Постанова № 26411256, 11.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 року 2а-4119/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Самойленка О.В.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар'єр"

до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський спецкар'єр" з позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 № 0000602301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 484001,00 грн., з яких: 484000,00 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.10.2012).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам позивача у складі ціни за надані послуги (виконані роботи), оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, ніякі послуги (роботи) контрагентами фактично не надавались (не виконувались), позивач не мав на меті придбання послуг у дійсності, а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Укладені між позивачем та його контрагентами договори, на думку податкового органу, є нікчемними і такими, що порушують інтереси держави та суспільства, формування податкового кредиту за даними господарськими операціями здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - послуги надано (роботи виконано) контрагентами в повному обсязі та оплачено позивачем, ці факти підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Позивач стверджував, що він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник податкового органу до суду не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський спецкар'єр" є юридичною особою, що зареєстрована 24.07.1995 Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Рокитнянській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

У березні 2012 року посадовими особами Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 та Приватним підприємством "Дніпрорембудсервіс" за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 (акт перевірки від 15.03.2012 № 5/230/05408680).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними;

абзаців "а", "в" пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 484000,00 грн., з яких: 300000,00 грн. - за травень 2011 року; 184000,00 грн. - за червень 2011 року.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, які здійснювалися ним на підставі:

п'яти договорів, укладених у травні 2011 року між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів", на підставі яких вказаний контрагент надав позивачу послуги (з капітального ремонту двигуна; заднього моста автомобіля; капітального ремонту перетворювального агрегату екскаватора; виготовлення та монтажу стрічкового конвеєру; капітального ремонту головного вала дробівки);

двох договорів, укладених у червні 2011 року між позивачем і Приватним підприємством "Дніпрорембудсервіс", на підставі яких вказаний контрагент надав позивачу послуги (технічне обслуговування конвеєрної системи; технічне обслуговування технологічного транспорту).

На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали перевірку, ніякі послуги вказаними контрагентами фактично не надавались (роботи не виконувались), оскільки ці юридичні особи не мають адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань, а правочини укладено між ними і позивачем з метою мінімізації податкових зобов'язань. Такі дії позивача суперечать інтересам держави та суспільства, тому укладені правочини є нікчемним.

На підтвердження відсутності факту надання послуг (виконання робіт) за укладеними правочинами посадові особи податкового органу також посилались на постанову від 02.03.2012, прийняту слідчим ОВС СУ ДПС у м. Києві про порушення кримінальної справи № 50-6270 за фактом фіктивного підприємства шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами підприємств, до яких слідчий також відніс і контрагентів позивача, а також за фактом підроблення документів.

За результатами перевірки Рокитнянською міжрайонною державною податковою інспекцію Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 № 0000122301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 484002,00 грн., з яких: 484000,00 грн. - за основним платежем; 2,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження. За результатами адміністративного оскарження скаргу було задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 № 0000122301 скасовано в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.

У зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 03.04.2012 № 0000122301, Рокитнянською міжрайонною державною податковою інспекцію Київської області Державної податкової служби прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 15.06.2012 № 0000602301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 484001,00 грн., з яких: 484000,00 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, попереднє податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 № 0000122301 є відкликаним в силу підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2012 № 0000602301, позивач оскаржив його до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт надання послуг (виконання робіт) та оплати їх вартості, а також зробив спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців, що містить дані про юридичні особи контрагентів позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" та Приватне підприємство "Дніпрорембудсервіс".

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У травні 2011 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" (виконавець) укладено п'ять договорів (від 04.05.2011 № КР0405; від 05.05.2011 № КР0505; від 13.05.2011 № 1305/1; від 13.05.2011 № 1305/2; від 12.05.2011 № КР1205) про надання послуг з: капітального ремонту двигуна, заднього моста автомобіля; капітального ремонту перетворювального агрегату екскаватора; виготовлення та монтажу стрічкового конвеєру; капітального ремонту головного вала дробівки. Загальна вартість послуг (робіт), надання (виконання) яких здійснювалось на підставі вказаних договорів, становить 1800000,00 грн., у тому числі ПДВ - 300000,00 грн.

Факт надання послуг (виконання робіт) підтверджується п'ятьма актами прийому-передачі (від 30.05.2011 № 1 до договору від 04.05.2011 № КР0405; від 30.05.2011 № 1 до договору від 05.05.2011 № КР0505; від 31.05.2011 № 1 до договору від 13.05.2011 № 1305/1; від 31.05.2011 № 1 до договору від 13.05.2011 № 1305/2; від 31.05.2011 до договору від 12.05.2011 № КР1205) на загальну суму 1800000,00 грн., у тому числі ПДВ - 300000,00 грн., а також іншими доказами - двома актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (від 01.08.2011 № ВЭ-0000023; від 01.08.2012 № ВЭ-0000024), згідно з якими підтверджується факт прийняття в експлуатацію конвеєру № 19 В 800 стрічкового; конвеєру № 26 В 800 стрічкового.

Згідно з умовами договорів оплата за надані послуги (виконані роботи) могла здійснюватись у безготівковій формі, а також шляхом передачі векселів на суму заборгованості. В оплату за надані послуги позивач перерахував на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" кошти в сумі 200000,00 грн., у тому числі ПДВ - 33333,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується копією банківської виписки від 22.11.2011 дослідженою у судовому засіданні. Решту кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" перед позивачем за вказаними договорами погашено шляхом передачі 11 листопада 2011 року п'яти простих векселів на загальну суму 1600000,00 грн., у тому числі ПДВ - 266666,66 грн. Факт передачі векселів підтверджується п'ятьма актами прийому-передачі векселів від 11.11.2011, складеними уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни послуг (робіт) податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" п'ять податкових накладних (від 30.05.2011 № 234; від 30.05.2011 № 235; від 31.05.2011 № 293; від 31.05.2011 № 295; від 31.05.2011 № 294) на загальну суму 1800000,00 грн., у тому числі ПДВ - 300000,00 грн.

Згідно з даними акта перевірки від 15.03.2012 № 5/230/05408680, сума податку на додану вартість (300000,00 грн.) на підставі вказаних п'яти податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів", включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2011 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за вказаний податковий період.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" є юридичною особою, що зареєстрована 01.09.2010 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області, стан юридичної особи - зареєстрована.

У червні 2011 року між позивачем (замовник) і Приватним підприємством "Дніпрорембудсервіс" (виконавець) укладено два договори (від 03.06.2011 № 306-ТО; від 09.06.2011 № 906-ТО) про надання послуг: по технічному обслуговуванню технологічного транспорту в кількості 6 штук, а саме: автомобілів "Белаз"; по технічному обслуговуванню конвеєрної системи, а саме: заміну зношених роликів; заміну еластичних муфт приводних станцій; відновлення з'єднань конвеєрних стрічок; регулювання руху стрічок та інше. Загальна вартість послуг (робіт), що надавались на підставі вказаних договорів, становить суму 1104000,00 грн., у тому числі ПДВ - 184000,00 грн.

Факт надання послуг (виконання робіт) підтверджується двома актами прийому-передач (від 27.06.2011 б/н до договору від 03.06.2011 № 306-ТО; від 28.06.2011 № 1 до договору від 09.06.2011 № 906-ТО) на загальну суму 1104000,00 грн., у тому числі ПДВ - 184000,00 грн., а також іншими доказами: розшифровками до актів прийому-передачі виконаних послуг до вказаних договорів (від 27.06.2011; від 28.06.2011); актами прийняття робіт з технічного обслуговування комісією (від 27.06.2011; від 28.06.2011).

Згідно з умовами договорів оплата за надані послуги (виконані роботи) могла здійснюватись у безготівковій формі, а також шляхом передачі векселів на суму заборгованості. Кредиторську заборгованість Приватного підприємства "Дніпрорембудсервіс" перед позивачем за вказаними договорами погашено шляхом передачі 14 жовтня 2011 року чотирьох простих векселів на загальну суму 1104000,00 грн., у тому числі ПДВ - 184000,00 грн. Факт передачі векселів підтверджується двома актами прийому-передачі векселів від 14.10.2011, складеними уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни послуг податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Приватного підприємства "Дніпрорембудсервіс" дві податкові накладні (від 27.06.2011 № 223; від 28.06.2011 № 226) на загальну суму 1104000,00 грн., у тому числі ПДВ - 184000,00 грн.

Згідно з даними акта перевірки від 15.03.2012 № 5/230/05408680, сума податку на додану вартість (184000,00) на підставі вказаних двох податкових накладних, виданих Приватним підприємством "Дніпрорембудсервіс", включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за вказаний податковий період.

З приводу юридичної особи контрагента - Приватного підприємства "Дніпрорембудсервіс" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Приватне підприємство "Дніпрорембудсервіс" є юридичною особою, що зареєстрована 01.02.2007 Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, стан юридичної особи - зареєстрована.

З досліджених у судовому засіданні актів перевірки позивача та його контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів"; Приватного підприємства "Дніпрорембудсервіс" убачається, що посадові особи податкових органів - Рокитнянської МДПІ Київської області; ДПІ у Печерському районі м. Києва та Васильківської ОДПІ Київської області в дійсності факт надання послуг (виконання робіт) не перевіряли, оскільки перевірки були невиїзними, аналізу фінансово-господарських документів не робили, а в актах лише відтворено відомості, зазначені слідчим податкової міліції у постанові про порушення кримінальної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з формуванням за рахунок сум ПДВ, сплачених контрагентам позивача у складі ціни наданих послуг, податкового кредиту. Оскільки, на думку податкового органу, ніякі послуги фактично не надавались (роботи не виконувались), угоди з їх придбання є нікчемними, тому формування податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварності господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке оспорюються в даній справі.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факти надання позивачу послуг та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

З приводу тверджень податкового органу про те, що підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" у звітних документах фірми, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу укладання та виконання договорів про надання послуг, які відповідач вважає нікчемними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які позивач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи обидві сторони правочину є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за договором надання послуг, укладеними між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів" мали реальний характер - послуги виконавче були виконані, отримані і оплачені замовником, факт отримання послуг та грошей сторонами та відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на договорах про надання послуг та інших ділових паперах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між двома юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

За наведених обставин твердження податкового органу про порушення позивачем вимог частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, є безпідставними.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт надання послуг (виконання робіт) позивачу з боку його контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Актів", Приватного підприємства "Дніпрорембудсервіс" документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг (виконання робіт) у судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту абзацу "а", "в" пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 484000,00 грн., є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним і підлягає скасуванню.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 15.06.2012 № 0000602301, згідно з яким Публічному акціонерному товариству "Рокитнянський спецкар'єр" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 484001,00 грн., з яких: 484000,00 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар'єр" понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "12" жовтня 2012 р.