Ухвала суду № 26413073, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року м. Київ К-32627/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 року

у справі № 2-27/2019-2007А

за позовом Закладу федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Заклад федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак»(далі -позивач, Заклад ФПУ «ОУСЦ «Спартак») звернувся у січні 2007 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим (далі -відповідач, ДПІ в м. Алушті АР Крим), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006522301/0 від 09.11.2006 року, № 0006522301/1 від 07.12.2006 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 10 788,40 гривень.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 року, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим № 0006522301/0 від 09.11.2006 року і № 0006522301/1 від 07.12.2006 року в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 10 788,40 гривень. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закладу ФПУ «ОУСЦ «Спартак» 3,40 грн. судового збору. Повернуто з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 114,60 грн. за платіжним дорученням № 2064 від 14.12.2006 року.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В своїх запереченнях Заклад ФПУ «ОУСЦ «Спартак»зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій ДПІ в м. Алушті АР Крим в період з 29.09.2006 року по 19.10.2006 року проведена виїзна планова документальна перевірка позивача -Закладу ФПУ «ОУСЦ «Спартак» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 6254,00 грн., а також встановлено заниження податку на прибуток за 2005 року на суму 4700,00 грн., в тому числі за періоди: за 2 квартал 2005 року на суму 1600,00 грн., за 3 квартал 2005 року на суму 1600,00 грн., за 4 квартал 2005 року на суму 1500,00 грн., за 1 півріччя 2006 року на суму 3107,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №1611/23/02651769 від 27.10.2006 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Алушті АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення від № 0006522301/0 від 09.11.2006 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10 788,40 грн., з якого основний платіж -7807,00 грн. і штрафні санкції у сумі 2981,40 грн.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» Заклад ФПУ «ОУСЦ «Спартак» звернувся до ДПІ в м. Алушті АР Крим зі скаргою від 20.11.2006 року № 772.

Рішенням ДПІ в м. Алушті АР Крим від 07.12.2006 року № 6900/10/23 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від № 0006522301/0 від 09.11.2006 року залишено без змін.

Також за результатами розгляду первинної скарги було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006522301/1 від 07.12.2006 року.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Судами встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем було виявлено, що позивачем в порушення пп. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нараховувалися амортизаційні відрахування по об'єктам основних фондів групи 1 (адміністративний корпус, наклонно-кросова доріжка, огорожа бази, пральня, матеріальний склад, підземний туалет ).

У відповідності до пп. 8.1.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

У відповідності до пп. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшли вірного висновку, що вартість дооцінки основних фондів, за якою підприємством були проведені фактичні витрати, для цілей оподаткування не збільшує балансову вартість і відповідно не належать нарахуванню амортизаційних відрахувань.

Зміни балансової вартості основних фондів проводилися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.1992 року № 229 «Про індексацію балансової вартості основних фондів підприємств в установ в зв'язку з підвищенням цін»; постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1993 року № 598 «Про проведення індексації основних фондів в народному господарстві України»; постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2005 року № 34 «Про проведення індексації основних фондів і визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне відновлення в 1995 році»; постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.1996 року № 148/64/103/563 «Про затвердження порядку проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій і установ».

Відповідно до вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України індексації підлягала балансова вартість основних фондів, що були наявні у підприємств станом на 01.05.1992 року, на 01.08.1993 року, на 01.01.1995 року, на 01.04.1996 року.

Зазначеними постановами Кабінету Міністрів України вносилися зміни до бухгалтерського обліку основних фондів, а саме: перерахунку підлягала балансова вартість наявних основних фондів на ці дати; підприємства, об'єднання і організації повинні були відобразити суму зміни вартості основних фондів в бухгалтерському обліку по дебету рахунку «основні кошти»і по кредиту рахунку «Фонди спеціального призначення»; проіндексована вартість і суми внесків основних коштів відображаються в інвентарних картках обліку основних фондів і інших звітних регістрів обліку.

Амортизація основних фондів, починаючи з лютого 1995 року, організаціями всіх форм власності нараховується виходячи з нової їх вартості за чинними нормами амортизаційних відрахувань. Отже, на підставі вищевказаних нормативних актів, проводилася індексація вартості основних фондів.

Судами встановлено, що позивач самостійних рішень про переоцінку та уточнення вартості своїх основних фондів не приймав, уточнення вартості своїх основних фондів не проводив.

Відповідно до чинного законодавства України, у разі самостійної переоцінки (до оцінки, уцінки), нараховані на суму збільшення вартості основних коштів амортизаційні відрахування до складу валових витрат не входять.

На момент набрання чинності Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 від 22.05.1997 року у підприємств всіх форм власності склалася балансова вартість основних фондів, в якої були враховані витрати на придбання, самостійне виготовлення, проведення ремонтів, реконструкцій і інших видів поліпшень основних фондів, що не протирічить положенням пп. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [І(а-1) - 10]: 100 , де 1(а-1) -індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Судами встановлено, що станом на 01.04.2005 року на балансі позивача були наступні основні фонди групи 1, а саме:

- адміністративний корпус інв. № 1005, введений в експлуатацію в 1956 році, первинна вартість складала 153 631 карб. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України по даному об'єкту була проведена індексація у 1992, 1993, 1995, 1996 роках у зв'язку з підвищенням індексу цін. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік склала 305 000,00 грн., на 01.04.2005 року - 150 972,52 грн. По даному об'єкту були нараховані амортизаційні відрахування за чинними нормами у сумі: 2 квартал 2005 року -1887,16 грн.; 3 квартал 2005 року -1836,57 грн.; 4 квартал 2005 року -1840,27 грн.; 1 квартал 2006 року -1910,39 грн.; 2 квартал 2006 року -1886,51 грн. Всього нараховано амортизаційних відрахувань по даному об'єкту на суму 9360,90 грн., також були проведені ремонти у грудні 1998 року на суму 3001,00 грн., у грудні 2005 року на суму 7450,00 грн.;

- наклонно-кросова доріжка інв. № 1038, введена в експлуатацію в 1985 році, первинною вартістю 155 384,00 карб. По даному об'єкту була проведена індексація в 1992, 1993, 1995, 1996 роках у зв'язку з підвищенням індексу цін. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік склала 308 480,75 грн., на 01.04.2005 року -130 822,02 грн., по даному об'єкту нараховані амортизаційні відрахування за чинними нормами у наступних сумах: 2 квартал 2005 року -1635,28 грн.; 3 квартал 2005 року -1614,83 грн.; 4 квартал 2005 року -1594,65 грн.; 1 квартал 2006 року -1574,72 грн.; 2 квартал 2006 року -1555,03 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об'єкту на суму 7974,51 грн.;

- огородження бази, інв. № 1011, введена в експлуатацію у 1980 році, первинна вартість складала 77 262,00 карб. По даному об'єкту проведена індексація у 1992, 1993, 1995, 1996 роках. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік складала 153 386,70 грн., на 01.04.2005 року -71 554,40 грн. По даному об'єкту були здійснені амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 року -894,43 грн.; 3 квартал 2005 року -883,25 грн.; 4 квартал 2005 року -872,21 грн.; 1 квартал 2006 року -861,31 грн.; 2 квартал 2006 року -850,54 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об'єкту у сумі 4361,74 грн;

- пральня, інв. № 1002, введена в експлуатацію у 1956 році, первинна вартість складала 26 776,00 карб. За даним об'єктом була проведена індексація в 1992, 1993, 1995, 1996 роках. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік склала 139 220,00 грн., на 01.04.2005 року -58 057,26 грн. За даним об'єктом було нараховано амортизаційні відрахування у наступних сумах: 2 квартал 2005 року -725,72грн.; 3 квартал 2005 року -716,64 грн.; 4 квартал 2005 року -707,69 грн.; 1 квартал 2006 року -698,84 грн.; 2 квартал 2006 року -690,10 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об'єкту у сумі 3538,99 грн.;

- матеріальний склад, інв. № 1003, введений в експлуатацію у 1979 році, первинна вартість складала 8805,00 грн. За даним об'єктом проведена індексація у 1992, 1993, 1995, 1996 роках. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік склала 17 480,39 грн., на 01.04.2005 року -9575,39 грн. За даним об'єктом нараховано амортизаційні відрахування у наступних сумах: 2 квартал 2005 року -119,69 грн.; 3 квартал 2005 року - 1118,20 грн., 4 квартал 2005 року -116,72 грн., 1 квартал 2006 року -115,26 грн., 2 квартал 2006 року -1167,31 грн. Всього нараховано амортизаційних відрахувань по даному об'єкту у сумі 583,26 грн.

- їдальня, інв № 1007, введена в експлуатацію у 1957 році, первинна вартість складала 113 122,00 крб. За даним об'єктом проведена індексація у 1992, 1993, 1995, 1996 роках. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік склала 228 578,84 грн., на 01.04.2005 року -98 205,90 грн. За даним об'єктом нараховано амортизаційні відрахування у наступних сумах: 2 квартал 2005 року -1227,57 грн., 3 квартал 2005 року -1212,23 грн.; 4 квартал 2005 року -1197,08 грн.; 1 квартал 2006 року -1182,11 грн.; 2 квартал 2006 року -1167,23 грн. Всього нараховано амортизаційних відрахувань по даному обєкту у сумі 5986,30 грн.;

- підземний туалет, інв. № 1015, введений в експлуатацію у 1981 році первинна вартість складала 4003,00 карб. За даним об'єктом проведена індексація у 1992, 1993, 1995, 1996 роках. Остаточна вартість об'єкту на 1996 рік склала 7948,08 грн., на 01.04.2005 року -2622,30 грн. За даним об'єктом нараховано амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 року -32,78 грн., 3 квартал 2005 року - 32,37 грн., 4 квартал 2005 року - 31,96 грн., 1 квартал 2006 року -31,56 грн., 2 квартал 2006 року -31,17 грн. Всього нараховано амортизаційних відрахувань по даному об'єкту у сумі 159,84 грн.

Таким чином, за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року по вищевказаним об'єктам нараховано амортизаційних відрахувань на суму 31 965,65 грн. (9360,90 грн. + 7974,51 грн. + 5986,32 грн. + 4361,74 грн. + 3538,99 грн. + 583,26 грн. + 159,84 грн.).

Судами попередніх інстанцій встановлено, з чим погоджується колегіяґ судів касаційної інстанції, що всі зазначені вище об'єкти значаться на балансі позивача як основні фонди 1-ої групи, на всі об'єкти заведені інвентарні картки, об'єкти мають остаточну вартість, що є підставою для нарахування амортизації. Амортизація по 1-ій групі основних фондів нараховується до тих пір, доки балансова вартість об'єкту не зменшиться до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто до 1700,00 грн.

Суду не надано доказів, що вказані об'єкти не мають остаточної вартості.

При таких обставинах, суди попередніх інстанцій, з чим також погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, дійшли вірного висновку, що позивач обґрунтовано проводив амортизаційні відрахування за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року в сумі 31 965,56 гривень.

Також, вказане підтверджується і висновком судово-економічної експертизи № 25 від 03.12.2007 року, складеним експертом Стадничук Т. В. НДЕКЦ при ГУМВС України в АР Крим, яка має вище економічну освіту, кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 11.1 -дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності; свідоцтво № 1130, стаж експертної роботи 9 років.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим -відхилити.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 року у справі № 2-27/2019-2007А -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько