Ухвала суду № 26413120, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року м. Київ К-55617/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард-Скарбниця»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року

у справі № 11/189

за позовом Повного товариства «Ломбард-Скарбниця»

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Повне товариство «Ломбард-Скарбниця»(далі -позивач, ПТ «Ломбард-Скарбниця») звернулось у лютому 2008 року до суду з адміністративним позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі -відповідач, Бердичівська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача № 0002002301/0 від 18.10.2007 року на суму 1079,50 гривень та № 0002392301/1 від 26.11.2007 року на суму 850,00 гривень, № 0002002301/1 від 26.11.2007 року на суму 909,50 гривень, № 0002392301/2 від 29.12.2007 року на суму 850,00 гривень, № 0002002301/2 від 29.12.2007 року на суму 909,50 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року, у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 15 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори», ст. 95 Цивільного кодексу України, ст. 64 Господарського кодексу України.

Відповідач своїх заперечень на касаційну скаргу позивача до суду не надав.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій Бердичівською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку відокремленого підрозділу Першої Бердичівської філії повного товариства «Ломбард-Скарбниця»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 06 жовтня 2005 року по 30 червня 2007 року про що складено акт № 278/22-01/33745198 від 05 жовтня 2007 року.

На підставі такого акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ про порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», Положення про комунальний податок на території м. Бердичева: 1) № 0002002301/0 від 18 жовтня 2007 рок про визначення щодо позивача в особі відокремленого підрозділу Бердичівської філії повного товариства «Ломбард-Скарбниця»податкового зобов'язання по комунальному податку в розмірі 1079,30 гривень; 2) № 0002002301/1 від 26 листопада 2007 року про визначення у відношенні позивача в особі Бердичівської філії повного товариства «Ломбард-Скарбниця»податкового зобов'язання по комунальному податку в розмірі 909,50 гривень; 3) № 0002392301/1 від 26 листопада 2007 року про визначення у відношенні Бердичівської філії повного товариства «Ломбард-Скарбниця»податкового зобов'язання по комунальному податку в розмірі 850,00 гривень; 4) № 0002392301/2 від 29 грудня 2007 року про визначення у відношенні Бердичівської філії повного товариства «Ломбард-Скарбниця»податкового зобов'язання по комунальному податку в розмірі 850,00 гривень; 5) № 0002002301/2 від 29 грудня 2007 року про визначення податкового зобов'язання по комунальному податку в розмірі 909,50 гривень.

Із акту перевірки Першої Бердичівської філії ПТ «Ломбард-Скарбниця»вбачається, що філія не звітувала до Бердичівської ОДПІ щодо комунального податку за четвертий квартал 2005 року і 2006 рік та не сплачувала такий податок. Це призвело до заниження комунального податку та є підставою для застосування штрафних (фінансових санкцій).

Перевіркою Бердичівської ОДПІ встановлено, що комунальний податок позивача у відповідному періоді нараховувався та сплачувався до місцевого бюджету Печерського району міста Києва за всіх працівників, в тому числі за тих, що працювали за місцем розташування філій за межами м. Києва.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно статті 4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

За правилами статті 15 цього ж Закону до місцевих податків належать: податок з реклами; комунальний податок. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2-4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. А стаття 19 цього Декрету визначає, що місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

За приписами частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

За змістом норм Положення про порядок обчислення і сплати комунального податку, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 10 квітня 2003 року № 145 платниками комунального податку є юридичні особи, розташовані або зареєстровані на території ради, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств, неприбуткових громадських та релігійних організацій.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, узяття на облік як платників податків -юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Бердичівську філію повного товариства «Ломбард-Скарбниця»взято відповідачем на облік як платника податку 06 жовтня 2005 року.

Відповідно підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпункт 4.2.2. пункту 4.2. цієї ж статті встановлює, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Підпункт 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначає, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що твердження відповідача про правомірність донарахування та застосування штрафних санкцій оспорюваними повідомленнями-рішеннями, є правильним.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволені позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард-Скарбниця»-відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі № 11/189 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько