Постанова № 26411245, 25.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року 2а-3919/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Боковенко Є.В., Ромашина О.В.,

від відповідача - Глюза С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Центр ЛТД»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Центр ЛТД»з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012 № 0000572350 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40453,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган під час перевірки дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, оскільки, як стверджує позивач, підприємство здійснює облік готівки вчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується Z-звітом, прибутковим касовим ордером, даними книги обліку розрахункових операцій і даними супровідної відомості про прийняття коштів інкасатором.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що позивачем не забезпечено облік готівки в касі, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.03.2012 посадовим особами Державної податкової служби у Київській області проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Трак Центр ЛТД»за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-А, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 15.03.2012 № 0349/1000/22/31414047 (далі -Акт перевірки).

Відповідно до Акта перевірки, в ході її проведення встановлено, що в КОРО № 1031002584, яка зареєстрована 30.11.2010 в податковому органі на РРО «Марія 301 МТМ»з.н. АВ 1040023683, ф.н. 1031002584 протягом робочого дня 29.12.2011 було отримано торгівельну виручку у сумі 8090,76 грн., що підтверджується даними Z- звіту від 29.12.2011 № 289, проте, запис щодо обліку готівкових коштів на вказану суму не здійснено.

Крім того, перевіркою виявлено:

- підприємством до перевірки надано видаткові касові ордери, в яких видача готівки каси не підтверджена підписом одержувача коштів;

- перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі за обліком робочих днів 16.02.2012, 22.2.02012, 27.02.2012 і 07.03.2012 на суму 4742,90 грн.;

- невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у сумі 1940,00 грн.;

- не забезпечене щоденне друкування фіскального звітного чека РРО, а саме від 12.07.2011 за № 637 роздруковано 13.07.2011, від 08.08.2011 за № 175 роздруковано 09.08.2011;

- не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків, а саме № 148 і № 287.

Таким чином, за наслідками перевірки перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1 і 13 статті 3 Закону України від 06 .07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», пунктів 2.6, 2.8. 2.9 і 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі Акта перевірки податковим органом, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 № 0000572350, згідно з яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкцій у сумі 49939,60 грн.

Непогоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40453,80 грн., які застосовані податковим органом за порушення підприємством пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 щодо не здійснення обліку готівки, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення у вказаній частині застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі -Положення)

Відповідно до пункту 1.2 Положення каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.1 Положення підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Відповідно до пункту 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Акта перевірки, перевіряючими зазначено, що позивачем не здійснено облік готівки у сумі 8090,76 грн. за 29.12.2011 у КОРО, у зв'язку з чим підприємством порушено вимоги пункту 2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Відповідно до даних розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до Акта перевірки, за вказане порушення до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 40453,80 грн.

Проте, як вбачається з даних Z- звіту від 29.12.2011 № 0289, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 12), в графі «Виручка Готівкою»зазначено 8090,76 грн.

Як пояснили під час судового розгляду представники позивача, посадовою особою підприємства було здійснено помилку при заповненні КОРО і вказану суму коштів записано за номером Z- звіту від 29.12.2011 № 0288.

На підтвердження даної обставини, позивачем надано суду копію витягу з КОРО № 1031002584/1р, яка зареєстрована в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекцій Київської області Державної податкової служби 30.11.2010, згідно якої 29.12.2011 сума готівки 8090,76 грн. зазначена за Z- звітом від 29.12.2011 № 0288.

Однак, позивачем також надано суду копію видаткового касового ордеру від 29.12.2011 про зарахування готівки на розрахунковий рахунок у сумі 10300,00 грн. (а.с. 42) і копію супровідної відомості до сумки з готівкою від 29.12.2011 № 201Б, згідно з якою підприємством передано інкасатору 10300,00 грн., яка скріплена печаткою та підписом інкасатора (а.с.14).

Таким чином, із даних документів вбачається, що позивачем здійснено облік готівки в касі за 29.12.2011 у сумі 8090,76 грн. своєчасно, тобто у день її надходження та передано до установи банку для зарахування на розрахунковий рахунок.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду факт того, що позивачем не здійснено або здійснено несвоєчасно облік готівки в касі, а тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 є необґрунтованим.

За таких обставин, рішення податкового органу від 28.03.2012 № 0000572350 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 в сумі 40453,80 грн. є неправомірним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки вимог про відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 28.03.2012 № 0000572350 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40453,80 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 жовтня 2012 р.