Постанова № 26403769, 09.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5021/789/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Плахов О.В. , суддя Білоусова Я.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача -Пелипенко О.В. (копія дов.№5 від 03.01.12р.), Верчик Ю.В. (копія дов. №3533 від 28.09.12р.),

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2708С/2) ФОП ОСОБА_3 та апеляційну скаргу (вх.№2709С/2) ТОВ "Сумитеплоенерго" на рішення господарського суду Сумської області від 19 липня 2012 року по справі №5021/789/12 (суддя Соп`яненко О.Ю.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м.Суми

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м.Суми

про стягнення 24 801 грн. 01 коп., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.07.12р. по справі №5021/789/12 (суддя Соп`яненко О.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) 21 298 грн. 68 коп. - основного боргу, 1183 грн. 54 коп. - пені, 458 грн. 15 коп. - 3 % річних, 440 грн. 76 коп. - інфляційних збитків, 1512 грн. 93 коп. -витрат по сплаті судового збору.

ФОП ОСОБА_3 з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 19.07.2012р. по справі №5021/789/12 в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 пені, 3% річних, втрат від інфляції, судових витрат змінити. Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" пені -751,44 грн., 3% річних - 450,37 грн., інфляційних -428,85 грн., судових витрат - 1488,04 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Також просить суд судові витрати по розгляду апеляційної скарги покласти на позивача.

З рішенням господарського суду Сумської області також не погодилося ТОВ "Сумитеплоенерго" та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 19.07.12р. по справі №5021/789/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Сумитеплоенерго" в повному обсязі. Також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що в провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходяться апеляційні скарги на одне і те ж рішення господарського суду Сумської області від 19.07.12р. по справі №5021/789/12, колегія суддів вважає за необхідне прийняти їх до спільного розгляду.

У судовому засіданні 02.10.2012р. представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу, обґрунтовуючи її тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на рішення господарського суду Сумської області у справі №10/159-10, оскільки період стягнення заборгованості не співпадає з вимогами позовної заяви у даній справі.

ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач виконав розрахунок пені за спожиту теплову енергію в порушення ст.232 ГК України та 258 ЦК України.

У судове засідання 02.10.2012р. відповідач, ФОП ОСОБА_3, не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 29.08.2012 року.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена відповідачу рекомендованим листом 29.08.2012р. та отримана ним особисто 03.09.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

17.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1137-Т (а.с.9-а.с.12).

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачеві (відповідач) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.3.2, п.3.3, п.3.5 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Позивач свої зобов'язання виконав, на підставі вищезазначеного договору в період з 31.10.2012 року по 30.04.2012 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи.

Проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, не оплатив спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 22 516 грн. 02 коп., що підтверджується, зокрема, відомістю звірки взаєморозрахунків.

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду Сумської області від 20.01.2011 року у справі №10/159-10 за позовом ТОВ "Сумитеплоенерго", який задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 22006,29 грн., в тому числі 17889 грн. 76 коп. -основного боргу за спожиту теплову енергію згідно з договору № 1137-Т від 17.10.2008 року за період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року (а.с.79-а.с.80).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в мотивувальній частині рішення господарського суду Сумської області від 20.01.2011 року у справі № 10/159-10 встановлено, що заборгованість відповідача виникла за період з жовтня 2008 року по 05 листопада 2010 року. Господарський суд Сумської області дійшов помилкового висновку, що такий же період виникнення заборгованості був зазначений позивачем - ТОВ "Сумитеплоенерго" і в позовній заяві, яка розглядалася в справі № 10/159-10.

Судова колегія вважає безпідставною відмову у позові в частині нарахування позивачем заборгованості за жовтень та п'ять днів листопада 2010 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з рішення господарського суду Сумської області від 20.01.2011 року у справі №10/159-10, що позовні вимоги були заявлені позивачем за період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року. На підтвердження заборгованості була надана відомість звірки взаєморозрахунків за період з 17.10.2008р. по 05.11.2010р. До того ж в матеріалах справи міститься копія позовної заяви, вимоги якої розглядалися у справі №10/159-10, зокрема, періодом стягнення є жовтень 2008 року -квітень 2010 року.

В ході судового розгляду справи, представник позивача наголосила, що у відомості звірки взаєморозрахунків позивачем була зазначена дата 05.11.2010р., оскільки саме станом на 05.11.2010р. було розраховано суму боргу за спірний період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року, підготовлено позовну заяву, розраховано штрафні санкції тощо.

Крім того, у відомості звірки взаєморозрахунків зазначено загальне сальдо -18925,41 грн. (а.с.92), а позовні вимоги у справі № 10/159-10 становили 17 889,76 грн., тобто сума, яка була нарахована у жовтні 2010 року (1035,65 грн.) була лише відображена у тексті відомості звірки розрахунків, а не була включена до суми заявлених позовних вимог та не була предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Підпунктом 5.1.5 договору №1137-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 17.10.2008р. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив, виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (а.с.10).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано.

В матеріалах справи міститься заява (вх.№8729) позивача про зміну позовних вимог по даній справі, прийняту судом першої інстанції, відповідно до якої позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій ФОП Якименко згідно з умовами договору 1137-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 17.10.2008р.(а.с.74)

Зокрема, згідно з вказаним розрахунком за прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1263 грн. 15 коп., 3% річних в розмірі - 505 грн. 05 коп. та інфляційні втрати в розмірі - 508 грн. 03 коп. (а.с.75).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо часткового задоволення позовної вимог в частині основного боргу, а відтак припустився помилки, зменшивши суму пені, 3-% річних та інфляційних, нарахованих позивачем.

Щодо доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 про зміну оскаржуваного рішення в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 пені, 3% річних, втрат від інфляції та судових витрат, то вони спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.

У відповідності до п.4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та зменшення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, а тому рішення господарського суду Сумської області від 19.07.2012р. підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову, оскільки рішення винесено при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, з невірним застосуванням норм матеріального права, апеляційна скарга ТОВ "Сумитеплоенерго" частковому задоволенню, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3- залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п.2 ст.103, п.1,4 ч.1 ст.104, ст.105, Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 19 липня 2012 року по справі №5021/789/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) 22516, 02 грн. - основного боргу, 1263,15 грн. - пені, 505,05 грн. - 3 % річних, 508,03 грн. - інфляційних збитків, 1609,50 грн. -витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 05.10.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Білоусова Я.О.