ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2012 року м. Київ К-22996/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Добропільська ОДПІ)
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2009
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010
у справі № 2-а-13732/09/0570
за позовом відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" (далі -Товариство)
до Добропільської ОДПІ
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000372340/0, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 229 532 грн. (у тому числі 152 901 грн. за основним платежем та 76451 грн. за штрафними санкціями).
Постановою названого суду від 05.11.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що податковим органом не доведено спливу строку позовної давності за виданим Товариством векселем № 66334118745237, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати цей вексель таким, що не підлягає погашенню.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи. Так, скаржник зазначає, що ліквідація кредитора без правонаступництва є підставою для віднесення кредиторської заборгованості до валового доходу згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Як вбачається з установлених судами за наявними у справі доказами обставин справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками позапланової виїзної перевірки Товариства з питання правильності визначення податку на прибуток за період з 01.07.2006 по 30.09.2007, результати якої зафіксовані в акті перевірки від 07.05.2009 № 261/23-2/00176472. В ході цієї перевірки було виявлено, що за угодою від 30.05.2005 № 30/05/1пр позивач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий альянс «Схід-Захід»(далі -ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід») товарно-матеріальні цінності на зальну суму 611 604 грн. Придбану продукцію було оплачено виданим Товариством простим векселем № 6633 4118745237 строком за пред'явленням. 28.11.2006 ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід»було ліквідовано внаслідок визнання банкрутом. У зв'язку з цим податковим орган включив суму кредиторської заборгованості позивача за векселем до валового доходу Товариства та визначив з цієї суми податкове зобов'язання з податку на прибуток.
Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
В силу вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 названого Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Суди обох інстанцій обґрунтовано відхилили доводи ДПІ про те, що ліквідація ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід»означає неможливість стягнення заборгованості за векселем.
За змістом статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.
Разом з тим, частиною першою статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»визначено, що вексель -це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Згідно з пунктом 77 Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою Виконавчого Комітету СРСР і Ради Народних Комісарів СРСР від 07.08.1937 № 104/1341, до простого векселя застосовуються постанови, які стосуються переказного векселя і які стосуються, зокрема, індосаменту.
З приписів глави другої цього Положення вбачається, що вексель може бути переданий шляхом індосаменту, тобто передавального напису на векселі, що засвідчує право вимоги за цим векселем іншій особі.
Індосамент переносить усі права, що випливають з переказного векселя. При цьому особа, в якої знаходиться вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів.
Таким чином, ліквідація ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід»не означає того, що спірний вексель не буде пред'явлений до оплати позивачеві, позаяк ліквідований векселедержатель до припинення своєї діяльності міг передати вексель за індосаментом іншій особі.
Слід також зазначити, що згідно зі статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Частиною п'ятою статті 30 цього ж Закону передбачено, що продаж цінних паперів, що належать банкруту на праві власності, здійснюється відповідно до законодавства.
Відповідно до абзацу 1 статті 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Отже, спірний вексель після припинення діяльності ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід»не втрачає своєї сили боргового цінного паперу та може бути пред'явлений Товариству до закінчення строку позовної давності за цим векселем до погашення векселедержателем, якщо його право буде засновано на безперервному ряді індосаментів.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» зазначено, що зобов'язання сплатити за векселем припиняється виконанням, тобто сплатою зобов'язаною особою суми вексельного боргу (стаття 599 Цивільного кодексу України). Разом з тим, зобов'язання, яке випливає з векселя, може бути припинене з інших підстав, передбачених главою 50 Цивільного кодексу України, зокрема шляхом передання відступного за згодою між вексельними кредитором і боржником (стаття 600 Кодексу), зарахування зустрічної грошової вимоги (статті 601 - 603 Кодексу). Такі способи припинення вексельного зобов'язання породжують ті самі наслідки, що й оплата за векселем.
Таким чином, у розглядуваній справі суди дійшли вірного висновку про те, що заборгованість позивача за спірним векселем не може розглядатися як така, що позбавлена зустрічного виконання з причин ліквідації першого векселедержателя (ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід»), та, відповідно, не підлягає включенню до валового доходу Товариства при визначенні податку на прибуток за 4-й квартал 2006 року.
При цьому з урахуванням приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні цього спору саме ДПІ повинна довести наявність підстав для включення кредиторської заборгованості до валового доходу платника, у тому числі і фактів, що спростовують можливість передачі векселя від першого векселедержателя іншим особам. Втім існування таких обставин відповідачем не доведено.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, доводи якої спрямовані на переоцінку фактичних обставин справи, встановлених судами в результаті всебічної та повної оцінки наявних у справі доказів.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 у справі № 2-а-13732/09/0570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 26413423, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-22996/10-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: