Ухвала суду № 26413322, 27.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2012 р. м. Київ К-2133/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року

по справі №А-9/175

за позовом Дочірнього підприємства Аграрної фірми «Тисмениця»Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський м'ясокомбінат»(надалі -ДП АФ «Тисмениця»ВАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат»)

до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (надалі -ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області)

за участю прокуратури Івано-Франківської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У липні 2006р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області №0000102320/0 від 23.02.2006р., №0000102320/2 від 17.07.2006р., №0000592320/2 від 17.07.2006р., №0000582320/2 від 17.07.2006р.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області №0000102320/0 від 23.02.2006р., №0000102320/2, №0000592320/2, №0000582320/2 від 17.07.2006р. Присуджено ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" з державного бюджету України 13,60грн. витрат по сплаті державного мита.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками ДПІ в Тисменецькому районі здійснено додаткову невиїзну позапланову перевірку АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період листопад, грудень 2004р. та лютий 2005р. з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу що відображені в акті документальної перевірки від 20.02.2006р. №60-2310-32573828

Відповідно до вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102320/0 від 23.02.2006р., яке позивачем було оскаржено до ДПА в Івано-Франківській області. За наслідками розгляду скарги прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102320/2, №0000592320/2, №0000582320/0 від 17.07.2006р.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0000102320/0 від 23.02.2006р. ДПІ в Тисменицькому районі зменшено ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1468287,0грн. в тому числі за листопад 2004р. - 727245,00грн., за грудень 2004р. - 715777,00грн. , за лютий 2005р. - 25265,00грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 17.07.2006р. №0000102320/2, зменшено ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1468287,00грн. , №0000592320/2 - в сумі 40505грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 20253грн., №0000582320/0 донараховано 43344грн. податкового зобов`язання по ПДВ та застосовано фінансові санкції в сумі 14448грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення -рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційної інстанції, виходив з того, що суми податкового кредиту позивача за листопад, грудень 2004р. та лютий 2005р. підтверджені податковими накладними ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія»і ТОВ «Станіславська торгова компанія», які на момент проведення перевірки були зареєстрованими платниками ПДВ; суми ПДВ за вищевказані періоди сплачені ДП «Аграрна фірма «Тисмениця»ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат»в ціні придбаного товару. Крім цього, наявність вказаних господарських відносин стверджується укладеними між позивачем та ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія»і ТОВ «Станіславська торгова компанія»видатковими накладними, платіжними дорученнями на оплату вартості поставленого товару, а також виданими податковими накладними.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

Як зазначають суди, ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" за період листопад, грудень 2004р. придбано товар у ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" згідно розхідних накладних на загальну суму 9073555грн. в тому числі ПДВ - 1512259грн. та за період лютий 2005р. придбано товар у ТОВ "Станіславська торгова компанія" на суму 151674грн. в тому числі ПДВ - 25429грн. про що виписані податкові накладні.

Суми ПДВ за отримані товари ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" включило до складу податкового кредиту у листопаді, грудні 2004р. та лютому 2005р. згідно податкових накладних виписаних ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" та ТОВ "Станіславська торгова компанія".

ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" виписало ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" при придбанні останнім товару податкові накладні №38346 від 29.11.04р. та №38443 від 30.11.04р. на загальну суму 9073555грн., в тому числі ПДВ 1512259грн. ТОВ "Станіславська торгова компанія" виписало позивачу при придбанні останнім товару податкові накладні №7218 від 04.02.05р., №7481 від 11.02.05р. та №7482 від 18.02.05р. на загальну суму 150595грн., в тому числі ПДВ 25099грн.

На підставі вищевказаних податкових накладних відповідно до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1468287,00грн. в тому числі за листопад 2004р. - 727245,0грн., за грудень 2004р. - 715777,00грн. , за лютий 2005р. - 25265,00грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 даного Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, а в подальшому на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість.

Однак, поставка товару належним чином відповідачем або судом першої та апеляційної інстанції не перевірялась, тобто не з'ясовано, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення. Також не досліджувались первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операції.

Отже, суди попередніх інстанції не звернули достатньої уваги на зазначене та не врахували, що для повного та всебічного вирішення спору по суті необхідно з'ясувати та встановити, чи мали операції між підприємствами реальний характер, чи не мали підприємства (сторони угоди) ознаки фіктивності, чи була спрямована їх діяльність на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету.

Крім цього, слід зазначити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постанові від 03 червня 2008 року №08/121, яка в силу норми ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Н.Г. Пилипчук