Ухвала суду № 26413051, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року м. Київ К-55802/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 10.08.2006 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року

у справі № АС-27/492-06

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Приватного підприємства Консалтингова фірма «Вігор»

про надання дозволу на проведення перевірки, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі -позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова») звернулась у липні 2006 року до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Консалтингова фірма «Вігор»(далі -відповідач, ПП КФ «Вігор») про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки ПП КФ «Вігор»з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 року по 01.04.2006 року.

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В своїх запереченнях ПП КФ «Вігор»зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій в обґрунтування позову ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначає, що ПП КФ «Вігор» було включено до плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок СПД на II квартал 2006 року відповідно до Національного плану перевірок, затвердженого ДПА України відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Повідомлення ДПІ № 5009/10/23-226/47 від 11.05.2006 року про проведення планової виїзної документальної перевірки направлено відповідачеві поштою 15.05.2006 року, однак було повернуто з поміткою: «адресат відсутній». Для проведення перевірки фахівцями ДПІ Київського району м. Харкова було виписано направлення № 1183 від 24.05.2006 року на перевірку відповідача, відповідно до якого перевірка повинна була проводитися з 24.05.2006 року по 06.06.2006 року. Керівнику УКРДНТЦ «Енергосталь» направлено запит з проханням повідомити, чи укладалась угода між ним та відповідачем по справі, предмет якого є надання в оперативну оренду офісного приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20, на що отримав відповідь, що з ПП КФ «Вігор» договори оренди не укладались та інформація про місцезнаходження вищезазначеного підприємства відсутня. 29.05.2006 року позивачем було здійснено вихід за юридичною адресою ПП КФ «Вігор» за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20. За вказаною адресою дане підприємство відсутнє, про що складено акт про відсутність за юридичною адресою № 1375/2-23/30429492 від 29.05.2006 року.

Крім того, судами встановлено, що відповідач не перебував у договірних відносинах з УКРДНТЦ «Енергосталь». ПП КФ «Вігор» 01.04.2006 року укладено договір оренди приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20, літ. Д-3, 2 поверх, к. 202, з ЗАТ «НВП САУ».

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з приписів ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відсутності обґрунтування з боку позивача підстав проведення позапланової виїзної перевірки відповідача, ненадання належних доказів необхідності проведення такої перевірки.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які виходили з наступного.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, серед іншого, право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Крім того, у відповідності до частини 7 зазначеної статті позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках -за рішенням суду.

У відповідності до ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду -інші відомості.

З матеріалів справи вбачається, що твердження позивача про те, що ПП КФ «Вігор» не знаходиться за місцезнаходженням платника податків, не відповідає дійсним обставинам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» місцезнаходження юридичної особи це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі -виконавчий орган). Те ж саме положення міститься в ст. 93 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, яка встановила, що відповідно до преамбули статуту ПП КФ «Вігор» (в редакції змін від 16.05.2000 року) власником (засновником) зазначеного підприємства є ОСОБА_4, який поєднує в собі повноваження власника і повноваження керівника ПП КФ «Вігор» (п. 6.1 Статуту), що підтверджується розпорядженнями від 30.04.2000 року, №2 від 30.04.2002 року. Згідно з преамбулою ПП КФ «Вігор» (в редакції змін від 16.05.2000 року) адресою, за якою проживає ОСОБА_4 є АДРЕСА_1, а адресою, за якою знаходиться ПП КФ «Вігор»є м. Харків, вул. Дарвіна, 20. Тобто, в силу приписів ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»місцезнаходження ПП КФ «Вігор»є, як м. Харків, вул. Дарвіна, 20 (адреса, яка зазначена в ЄДРПОУ і свідоцтві про державну реєстрацію), так і місцезнаходження його засновника та керівника ОСОБА_4: АДРЕСА_1.

Також, як підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Київському районі м. Харкова була належним чином поінформована про знаходження засновника (керівника) ПП КФ «Вігор» за адресою АДРЕСА_1. Проте, позивачем не направлялося повідомлення про проведення перевірки за цією адресою.

Факт знаходження підприємства відповідача за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20, підтверджується, зокрема, договором оренди приміщення, що був укладений між ПП КФ «Вігор» і ЗАТ «НПП САУ».

Колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з судом апеляційної інстанції, яка не прийняла до уваги твердження позивача про те, що відсутність відповідача за його місцезнаходженням може бути підтверджена повідомленням УКРДНТЦ «Енергосталь» про відсутність договірних відносин із ПП КФ «Вігор», внаслідок того, що приміщення за адресою м. Харків, вул. Дарвіна, 20, складаються з кількох будівель, має багато власників та різну нумерацію, тому інформація одного з власників з абсолютною точністю не може підтверджувати ту обставину, що ПП КФ «Вігор» не орендує приміщення за цією адресою в інших власників. Таким же чином не може бути належним доказом акт відсутності за юридичною адресою, складений позивачем, оскільки з його змісту не випливає, що ДПІ у Київському районі м. Харкова здійснила вихід саме до тих приміщень, які орендував відповідач.

Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність відповідача саме за адресою м. Харків, вул. Дарвіна, 20. Такого висновку дійшла колегія суддів апеляційної інстанції, з чим також погоджується колегія суддів касаційної інстанції, на підставі аналізу акту тематичної перевірки ПП КФ «Вігор» № 074852 від 28.08.2006 року, акту перевірки № 037262 від 28.11.2002 року та акту перевірки № 184 від 20.04.2006 року, яку проводило Управління ПФУ в Київському районі м. Харкова. Вказані документи свідчать про те, що у період, як до запланованого позивачем часу проведення перевірки, так і після нього ПП КФ «Вігор» знаходилося саме за адресою м. Харків, вул. Дарвіна, 20.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правового та документального обґрунтування з боку позивача підстав проведення позапланової перевірки відповідача відповідають фактичним обставинам справи і зібраним доказам, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова -відхилити.

Постанову Господарського суду Харківської області від 10.08.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі № АС-27/492-06 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько