перевірки такі показники визначені так: за четвертий квартал 2009 року +51031,00 грн., за 1 квартал 2010 року -16105,00 грн., за перше півріччя 2010 року +12940,00 грн., за 9 місяців 2010 року +37583,00 грн., п отже, валові витрати задекларовані позивачем менші тих, що відображені у бухгалтерському обліку КП «Гощанське ВЗТП», а тому платником податків не допущено завищення валових витрат за періоди, що підлягали перевірці.

Одночасно, суд вказує на те, що в акті перевірки податковий орган вказував на порушення КП «Гощанське ВЗТП» податкового законодавства при формуванні податкового кредиту.

Однак, з цим не можна погодитись.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ж статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків, та належним чином оформлена податкова накладна, що засвідчує факт реального вчинення господарських операцій.

Проаналізувавши приписи законодавства в сукупності із зібраними у справі доказами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит по операціях придбання послуг перевезення у ПМП фірма «Грані» та придбання ремонтних робіт у ПП «Фірми Діоліт» на загальну суму 2637,00 грн., у тому числі у жовтні 2009 року на суму 199,00 грн., листопаді 2009 року на 195,00 грн., лютому 2010 року на 209,00 грн., березні 2010 року на 221,00 грн., вересні 2010 року на 1813,00 грн.

Підсумовуючи наведене, постанову суду, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000112342, № 0000102342, від 08.06.2011 року №0000522342, як обгрунтовану та законну, з врахуванням приписів ст.200 КАС України, слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Кооперативне підприємство "Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство" вул.Нова, 2,смт.Гоща,Рівненська область,35400

3- відповідачу Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул.Незалежності,31,смт.Гоща,Рівненська область,35400