Постанова № 26403774, 08.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5021/757/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Плахов О.В. , суддя Білоусова Я.О.

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача -ліквідатора ТОВ «Тувал»Бакуменка Володимира Івановича (на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА №147287),

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Сумській області (вх.№2728С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2012 року по справі №5021/757/12 (суддя Моїсеєнко В.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тувал" в особі арбітражного керуючого -ліквідатора Бакуменка Володимира Івановича, м. Київ

до Служби автомобільних доріг у Сумській області , м. Суми

за участю третьої особи на стороні відповідача -Державного агентства автомобільних доріг України, м. Київ

про стягнення 5 453 109,49 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24 липня 2012р. по справі №5021/757/12 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Сумській області ( 40002, м.Суми, вул. Роменська, 79/2, код 24014538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тувал" в особі арбітражного керуючого -ліквідатора Бакуменка Володимира Івановича (04112, м.Київ, вул. Дорогожицька,10, код 33750920) 5 039 459,60 грн. заборгованості за виконані роботи, 262 051,90 грн. інфляційних втрат, 151 597,99 грн. 3% річних, 64 380 грн. судового збору (а.с.75-а.с.78).

Служба автомобільних доріг у Сумській області з рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2012р. по справі №5021/757/12 в частині стягнення з Служби автомобільних доріг у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тувал" в особі арбітражного керуючого -ліквідатора Бакуменка Володимира Івановича 262051,60 грн. інфляційних втрат, 151597,99 грн. - 3% річних.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що прострочення виконання зобов'язань в частині погашення боргу за виконані роботи в розмірі 5039459,6 грн. сталося не з вини відповідача. Як зазначає апелянт, протягом 2010 -2012р.р. кошти на покриття капітальних видатків на погашення заборгованості за виконані ТОВ «Тувал»у 2009 році роботи Службі автодоріг у Сумській області не надходили.

У судове засідання 02.10.2012р. представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження. Як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, дану ухвалу апелянт отримав 04.09.2012р.

01.10.2012р. від представника апелянта до суду надійшло клопотання (вх.№7692) про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував, зазначивши, що відповідач навмисно затягує розгляд даної справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача Петрова О.В. зазначає, що у зв'язку з перебуванням єдиного представника у відпустці, не може бути присутнім у судовому засіданні. До зазначеного клопотання представник апелянта надала копію штатного розкладу на 2012 рік Служби автомобільних доріг у Сумській області Державної служби автомобільних доріг України та копію довіреності №11-2/1274 від 18.10.11р. видану на ім'я Петрової Олени Валеріївни.

Судовою колегією встановлено, що апелянт не надав суду доказів перебування представника відповідача у відпустці, зокрема, наказу про відпустку представника відповідача. Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи апелянт не зазначив, з якою метою просить суд відкласти розгляд справи.

Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про направлення у відпустку свого представника в інший строк.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 02.10.2012р. представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2010 року по справі №5021/757/12 законним та обґрунтованим, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№7521 від 25.09.2012 року).

У судове засідання представник третьої особи на стороні відповідача -Державного агентства автомобільних доріг України не прибув, хоча також належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яку отримало 03.09.2012р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

01.10.2012р. від Державного агентства автомобільних доріг України до суду надійшли пояснення (вх.№7701) у справі №5021/757/12, однак зазначені пояснення не підписані представником за довіреністю Л.В.Білань, про що спеціалістами Харківського апеляційного господарського суду складено Акт №11-43/166 від 01.10.12р.

Колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з врахуванням обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач є апелянтом по справі, а, отже, в апеляційній скарзі ним викладені доводи з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції, а також те, що наявних в справі документів достатньо для її розгляду по суті, зважаючи на те, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та враховуючи, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників Служби автомобільних доріг у Сумській області та Державного агентства автомобільних доріг України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою господарського суду м.Києва від 24.10.2011р. у справі №44/276-Б Товариство з обмеженою відповідальністю "Тувал" (позивач) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бакуменка В.Г., якого зобов'язано у строк до 24.10.2012р. провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс (а.с.9-а.с.13).

