Ухвала суду № 26413488, 11.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2012 р. м. Київ К-18800/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010

у справі № 2-а-278/09/2670

за позовом державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі -Підприємство)

до ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -Булій Т.В., Лесько Н.О.,

відповідача -не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010, позов задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 03.07.2008 № 0002352302/0 та від 10.09.2008 № 0002352302/1, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 485 259 грн. (у тому числі 990 173 грн. за основним платежем та 495 086 грн. за штрафними санкціями) з посиланням на правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, пред'явленій йому до сплати у складі залізничного тарифу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що оскільки у період виникнення спірних правовідносин операції з поставки металобрухту були звільнені від оподаткування, то відсутні підстави для формування податкового кредиту і за операціями з перевезення металобрухту, які є складовою поставки.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами за наявними у справі доказами обставин справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками виїзної планової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, результати якої зафіксовані в акті від 18.06.2008 № 7382/23-02/19014832. В ході цієї перевірки було виявлено, що в рамках виконання договору поставки від 24.01.2007 № ЦКП-12-00507-01 державне підприємство «Донецька залізниця»(постачальник) поставило позивачеві відходи металобрухту на умовах FCA (франкоперевізник). Пунктом 2.3 названого договору передбачено, що ціна товару не включає вартість залізничного тарифу від станції відправлення до станції призначення, що відшкодовує одержувач на підставі пред'явлених документів.

Підставою для оспорюваного донарахування став факт невизнання податковим органом податкового кредиту позивача у сумі ПДВ у складі вартості залізничного тарифу на перевезення придбаного металобрухту з огляду на те, що перевезення цього товару є складовою операції з його поставки, тоді як у перевіреному періоді операції з поставки відходів і брухту чорних металів були звільнені від оподаткування.

Судові інстанції встановили усі фактичні обставини зі справи, повно та всебічно їх дослідили, в сукупності оцінили подані учасниками спору докази, правильно застосували норми права та прийняли законні та обґрунтовані судові акти.

Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеної норми вбачається, що сума ПДВ у складі вартості придбаних послуг у межах господарської діяльності платника, підлягає включенню до податкового кредиту.

У розглядуваному випадку підстави для висновку про те, що поставка металобрухту включала його перевезення відсутні. Адже базисні умови постави FCA (франкопервізник) не передбачають обов'язок продавця товару укласти договір перевезення; наведене правило відтворено і у пункті 2.3 спірного договору поставки. Фактично, як було встановлено судами, перевезення металобрухту здійснювалося державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»на виконання зобов'язань за іншим правочином, а саме -за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 21.02.2007 № 499. Наведене підтверджує правильність висновків судів про те, що поставка металобрухту та його перевезення є окремими операціями, відносно яких в даному разі застосовуються різні режими оподаткування ПДВ.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, доводи якої спрямовані на переоцінку фактичних обставин справи, встановлених судами в результаті всебічної та повної оцінки наявних у справі доказів.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 у справі № 2-а-278/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Н.Є. Маринчак