Ухвала суду № 264104, 03.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2006 р. справа № 23/199-6/183

к/с № 13757/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Нечитайла О.М.,

суддів: Усенко Є.А.,

Ланченко Л.В.,

Пилипчук Н.Г.

Маринчак Н.Є.

при секретарі Буряк І.В.

за участю представників:

позивача Пашаев С.М. дов. від 11.01.2006р. № 230/10/10-010,

відповідача-1 Здановський А.Г.,директор паспорт СА266711

відповідача-2 не зявився

розглянувши касаційну скаргудержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2005р.

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2006р.

у справі № 23/199-6/183

за позовомДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжядо1) товариства з обмеженою відповідальністю „Оборон ресурс”

2) приватного підприємства „Макро Трейд”провизнання угоди недійсною та стягнення отриманого за угодою

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі по тексту позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Оборонресурс” (далі по тексту відповідач №1, ТОВ „Оборонресурс”) та приватного підприємства „Макро-Трейд” (далі по тексту відповідач №2, ПП „Макро-Трейд”) про визнання недійсною угоди №29/07/03-1.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.10.2005р. в частині визнання недійсним договору відносно ПП „Макро-Трейд” та стягнення з нього в дохід держави 1653662грн. 40 коп. провадження припинено, а в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17 січня 2006р. рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2005р. залишено без змін.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. не погоджуючись із ухваленням судами вказаних судових рішень, подала касаційну скаргу, в якій просить Вищий адміністративний суд України рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2005р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. скасувати та задовольнити заявлений позов у повному обсязі.

В обґрунтування заявленого у касаційній скарзі прохання позивач посилається на наступне:

- відповідач-1, при зміні місцезнаходження, не здійснив переоформлення ліцензії №215010 серія АА на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, а оскільки, на думку позивача, не переоформлена ліцензія прямо визнається Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” недійсною без зазначення необхідності прийняття рішення про це органом ліцензування, а тому на момент укладання та виконання оспорюваного договору у відповідача-1 була відсутня дійсна ліцензія на здійснення операцій з металобрухтом чорних металів;

- на думку позивача скрап сталевий є шихтовим металобрухтом;

- умисел був наявний саме у відповідача-1, так як уклавши спірну угоду, ТОВ „Оборонресурс”, не маючи ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом, діяло всупереч інтересам держави та суспільства.

ТОВ „Оборонресурс” подано письмове заперечення на касаційну скаргу, де наведено доводи в обґрунтування прохання залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідач-2 у судове засідання не зявився, про причини не явки суду не зазаначив, не зважаючи на те, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, пояснень представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено комплексну документальну перевірку ТОВ „Оборонресурс” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки №41/23-2/31094696 від 29.04.2004р.

Перевіркою встановлено, що 29.07.2003р. відповідачами був укладений договір купівлі продажу №29/07/03-1, за умовами якого ПП „Макро-Трейд” зобовязалось поставити, а ТОВ „Оборонсервіс” зобовязалось прийняти та оплатити товар у відповідності до специфікації, яка є невідємною частиною договору.

Додатковою угодою №1 від 22.12.2003р. до договору №29/07/03-1 сторони обумовили, що термін дії договору продовжено до 31.12.2004р.

Матеріалами справи встановлено, що за період липень грудень 2003р. відповідачем-2 поставлено відповідачу-1 за договором №29/07/03-1 від 29.07.2003р. товар в кількості 3494 т на суму 1637949, 86грн.

Розрахунки між відповідачами проведені на загальну суму 1525400грн.

Відповідно до положень Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів підлягають ліцензуванню.

12.07.2001р. ТОВ “Оборонресурс” отримав ліцензію №215010 серія АА на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів.

Відповідно до даних, вказаних у ліцензії ТОВ “Оборонресурс” місцезнаходженням товариства вказана адреса згідно первинного Статуту м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 77.

ТОВ “Оборонресурс” було внесено зміни до Статуту товариства змінено юридичну адресу з м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 77 на м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 114а.

Статтею 16 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (у відповідній редакції, далі по тексту Закон) передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії є, зокрема, зміна місцезнаходження юридичної особи.

Вказаною статтею Закону передбачено, що у разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Як вбачається з витягу з протоколу №172 від 15.04.2004р. засідання постійно діючої ліцензійної комісії з питань ліцензування заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, створеної наказом Міністра промислової політики України №160 від 13.11.2001р. (копія якого міститься в матеріалах справи), у зв'язку з не переоформленням ліцензії у визначений чинним законодавством термін відповідно до ст. 16 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” визнано недійсною ліцензію ТОВ “Оборонресурс” серії АА №215010 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів та видано ТОВ “Оборонресурс” ліцензію серії АА №603460 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів від 15.04.2004р., терміном дії до 15.04.2007 року.

Вказаною нормою Закону передбачено, що у разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

Отже, враховуючи, що ліцензійний орган, в установленому Законом порядку визнав недійсною ліцензію ТОВ “Оборонресурс” серії АА №215010 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів 15.04.2004р., Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо безпідставності твердження контролюючого органу про недійсності ліцензії ТОВ “Оборонресурс” на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів на час укладення спірної угоди.

Позивач, як під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами, так і в касаційній скарзі посилається на п. 1 ст. 207 та п. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачені наслідки визнання недійсним господарського зобовязання як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи, що ліцензія відповідача -1 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів на час укладення спірної угоди не була визнана недійсною, підстави стверджувати про укладання спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди повно зясували обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,-

Ухвалив :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення на рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2005р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. у справі №23/199-6/183 залишити без задоволення

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2005 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2005 р. у справі № 23/199-6/183 залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.,

Судді: Усенко Є.А.,

Ланченко Л.В.,

Пилипчук Н.Г.

Маринчак Н.Є.

З оригіналом вірно

Суддя Нечитайло О.М.