Відповідно до ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління

банкрутом та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно зі ст.25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, пред'являє вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 06.09.2010р. №28376221 об'єктом обтяження є належні позивачу права за договорами підряду: №12К-Д від 14.07.2007р.; №І4К-Д від 14.08.2007р.; №4-Р від 04.09.2007р.; №2-Р від 30.08.2007р.; №13К-Д від 14.08.2007р.; №3-Р від 04.09.2007р., за якими боржником є Служба автомобільних доріг у Сумській області (відповідач) (а.с.17-а.с.18).

В матеріалах справи міститься лист від 16.11.2011р. №11-2/1427, в якому відповідач повідомив позивача, що загальна заборгованість Служби автомобільних доріг у Сумській області перед ТОВ «Тувал»становить 5039459,60грн., а саме: за договором №2-Р від 30.08.2007р. - 39459,60грн.; за договором №3-Р від 04.09.2007р. - 3124912,40грн.; - по договору №12К-Д від 14.08.2009р. - 1875087,60грн. Одночасно відповідач зазначив, що заборгованість перед позивачем включена до плану фінансування Укравтодору на 2011 рік, однак кошти на розрахунковий рахунок відповідача не надходили, погашення заборгованості буде здійснено після надходження коштів (а.с.19).

Судом першої інстанції встановлено, що проведеною Сумською транспортною прокуратурою перевіркою підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 5039459,60грн., яка включена до плану фінансування Укравтодору для відповідача на 2011 рік на підставі актів виконаних робіт, які зареєстровані в ГУ ДКСУ у Сумської області.

Листом від 06.02.2012р. №1-2/120 відповідач уточнив, що заборгованість у розмірі 5039459,60грн. обліковується за наступними договорами: по договору №12К-Д від 14.08.2007р. на суму 1 875 087 (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) гривень 60 коп.; по договору №2-Р від 30.08.2007р. на суму 39 459 (тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 60 коп.; по договору №3/1-Р від 05.11.2009р. на суму 3 124 912 (три мільйона сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот дванадцять) гривень 40 копійок. Відповідач зазначив, що кошти для погашення вищезазначеної заборгованості були передбачені фінансовим планом на 2011 рік та підтверджені лімітами бюджетних асигнувань, проте зазначені кошти у 2011 році не надходили.

Як встановлено господарським судом Сумської області, відповідач, визнаючи заборгованість перед позивачем у розмірі 5 039 459 (п'ять мільйонів тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 60 коп., посилається на неможливість погашення цієї заборгованості через відсутність коштів.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 статті 317 Господарського кодексу України, зокрема, передбачено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - як виконавець за договорами підряду №12К-Д від 14.08.2007р., №2-Р від 30.08.2007р., №3/1-Р від 05.11.2009р. - виконав у повному обсязі обумовлені цими договорами роботи, які прийняті відповідачем без зауважень та заперечень.

Таким чином, з огляду на викладене, відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, за договорами підряду №12К-Д від 14.08.2007р., №2-Р від 30.08.2007р., №3/1-Р від 05.11.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 12.5 договорів підряду №12К-Д від 14.08.2007р., №2-Р від 30.08.2007р., №3/1-Р від 05.11.2009р. встановлено, що замовник несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань згідно з чинним законодавством.

Отже, з урахуванням зазначених вище обставин справи, умов договору та приписів чинного законодавства, зокрема, ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5039 459,60 грн. боргу за виконані роботи.

Колегія суддів також зазначає, що Вищим господарським судом України в Інформаційному листі від 13.07.2012р. №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України»від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (постанова від 15.05.2012 № 11/446);

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо стягнення 151 597,99 грн., 3% річних та 262 951,90 грн. інфляційних збитків на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, не порушуючи норм ані процесуального, ані матеріального законодавства, дійшов вірного висновку щодо законності та обґрунтованості позовних вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2012р. по справі №5021/757/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2012р. по справі №5021/757/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.10.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Білоусова Я.О.