Ухвала суду № 26408810, 27.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року справа №2а/0570/6055/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Юрченко В.П., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача Дюміна А.О., представника відповідача Сєвідової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі № 2а/0570/6055/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини» (далі ПАТ «ТК «Гірничі машини») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення рішення № 0000122341 від 30.01.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 212163,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 106082,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова в частині задоволених позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на підставі акту попередньої перевірки позивача від 21.12.2011 року були винесені податкові повідомленням-рішенням № 000072341 від 12.01.12р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 275889,00 грн., та податкове повідомлення - рішення № 000062341 від 12.01.12р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 2046108,00 грн. Вказані рішення були оскаржені позивачем до суду і постановою від 29.03.2012 р. по справі 2а/0570/1339/2012 були залишені без змін. За результатами наступної документальної виїзної перевірки позивача було встановлено, крім іншого, неправомірне зменшення податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 212163 грн. у зв'язку із встановленим попередньою перевіркою порушень, а саме неправомірним включенням від'ємного значення ПДВ за червень 2011 року у сумі 2046108,00 грн. та завищення податкового кредиту травня 2011 р. у сумі 61880,00 грн. такий висновок обґрунтовано тим, що в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку підприємством включено до складу залишку від'ємного значення поточного податкового кредиту суму у розмірі 2107988,00 грн., яка складається з встановленого попередньою перевіркою неправомірно включеного від'ємного значення з ПДВ за червень 2011 р. у сумі 2046108,00 грн. та завищення податкового кредиту травня 2011 р. у сумі 61880 грн., що призвело до заниження суми ПДВ за жовтень 2011 р. на суму 212163 грн. і віднесено до складу залишку від'ємного значення наступного податкового кредиту різницю у розмірі 1895825,00 грн. За таких обставин судом помилково з посиланням на ст.56 ПКУ зроблено висновок про неможливість корегування розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість жовтня 2011 року до узгодження податкових повідомлень-рішень № 000072341 і № 000062341 від 12.01.12р., які були оскаржені.

Крім того, апелянт посилається на постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 26.03.2012 року, якою керівника позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, яку суд першої інстанції в порушення ч.4 ст.72 КАС України не прийняв до уваги.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ТК «Гірничі машини» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту та достовірності нарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 16.01.2012р. №41/23-2/25332714 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за жовтень 2011 року на 412163,00 грн., та до завищення залишку зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного(податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 1895825,00 грн. (перенесено з ряд.24 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2011 року).

Як вбачається з Акту перевірки, заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за жовтень 2011 року на 412163,00 грн., пов'язано із включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 200000 грн., що не підтверджується податковими накладними, а також заниженням нарахованої суми ПДВ на 212163 грн. при заповненні уточнюючого розрахунку за жовтень 2011 року.

30.01.2012 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122341, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 618245,00 грн., у тому числі за основним платежем 412163,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 206082,00 грн.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо відсутності у позивача, на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення у даній справі, нормативних підстав для корегування розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року з урахуванням висновків попередньої перевірки позивача та податкових повідомлень-рішень щодо зобов'язань позивача з ПДВ за попередні періоди, оскільки вони були предметом судового оскарження, а тому вважались не узгодженими на момент прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000122341.

Відмовляючи в задоволені решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні підтверджено висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на 200000 грн.

Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана вірна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно Акту планової документальної виїзної перевірки ПАТ «ТК «Гірничі машини» від 21.12.2011р. № 4105/23-2/25332714, яка була попередньо проведена відповідачем, було встановлено, крім іншого, завищення податку на додану вартість за травень 2011р. в сумі 61880 грн., та завищення залишку зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2011 року у сумі 2 046 108 грн.

Як вбачається з таблиці зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., позивачу зменшено суму, що підлягає нарахуванню та сплаті за травень 2011р. на 61 880,00 грн. (сторінка 44 вказаного акту перевірки від 21.12.2011р.)

Із співставлення зазначених зведених даних, а також розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за актом перевірки від 21.12.2011р., встановлено, що зазначена сума завищення податку на додану вартість за травень 2011р. у розмірі 61 880,00 грн. була врахована при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000072341.

Також на підставі висновків вказаного Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. № 0000062341, яким позивачу зменшено суму відємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2 046 108,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі № 2а/0570/1339/2012 позов Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012р. №0000072341 та № 0000062341 був задоволений частково. Судове рішення набрало законної сили 30.04.2012р.

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2011 року по ряд.21.2 (залишок від'ємного значення, попереднього звітного періоду, що включається до податкового кредиту поточного періоду) задекларована сума 2107988 грн.

Згідно п.56.18 ст.56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки при прийняття спірного в даній справі податкового повідомлення-рішення були враховані суми податкових зобов'язань, які раніш були визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2012р. №0000072341 та №0000062341 але не набули статусу узгоджених через їх судове оскарження, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача з корегування розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість шляхом врахування неузгоджених сум, є неправомірним.

Доводи апелянта про те, що за результатами розгляду судом правомірності податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012р. №0000072341 та № 0000062341 в частині спірних по даній справі сум скасовані не були, суд до уваги не приймає, оскільки судове рішення набрало чинності, а відповідно і зобов'язання стали узгодженими, вже після прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000122341.

Також не приймаються доводи апелянта про те, що законність спірного податкового повідомлення-рішення підтверджено постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 26.03.2012 року, якою керівника позивача визнано винним за ч.1 ст. 163-1 КУпАП за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що виявилось у завищенні податкового кредиту в жовтні 2011 року на суму 200 тис. грн.. та заниженні податкових зобов'язань з ПДВ на 212163 грн.

Вказана постанова підтверджує, що з боку керівника позивача мали місце винні дії, що полягають в порушенні порядку ведення податкового обліку, що не суперечить висновкам суду першої інстанції, але не може безумовно визначати суть допущених порушень, та їх наслідки. При цьому колегія суддів звертає увагу, що зі змісту вказаної постанови (а.с. 55) не вбачається, що суд дійшов висновків на підставі дослідження та аналізу відповідних доказів та була забезпечена можливість особі, що притягається до відповідальності, довести свої невинність у скоєнні правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі № 2а/0570/6055/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія Гірничі машини» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 02 жовтня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

В.П. Юрченко